Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Кіно по-угорськи

Творчість є актом волі
2 червня, 2010 - 00:00
КАДР ІЗ ФІЛЬМУ МІКЛОША ЯНЧО «ДОСИТЬ ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ» / ФОТО З САЙТУ KINO-TEATR.UA

У Будапешті пройшов захід, ординарний для угорців і абсолютно унікальний у сприйманні пересічного українського кінематографіста, — 41-й тиждень Угорського кіно, на якому було представлено кращі зразки угорської кіно- та телевізійної продукції за минулий рік. Як можна зрозуміти за порядковим номером фестивалю, це свято угорського кіно має регулярний характер, і вперше відбулося 1965 року, але не в столиці Угорщини, а в одному з найкрасивіших міст не лише цієї країни, але й усієї Європи — Пече. Кінотеатр «Уранія» в Пече, де до переїзду до Будапешта 1983 року проходили Національні тижні кіно Угорщини, і до цього дня користується заслуженою популярністю у мешканців міста. 1989 року тиждень Національного кіно Угорщини набуває свого нинішнього статусу — залишаючись національним фестивалем, Тиждень стає унікальною можливістю для іноземних професіоналів у галузі кіно (відбирачів фестивалів, журналістів, кінознавців) знайомиться з угорським кінематографічним процесом на регулярній основі.

З середини 90-х років минулого століття до організації фестивалю приєднується Угорська кіноспілка (Magyar Filmunio) — організація, створена для всебічного просування угорського кінематографа в світі.

Зусилля, які робляться організаторами фестивалю (лише фінансові витрати на проведення Тижня-2010 становили близько 800 000 доларів — і це за умов економічної кризи), приносять свої вельми помітні плоди: лише 2009 року угорські фільми отримали понад 1000 запрошень на різні міжнародні кіноогляди, на яких були удостоєні більш аніж сотні призів і винагород. Так, експериментальна короткометражка «Загублений світ» Дюли Немеша отримала Головний приз на фестивалі в Гамбурзі, «Обід» Кархі Перлмана — в американському Палм-Спрінѓсі, «Срібний леопард» престижного фестивалю в Локарно відданий «Варіаціям» Кристини Естергайош, як доважок до «Золотого Х’юго» кінофестивалю Чикаго. Найпопулярнішими фільмами у фестивальної публіки світу були торік документальна стрічка «Інша планета» Ференца Молдовані та вже згадувана картина «Обід» Кархі Перлмана. Прем’єра короткометражки Балінта Кеньєреша «Історія авіації» відбулася в травні в Каннах, а стрічки «Витівка» Петера Гардоша — на Московському міжнародному кінофестивалі. Список цей можна продовжувати практично до нескінченності.

І не варто забувати, що Національний тиждень кіно Угорщини — це всього лише верхівка айсберга, в основі якого — не лише продумана державна політика в галузі кіно, але й потужні кінематографічні традиції та воля до творчості угорських кінематографістів. Сукупність цих чинників приводить до вельми вражаючих результатів і, в цьому розрізі, вельми показовим є 2009 рік — ще раз підкреслимо — рік кризовий.

За 12 місяців, які минули з попереднього Тижня, в Угорщині було знято 356 фільмів різної жанрової належності та тривалості, 95 із яких змагалися в п’яти категоріях (ігрове кіно, короткометражне кіно, документальні фільми, науково-популярні фільми, телефільми) за головний приз тижня Угорського кіно — «Золоту бобіну».

Поза конкурсом угорській публіці та іноземним професіоналам було представлено нові фільми таких відомих режисерів як Марта Мессарош, Юдіт Елек і Карой Макк.

У категорії «ігрове кіно» за право володіння «Золотою бобіною» змагалися 16 повнометражних фільмів (з 32-х знятих), для 13 з яких цей показ став світовою прем’єрою. П’ять із 16 конкурсних фільмів є повнометражними дебютами. У рамках конкурсу документального кіно було показано 30 фільмів зі 158 знятих у цьому жанрі минулого року, науково-популярного — сім із тридцяти п’яти, а короткометражного кіно — 33 фільми з 134-х. Проходив тиждень Угорського кіно в 9-зальному мультиплексі Palace Mom Park Cinemas та Національному Палаці кіно «Уранія».

Відзначимо й величезну популярність тижня Угорського кіно не лише у професіоналів, але й у публіки. Відкривався фестиваль прем’єрою нового фільму патріарха угорського та світового кіно Міклоша Янчо «Досить про справедливість», яка при повних аншлагах пройшла одночасно в усіх 9 залах мультиплексу Mom Park, а взагалі ж на покази Тижня з року в рік продається не менше 40 тисяч квитків.

Переможцями фестивалю стали:

Головний приз «Золота бобіна» — «Бібліотека Паскаля», реж. Саболч Хайду;

ащий жанровий фільм — «Колорадо Кід», реж. Андраш Вадьвелді;

Кращий режисер — Жомбор Діга («Питання в деталяХ») і Роберт Пейо («Візит»);

ращий оператор — Андраш Надь («Бібліотека Паскаля»);

Кращий повнометражний дебют — Team Building, реж. Река Алмаші;

ащий сценарій — Йожеф Пачковськи («Дні бажання»);

Краща акторка — Ева Віка Керекеш, In/Out Tavaret;

Кращий актор — Ференц Елек, «Питання в деталях»;

Спеціальний приз журі — Шандор Тот за роль у фільмі «Веспа»;

Приз іноземних критиків — «Бібліотека Паскаля», реж. Саболч Хайду;

Приз публіки — «Питання в деталях», реж. Жомбор Діга;

Приз Асоціації артхаусних кінотеатрів — «Пушкаш, Угорщина», реж. Тамаш Алмаші.

У чому ж секрет такого стану справ у кінематографі Угорщини — країни, яка значно поступається Україні не лише за населенням і територією, але й за початковими економічними можливостями. Не лише у вже згадуваних потужних кінематографічних традиціях і волі до творчості, але й у державній політиці в галузі кіно. Ще в середині 90-х років минулого століття в Угорщині було ухвалено закон про кінематограф (у нас — у лютому 2010-го), який надав значні податкові пільги учасникам виробничого кінопроцесу. Це відкрило можливості для стабільного фінансування кіновиробництва (лише минулого року у випуск ігрових фільмів вкладено як державними інститутами, так і приватними компаніями понад 18 мільйонів доларів) і для реконструкції та будівництва нових виробничих студій (із останніх прикладів — нещодавно відкрита під Будапештом мегастудія Korda Studio). Услід за багатьма європейськими країнами Угорщина пішла шляхом політики так званого податкового укриття, яка гарантує іноземним знімальним групам повернення 20—25% витрачених на території Угорщини коштів на кіновиробництво. Примітний і той факт, що 5% коштів, які отримуються Угорщиною від зйомок іноземних фільмів на своїй території, гарантовано спрямовуються на розвиток освіти в галузі кіно.

Отже, як кажуть, світ не може не мати рації, і на угорське кіно, колись вельми популярне в кінолюбителів Радянського Союзу, все ж таки варто звернути куди пильнішу увагу любителям кіно України.

А нашим високим функціонерам від культури варто повчитися організації справи у своїх угорських колег. Чи їм так і не вистачить волі до творчості?

Олексій ПЕРШКО, шеф-редактор порталу kino-teatr.ua
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ