Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Марія Примаченко та фінські літаки

Плагіатний скандал, який минулого тижня розгорівся у Фінляндії, по-новому відкрив світові українську художницю. «День» з’ясував подробиці в автора матеріалу в Helsingin Sanomat
4 червня, 2013 - 13:43
МАЛЮНОК МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО «ЩУР У ДОРОЗІ» ТА РОБОТА КРІСТІНИ ІСОЛИ «ЛІСОВИЙ НАРОД». ЗНАЙДІТЬ 10 ВІДМІННОСТЕЙ... / ФОТО З САЙТА AFTONBLADET.SE

Усесвітньо відому фінську компанію «Марімекко», яка виробляє речі для дому (від текстилю до посуду та одягу) спіймали на плагіаті. Дизайнер компанії Крістіна Ісола створила малюнок, дуже схожий на роботу української художниці Марії Примаченко. «Свою» роботу Ісола представила 2007-го, але про плагіат стало відомо минулого тижня завдяки журналістам авторитетного видання Helsingin Sanomat.

Робота Примаченко називається «Щур у дорозі». На ній зображено подорожуючу в лісі тварину, яка везе на санях діточок. Малюнок фінської дизайнерки відрізняється тільки іншою назвою — «Лісовий народ» і тим, що там одні дерева — без щура. Крістіна Ісола вже вибачилася за цей інцидент: «Я не думала про авторське право або про те, що я привласнила чиюсь творчість. Я відчувала «Лісовий народ» настільки інтимним, що захотіла поділитися цим почуттям до лісу з великою кількістю людей, наскільки це можливо», — цитує її фінський портал yle.fi. Водночас Ісола додала, що розуміє, що її дії були неправильними: «Я жалкую і соромлюся того, що я зробила».

Масштабів скандалу додало те, що фінський авіаперевізник FinnAir в рамках співпраці з «Марімекко» наніс цей малюнок на свої Аеробуси 330, які літають до Нью-Йорку та Далекого Сходу. В авіакомпанії коментувати цей інцидент відмовляються, посилаючись на те, що «Марімекко» його вже прокоментувала. Водночас Helsingin Sanomat оприлюднила письмову заяву художнього директора «Марімекко» Мінни Кемель-Кутвонен: «Новина про те, що в основі малюнка «Лісовий народ» лежить робота іншої художниці — великий шок і глибоке розчарування для нас». За її словами, компанія стоїть на позиціях довіри до всіх своїх авторів та їхніх ідей.

Та хоч як би там було, а ця негативна ситуація з «Марімекко» відкрила світові українську художницю Марію Примаченко. Зокрема, відразу після скандалу на «Вікіпедії» з’явилася сторінка про Марію Примаченко фінською мовою, адже скандал створив неабиякий інтерес до української художниці з боку фінів. «Я, на жаль, нічого раніше не знав про Марію Примаченко. А тут такий пласт. Буде, що почитати», — написав один із інтернет-користувачів.

«Дню» вдалося поспілкуватися з журналісткою Helsingin Sanomat, автором матеріалу про плагіат Крістіною МАРККАНЕН і розпитати її про цю історію і про те, як вона виявила, що авторство цього малюнка належить Марії Примаченко.

— Читач нашої газети побачив цей малюнок в моєму матеріалі, в якому йшлося про оформлення літаків. На фотографії було зображено фінський літак, який прямував до Нью-Йорка та Азії. На літаку FinnAir був такий же малюнок. Тож наш читач — він чи вона (не можу сказати хто, оскільки ця людина побажала залишитися неназваною)  — пригадав, що у їхній родинній бібліотеці є книжка. Назва цієї книжки: «Українське народне мистецтво». Її надрукували у Києві 1967 р., коли Україна була частиною Радянського Союзу. Коли ця людина виявила подібність малюнків, вона зв’язалася зі мною. Вона зробила фотографії з цієї книжки і надіслала їх мені. Потім я зв’язалася з цією людиною і сказала, що воліла би побачити саму книжку і дізнатися звідки вона у цієї людини. Читач відповів, що він не хоче привертати до себе увагу, але хоче просто розповісти про роботу Марії Примаченко. Мета цієї людини — розкрити неправдиве діяння «Марімекко» і привернути увагу до Примаченко, чого вона насправді заслуговує, адже саме вона автор цього малюнка.

— Що зараз із «Марімекко»? Яким чином цей скандал позначився на їхній репутації?

— «Марімекко» — це потужна компанія в Фінляндії. І цей скандал був просто величезним! Утім не можу сказати, як «Марімекко» переживе весь цей скандал, але вони дуже збентежені, коли на поверхню виплила ця історія. Японські користувачі заходять на сайт нашої газети, щоб прочитати цю історію і подивитися, як виглядають ці малюнки. Адже в Японії дуже багато людей знають про «Марімекко».

— А як люди відреагували на вашу публікацію з викриттям «Марімекко»?

— Вони були дуже здивовані й водночас розчаровані. У нас раніше не було нічого схожого. Люди захотіли дізнатися більше про ситуацію, і відвідуваність нашого веб-сайта значно підвищилася. Це означає, що «Марімекко» дуже важлива для людей. Водночас, коли ця правда з плагіатом стала очевидною, в аудиторії виникли підозри щодо можливості подібних історій з «Марімекко» у минулому. Як ви знаєте, спорідненість між декоративним мистецтвом і хенд-мейдом 1960—1970 рр. та авторськими правами була зовсім іншою. Але, що важливо, авторські права на цей малюнок для «Марімекко» (його було зроблено 2007-го) належать її матері (Майї Ісолі. — Ред.), яка також працювала на «Марімекко». Однак люди розуміють, що Крістіна Ісола зробила щось погане. Загалом, фінська аудиторія дуже захоплена малюнком Марії Примаченко. Вони шукають й інші її роботи в Інтернеті. Дехто навіть говорить, що «Марімекко» потрібно сконтактувати із сім’єю Марії Примаченко і, можливо, надрукувати декілька виробів із її малюками з дозволу родичів. Адже її роботи красиві, і люди тут дуже зацікавлені в картинах Примаченко. До речі, я також помітила, що на фінській «Вікіпедії» з’явилася сторінка, присвячена Марії Примаченко.

ДО  РЕЧІ

Днями на сайті про народне мистецтво «Рукотвори» та його сторінці у Facebook з’явилася петиція українською та англійською мовами «Збережіть на літаках FinnAir казкові дерева Марії Примаченко!» Як розповів «Дню» ініціатор петиції, один із засновників та розробник сайту «Рукотвори», журналіст Богдан Гдаль, свої підписи за збереження малюнку художниці на літаках FinnAir із зазначенням авторства Примаченко поставило вже близько 700 осіб. «Ми надіслали посилання на петицію у кілька англомовних видань і до FinnAir на їхню Facebook сторінку», — розповів «Дню» Богдан Гдаль. — Попри те, що українська громадськість не є стороною конфлікту, у мене є бажання, щоб хороші речі милували око великої кількості людей. Якщо ці речі вже втілено, то чому б їм не жити далі? Ця ситуація буде всім у «плюс». Для «Марімекко» це буде приводом уважніше ставитися до своєї роботи. Але виграє все одно Марія Примаченко. Ця історія була потрібна для того, щоб світ відкрив по-новому цю художницю, яка несправедливо недостатньо відома у світі. Через неї люди, можливо, дізнаються більше про українське традиційне народне мистецтво», — додав Богдан.

КОМЕНТАР

«ЗАХИЩАТИ АВТОРСЬКІ ПРАВА НА ТВІР, ЯКИЙ СТВОРЕНО В УКРАЇНІ УКРАЇНСЬКИМ АВТОРОМ, — НЕОБХІДНО»

Адріана ВЯЛЕЦЬ, генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва:

— Починаючи з минулої середи, до музею подзвонило багато фінських журналістів. За розмовою стало зрозуміло, що для них це новина №1. Музей перебуває в шоковому стані: від Фінляндії, де верховенство права міцно увійшло в життя, ми такого не чекали.

Створена 1961 року робота Марії Примаченко «Щур у дорозі» зберігається в колекції нашого музею. Всі авторські та суміжні права належать спадкоємцям Марії Примаченко. А публікації, виготовлення сувенірної продукції зберігається за музеєм згідно з положенням «Про музейний фонд України», що було затверджено Кабінетом Міністрів.

У четвер газети в Фінляндії вийшли з матеріалом про цю ситуацію, в якому подали мій коментар і коментар дизайнера. Всіх цікавило: яку ж позицію обере Україна? На моє переконання, українська сторона повинна відстоювати свої права! Говорити про те, що нібито нічого не трапилося, — неправильно. Ця дизайнер публічно вибачилася і визнала свою провину. Але дуже наївно звучать її слова щодо того, що коли вона побачила роботу Марії Примаченко, та її так вразила своєю красою так, що їй захотілося поділитися нею з усім світом. Вибачте, але при цьому вона забула зазначити автора роботи. Композиційно малюнок не змінено.

Звичайно, ми написали листа до цієї компанії, в якому зазначили, що хотіли би дізнатися, коли було створено цю роботу, і як вона використовувалася в Фінляндії. Учора, 3 червня, я отримала листа про те, що вони готують нам відповідь і незабаром надішлють її. За дорученням музею, цією справою займуться українські юристи. Все ж таки захищати авторські права на твір, який створено в Україні українським автором, — необхідно. Як поведуть себе у цьому випадку онуки Марії Примаченко       — це вже інше питання.

Хай би цей малюнок залишився і на фюзеляжі літака, і на інших матеріалах, які вони випустили, але треба, щоб було відновлено авторське право української художниці. Я не думаю, що вони («Марімекко» і FinnAir. — Ред.) підуть на такий крок. Але, як сказали мені згодом журналісти, літаки все ж таки зафарбували.

Ми були би вдячні, якби фіни організували у себе виставку творів Марії Примаченко. Музей із задоволенням надав би все необхідне. Ми можемо дати близько 100 робіт, хоча в музеї зберігається 650 робіт. Але чи захоче дизайнерська фірма, яка потрапила у такий скандал, ще й пропагувати творчість Марії Примаченко? А у нас немає коштів, щоб профінансувати таку виставку у Фінляндії. Якщо їх зацікавить моя пропозиція, то це був би крок назустріч одне одному, а виставка користувалася б успіхом.


Twitter про плагіат «Марімекко»:

Кеннет МОРЕЛІУС:

«Пікасо сказав: великі артисти не копіюють, вони крадуть».

Лумі-Марія НЬЄМІНЕН:

«Як дизайнер, я відчуваю, що плагіат ніколи не пробачається».

Рамі КАНГАС:

«Копірайт = право копіювати?»

М-р МАЙК:

«Фінська дизайн-компанія «Марімекко» скопіювала малюнок з України. До дизайнера було дуже багато довіри...»

Ріїко САККІНЕН:

«Я витрачу всі свої заощадження, щоб купити «Лісовий народ» від «Марімекко»,— завтра це вже не буде доступне в крамницях, і ціни виростуть».

Ігор САМОКИШ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments