Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Месник ще в тумані

На камерній сцені Театру на Подолі показали новинку афіші — виставу «Спостерігач»
5 листопада, 2020 - 16:28
ФОТО НАДАНЕ ТЕАТРОМ НА ПОДОЛІ

Це постановка Євгена Мерзлякова за однойменною п’єсою Моріса Панича.

Нагадаємо, ще у вересні газета «День» анонсувала цю виставу, щоправда, під іншою назвою — «Вийшов месник із туману...», що виявилась, так би мовити, лише робочим варіантом. У тій назві була певна інтрига й разом з тим — чарівна приблизність... 

Може, саме така назва пасувала б щойно показаній виставі — бо своєрідної приблизності тут вистачає. Здається,  режисер (принаймні, поки що) до кінця остаточно не визначився зі способом існування акторів на сцені. А той спосіб існування, який тут бачимо, не дуже в’яжеться з природою п’єси. Зовнішня канва цієї чорної комедії така: небіж приїздить до помираючої тітки, щоб отримати спадщину, а отримує несподівано дещо зовсім інше. Це — видима частина айсберга. А в невидимій частині — безодня самотності й абсурдності людського існування.

Отже, п’єса, за всіма ознаками — абсурдистська. А тим часом вистава (знову таки — принаймні поки що) старанно й послідовно грається якраз у цілком реалістичному, навіть побутовому ключі. Чого лиш варте добре обжите ліжко в центрі сцени — цьому ліжку віриш, воно «як справжнє». Акторам теж віриш, вони дивовижно природні й переконливі:  Тамара Плашенко (Грейс) і Костянтин Темляк (Кемп). Сам Станіславський не наважився б сказати їм «Не вірю» !

Одначе, в цій виставі чомусь не довіряєш саме її добросовісній достовірності. Бо чи не в оцій достовірності криється те, що перешкоджає і театрові, й публіці прорватися до глибшого, а не позірного смислу.

Ось один лиш приклад: хтось із персонажів береться рукою за оголений електропровід. Персонажа трясе від удару струмом, у нас на очах. Зрештою, все як у житті. Ніхто не скаже, що так не буває. Але  п’єса все таки не про техніку безпеки при експлуатації побутових електроприладів, а про ту тисячовольтну енергію, що схована в самій людині й здатна привести людство до самознищення...

Наступні покази вистави «Спостерігач»  відбудеться 13 і 14 листопада.

Іван БАБЕНКО
Газета: 
Рубрика: