Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Керамічний ZOO-ZOOM

У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрилася виставка, яка готувалася майже два роки, як відповідь... попередникам
17 жовтня, 16:47

Зооморфна пластика в сучасній кераміці (ZOO-ZOOM) представлена в межах всеукраїнського виставково-мистецького проекту, організованого музеєм спільно з «ЦеГлинаАрт». Понад 60 художників-керамістів із різних куточків України спеціально до проекту створили цілий керамічний зоосад — 100 скульптур у вигляді різноманітних тварин і близько 20 багатофігурних композицій та пластів.

Як розповіли організатори, виставка готувалася майже два роки і стала продовженням музейного проекту 2016 — 2017 років «Aqva vita від гончарних красенів».

— Ми показували зооморфні посудини, старі українські вироби XVIII — ХХ століть із нашої музейної колекції. Після цієї виставки було прийняте рішення зробити сучасний проект спільно з «ЦеГлинаАрт» і спитати художників-керамістів, що вони думають сьогодні щодо зооморфної пластики» — розповідає як виникла ідея мистецького проекту одна з кураторів виставки, науковець музею, Ірина БЕКЕТОВА.

ДОБРІ МОНСТРИКИ

Відповідь художників виявилася настільки цікавою і неочікуваною, що навіть досвідчені знавці керамічної справи були вражені результатами такого експерименту. Адже, крім скульптур пернатих, земноводних, диких та свійських тварин, з’явилися також пласти, інсталяції, багатофігурні композиції та навіть ігрові набори.

Кого тільки не зустрінеш на виставці! Зворушливого равлика (Євгенія Грицку), ніжну лебедину пару (Тетяна Зайцева), звичайного, але чарівного білого кота (Олександр Козак), казкову райську пташку С ирин (Віра Томашевська, загадкового «Того, хто в кущах сидить» (Марія Кузьменко), смішного Лимоногриза (Віктор Буткалюк), елегантних малахітових змій (Володимир Онищенко), суворих птахів ацтеків (Неллі Іванілова) і навіть... родину кровососів (Володимир Хижинський).

«Для виставок я не часто працюю з такими зооморфними формами», — розповідає художник-кераміст. — А цей проект мене надихнув і захотілося трохи попустувати. Тому я зробив невеличких комариків, які потім перетворились на добрих монстриків. Разом вийшла така невеличка родинка кровососів...»

На думку автора, в цій роботі, крім гумору, є й певна алюзія з реаліями нашого сьогодення. Адже насправді різних кровопивців у нас дуже багато, які потроху висмоктують з нас кров, вважає митець. За його словами, використовуючи «езопову мову» в кераміці, можна багато про що розповісти, як це робили колись байкарі в своїх творах.

Ще одна учасниця виставки — Марія Літічевська, яка вже десять років працює з керамікою після закінчення Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, зізнається, що просто обожнює робити звірів. На її думку, передати характер і емоції травини в художньому творі — найвища майстерність.

«Нас вчили на традиційній кераміці — баранцях, козликах. Мені захотілося зробити щось інше, більш сучасне — велике і добре створіння. Я обрала морських корів — неагресивних, повільних і милих тварин та вирішила виліпити маму з дитинкою, підкреслюючи цим і тему материнства. Ці мешканці моря дуже вразливі, адже плавають на невеликій глибині. А кораблі, що проходять повз них, ранять їх двигуном. Я з натхненням працювала, готуючись до виставки», — ділиться художниця.

Безумовним улюбленцем виставкової публіки є чудо— ведмідь «ВО-ВО» — людського зросту з яскравим татуюванням у виконанні Сергія Махна та Олександра Ярового. Кожен відвідувач виставки обов’язково зупиняється біля нього, щоб хоча б поряд постояти з керамічним красенем. А далі — ще три кумедні персонажі цих же авторів — «Дідо Пилип», «Дідо Пилипа брат» та «Дідо Михась» — веселе карпатське сімейство ДІДО. 

ЗРІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ДУШІ

Серед авторів на виставці присутні не лише знані художники керамічного мистецтва — Неллі Ісупова, Сергій Радько, Володимир Хижинський, Сергій Махно та багато інших, а й молоді амбітні майстри, чиї імена ще невідомі широкому загалу шанувальників кераміки. Спорідненість традиційного та інноваційного напрямів у одному виставковому просторі є особливістю цього проекту, як зазначають його організатори.

Тому виставка і розпочинається з експозиції старовинних експонатів музейного фонду — скульптур левів, баранів, куманця XVIII — ХХ століть. Її продовжують роботи студентів Львівської національної академії мистецтв, які тільки набувають майстерності в стінах вишу.

«Крім студентів, які нині навчаються в академії, на виставці представлені роботи також наших випускників — Соломії Кишкан, Тетяни Пантюх та інших. Загалом, 25 — 30 відсотків виставкових авторів — це також наші випускники», — розповідає професор кафедри кераміки Львівської національної академії мистецтв Василь БОНДАРЧУК.

«Не кожен митець працюватиме в зооморфній пластиці. З часом відпрацьовуються свої теми, мотиви. Тому участь у виставці — це повернення до дитинства, вміння світ побачити очима дитини. Кому це вдається, той справжній художник.

Цей проект демонструє багатство українського таланту. Тут органічно поєднується народне мистецтво і професійне. Це своєрідний зріз української душі», — наголошує викладач академії.

НЕСПОДІВАНІ ФАВОРИТИ

«Для нас несподіваним було те, що деякі митці представили роботи не характерні для українського традиційного мистецтва, яке зображувало таких звірів, як леви, бики, козлики, — ділиться своїми міркуваннями Ірина Бекетова. — На виставку ж подали дракончиків та динозавриків. Мабуть, ці істоти як символи неспокійного, дратівливого, мінливого часу, в який ми живимо, є засобами висловити своє ставлення до сьогодення. А образи мамонтів, як давніх викопних істот, закликають до стабільності та демонструють непереборну впевненість у невідворотності бігу історії.

Водночас численні образи пташок свідчать про потяг митців до романтичності, замріяності, сподівання на позитивні зрушення», — зазначила науковець музею.

До «пташиної» теми звернулась і Олеся Дворак-Галік — одна з кураторок проекту, яка також стала його учасником як авторка. «Кожен учасник проекту вибирав тих тварин, які йому ближчі до душі. Це вимагає творчих зусиль і часу, адже з керамікою так швидко не попрацюєш. Я теж не відразу знала, що буду ліпити — хотілось зробити щось нестандартне. Тому спочатку робила ескізи і фантазувала. Як виявилось, найближчими до мене є птахи. Тож виникла ідея створити сад, у якому росте дерево життя, а навколо нього вирують різні пташки і комашки. Зокрема, голуби — це символ миру, надії, сподівань», — пояснює авторка.

У цій роботі вона поєднує різні площини та використовує різні фактури: на пташках є насінинки, які вони споживають. І завдяки цим насінинкам створюється і продовжується нове життя, — ділиться своїм творчим задумом мисткиня.

Цікаво, що географія учасників виставки досить широка. Тож кияни та гості столиці мають можливість ознайомитись не лише з творчістю київських митців, а й керамістів зі Львова, Полтави, Харкова, Кропивницького, Черкас, Запоріжжя, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода, Луцька, Вінниці, а також Василькова, Вишгорода, Броварів, сіл Малютянка та Плюти Київської області, Межиріч Черкаської, Опішня Полтавської та Рожнів Івано-Франківської областей.

Важливо зазначити, що виставкою ZOO-ZOOM, яка триватиме до кінця листопада, цей проект не завершується. Адже в його програмі — цікаві лекції, майстер-класи, круглий стіл для науковців, що триватимуть впродовж жовтня і листопада в стінах Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати