Клара Цеткін починає і — виграє?

Мене також, м’яко кажучи, дуже дивує двозначна позиція газети щодо святкування Дня 9 березня (який є дійсно святом для кожного українця, але не хохла-малороса) на тлі повного «одобрямса» щодо святкування Дня 8 березня. Газета, яка мало не в кожному числі намагається «тягнути» Україну до європейських стандартів (і в цьому я її повністю підтримую і саме через це власне й читаю!), на першій сторінці створює міф про якийсь міжнародний статус Дня 8 березня. Шановні послідовники Клари Цеткін, нумо загляньте в календарі офіційних свят європейських країн і покажіть мені, в яких цей день є вихідним. Виявиться, що Білорусь, Молдова, Росія і сердешна Україна. Скажемо відверто: ну дуже «передові» країни, особливо щодо рівня економіки та демократії. Але ми й тут «найпередовіші», оскільки ні Янка Купала, ні Емінеску, ні Пушкін не мали щастя народитися на другий день після державного свята 8 Березня у згаданих країнах. Там пересічного обивателя напередодні і в день народження національних геніїв хоч якось можна підвести до думки, що «цивілізованість народу вимірюється його шанобливістю до своїх геніїв». А що можна зробити у випадку пересічного українця, котрий напередодні щонайменше два дні поспіль за вщерть налитими оковитою чарками клявся-божився співробітницям, продавщицям спиртного, подругам дружини і власне їй самій у великій повазі, любові, коханні (та й хіба все й згадаєш !)?

Про яку підготовку до Свята Кобзаря може йти мова, якщо всі мужчини-вчителі, члени батьківських комітетів та самі учні гарячково збирають гроші та бігають по крамницях, купуючи подарунки?! Щороку запитую своїх синів 9 березня, а чи згадав хтось із вчителів про те, що сьогодні народився Тарас Шевченко. За останні три роки була «аж» одна ствердна відповідь. А скільки в нас балаканини про державотворення, про національну ідею, про виховання юного покоління...