Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон Куліш, український письменник і громадський діяч

Куди мчить театральне «Колесо»?

16 липня популярний колектив з Андріївського узвозу закриє свій 29-й сезон
7 липня, 2017 - 14:35
СЦЕНА З ВИСТАВИ «БЛАЖЕННИЙ ОСТРІВ, АБО ОТАК ЗАГИНУВ ГУСКА» / ФОТО АНАСТАСІЇ МАНТАЧ

Під завісу сезону Київський театр «Колесо» представив прем’єру — «Блаженний острів, або Отак загинув Гуска». П’єсу Миколи Куліша поставила Марія Грунічева. Подивитися виставу було так багато бажаючих, що довелося доставляти стільці, а у деяких глядачів було враження, що вони — герої цієї історії, бо сиділи майже на сцені...

— Сезон був дуже насичений на творчі події, — розказала «Дню» Ірина КЛІЩЕВСЬКА, художній керівник Київського театру «Колесо». — Ми розпочали працювати знаковою для нашого колективу постановкою «Ми Майдан», яка розповідає про болючі події 2013—2014 рр. (ця вистава отримала «Київську пектораль», як «Краща камерна вистава». — Т. П.). В основу п’єси Надії Симнич  покладені пости у Facebook — це живі історії понад п’яти десятків людей, учасників подій, які без ретуші розказують про те, що наболіло, хто вийшов у дні Революції Гідності на Майдан у Києві. Це  не лише правдиві історії й  думки, а ще мрії і  молитви, навіть вірші та пісні тих, хто  творив нашу новітню історію. Для нас це була непроста робота, бо це документальний театр. До цього жанру ми звернулися вперше. Текст п’єси  дуже емоційний, і артисти й під час репетицій, і зараз, коли грають виставу, не можуть стримати сліз. Глядачі теж плачуть під час перегляду, бо ці події пропускаються через душі людей як на сцені, так і в глядацькій залі. Музичне оформлення постановки теж дуже потужне, пронизливе  — спів наживо  вокалістів Капели ім. Л. Ревуцького легендарних пісень «Ой, у лузі червона калина» і «Пливе кача»...

Трагедія Софокла «Антігона» стала нашим спільним творчим проектом  із колегами з Греції —  співрежисер Еммануїл Куцуреліс,  сценографія  Марії Каламари,  художник по костюмах Ласкаріс Валаваніс. Сценограф запропонувала коло —  земля, а я  додала — небо... і вийшла епічна постановка про сенс буття.

У жовтні ми виступали у Франції. Це був другий етап Міжнародного арт-проекту «Париж. Монмартр — Київ. Андріївський узвіз». Своєрідна відповідь колегам із Парижа — Thйвtre de l’Atalante на Монмартрі, — які виступали на нашій сцені у рамках «Французької весни». Ми тричі показали виставу «У Києві,  на Подолі». Глядачам дуже сподобалося. У залі були і французи, і представники нашої діаспори, і дипкорпус.

До речі, тепло сприймали нашу виставу «Міріам» на фестивалі «Під цвітом сакури» в Ужгороді.

Цьогоріч ми започаткували Міжнародний фестиваль камерних вистав AndriyivskyFest. До участі запросили колективи України та Європи, в репертуарі яких є вистави, здійснені на камерних сценах. До речі, нині камерний жанр дуже популярний. Ніде у світі немає і такого форуму, ми є  піонерами цього міжнародного театрального руху.  Крім показів вистав відбувся круглий стіл, де театрознавці дискутували  про те, що таке камерний театр — це простір чи кількість акторів... Символічно, що головною локацією став Андріївський узвіз — місце знакове для нашої столиці, яке вважається «українським Монмартром». Судячи з того, що учасники і глядачі лишилися задоволеними, форум матиме своє продовження у наступному році — десь на початку червня, коли Київ стає дуже квітучим містом.

Знаковою є для «Колеса» звернення до спадщини  Миколи Куліша «Блаженний острів, або Отак загинув Гуска». Ця п’єса-фарс актуальна і нині. Глядачі дуже жваво реагують. Коли вже розпочалася робота над виставою, в інтернеті ми прочитали, що 3 листопада буде сумна дата — 80 років, як драматурга розстріляли у Сандармоху, але це не  «вистава  до дати» — просто збіг ... 

Є у нас чимало цікавих ідей для постановок на наступний сезон. Спеціально для нашого театру  закінчує писати  п’єсу відомий сучасний драматург Тетяна Іващенко, в якій ітиметься про австрійського письменника Леопольда фон Захера-Мазоха, який народився у Львові. Він увійшов до історії літератури не лише як виразник мазохізму. Так, для німецької літератури він відкрив народне життя Східної Європи. Захер-Мазох докладно вивчав мову, звичаї та перекази народів Галичини. Думаю, що для багатьох глядачів по-новому постане ця неординарна особистість.

Новий сезон розпочнемо наприкінці серпня «Блаженним островом...», а у вересні цією постановкою будемо відкривати Театральний фестиваль у Тернополі, а також вже маємо запрошення до міста Кропивницького на фестиваль «Вересневі самоцвіти».

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments