«Мистецтво — це насамперед чуття...»

Як призналися організатори гастролей (агентство «АСА» та компанія «Союз Віктан»), ідея запросити Лучано Паваротті виступити в Києві виникла ще в 2000 році. Продюсери артиста лише розводили руками — гастролі тенора розписані на кілька років уперед, Потім був тривалий період узгоджень, але після перемоги нашої помаранчевої революції ситуація докорінно змінилася... Лучано Паваротті сам висловив бажання приїхати до Києва і на власні очі «побачити український народ, який відстояв на Майдані своє право вибору, й особисто потиснути руку сильному духом лідеру країни».

Зі слів організаторів, вони спробували максимально комфортно прийняти високого гостя, скрупульозно виконавши всі умови райдера (а це 15 сторінок: від технічних побажань до кулінарних уподобань). Зважаючи на огрядну комплекцію співака i на те, що йому важко пересуватися, біля сцени Палацу «Україна» обладнали гримерку, поставивши туди рояль, щоб сеньйор Лучано міг розспіватися перед виступом). До речі, співав маестро, сидячи в спеціальному кріслі, а коли звучав оркестр, то, схрестивши руки на грудях, він заплющував очі, мов дрімаючи.

На його прохання задник сцени був чорний, а прикрашали авансцену вазони в діжках: драцени, пальми та кали. Особливо суворим тенор був у питаннях технічного оснащення (світло та звук привезли з Горлівки). Категорично заборонив фото- та телезйомки, а також ходіння публіки під час концерту. Телеоператорів і фотокореспондентів, які понад дві години стовбичили в коридорі, пустили до зали й дозволили зняти останній номер на біс.

До речі, на репетиції співак також заборонив пускати представників ЗМІ. За словами музикантів Симфонічного оркестру Національної філармонії України, які акомпанували Л. Паваротті на концерті, у роботі він був зовсім не капризний і співав на повну силу, навіть репетируючи. Для багатьох оркестрантів стало величезною несподіванкою, що, виявляється, «Король тенорів» не знає нот (!). Він звик заучувати репертуар на слух. «Мій батько також не знав виробничої технології випічки хліба, — сміється співак. — Але за його булочками завжди вишиковувалася черга. Мені здається, що будь-яке мистецтво — це насамперед чуття... Те, що я став співаком, — заслуга батька. Він сам володів чудовим голосом та, на жаль, два роки тому помер, не доживши до 90 років. Але ще за п'ять днів до своєї смерті він співав».

У перерві репетиції Паваротті з великою теплотою згадував свій спільний виступ з українською співачкою Вікторією Лук'янець на сцені Ла Скала: «О, Вікторія — супер сопрано»! Відзначив він і голос Володимира Гришка. Співаки познайомилися в Америці. Паваротті співав «Тоску», а Гришко «Хованщину» на сцені Метрополітен-опера, а ось виступати разом їм не доводилося. Цей шанс з'явився в Києві. На біс вони виконали «Заздоровницю» з опери «Травіата». Причому Паваротті не лише співав, а й диригував залою.

У Києві Лучано Паваротті виконав партії з опер, неаполітанські пісні та твори зі свого «золотого» репертуару, зокрема легендарну «Granala» й «O'sole mio». Останню пісню маестро присвятив українській публіці. Партнеркою тенора виступила молода співачка, його землячка з Модена, Кармелла Реміджіо. А за диригентським пультом Симфонічного оркестру Національної філармонії стояв «найкращий маестро», як відрекомендував свого друга Паваротті, — диригент Леон Магієра. До речі, він акомпанував Лучано і на роялі пiд час концерту.

Палац «Україна» був переповнений, хоча дорожчих квитків на концерт у нас ще не було — VIP- місця по 5,5 тисячі гривень, а балкон — 800 гривень. У залі було багато відомих осіб: політиків, дипломатів, бізнесменів, діячів культури та науки, спортсменів.

Залишаючи нашу країну, співак розчулено говорив, що отримав силу-силенну позитивної енергії від знайомства з Україною, Києвом, прекрасною публікою, яка тепло його приймала. А на спомин про гастролі в Києві повіз додому вишиванку для доньки.

ВРАЖЕННЯ

Марія СТЕФЮК, солістка Національної опери України:

— Я приголомшена концертом. Паваротті володіє фантастичною школою вокалу. Попри вік, його тембр голосу так само зачаровує слухачів. Кожна фраза, слово — виконується вигострено, майстерно. Притому, що тенору співати сидячи набагато важче, аніж стоячи. Лучано знає свої сильні та слабші сторони й дуже вміло обходив співочі «рифи».

Чудово виступала й партнерка Паваротті — сопрано Кармелла Реміджіо. Вони виконали ліричні дуети, демонструючи високу культуру вокалу, а наскільки дбайливо опікав свою молоду колегу маестро! Це супер!

Святослав ВАКАРЧУК, лідер групи «Океан Ельзи»:

— Я ніколи не був шанувальником оперного співу. Але мені подобається слухати, як співає Лучано Паваротті: не суто академічно, а імпровізуючи. У Паваротті треба вчитися кожному співаку: уважно слухати його записи і самому, на сцені, пропускати кожну пісню через своє серце, як це робить Лучано.

Я би радо виступив із великим тенором на одній сцені. Хтозна, може, ми запишемо щось спільно — італійську або мою пісню. Ідея така є, і маестро нібито зацікавився...

Микола ДЯДЮРА, художній керівник Симфонічного оркестру Національної філармонії України:

— Програма, що прозвучала в концерті, — популярні твори, але Лучано Паваротті всім музикантам і співакам виклав справжній майстер- клас. Він показав різноманітний репертуар. Ноти італійці привезли з собою, було три репетиції (наша робоча, з диригентом Леоном Магієрою та з Лучано Паваротті). Фактично оркестранти грали з листа та чудово впоралися. У нашого колективу є досвід роботи з світовими зірками. Досі меломани згадують торішній виступ з іспанською співачкою Монтсеррат Кабальє, а тепер вони склали ще один іспит на професіоналізм.

Мені шкода, що Паваротті припиняє свою гастрольну діяльність, але думаю, що шанувальників свого таланту він ще порадує новими записами. Сеньйор Лучано володіє божественним даром — неповторним за тембром і красою голосом, який ви не сплутаєте з жодним іншим тенором. На прес-конференції співак кашляв, а на концерті все пройшло чудово. Він видає два «до»! Це просто дивно! Єдине, про що я дуже жалкую, — що цей концерт послухали лише 3,6 тисячі глядачів (стільки вміщає зала Палацу), а хотілося б, що б це були мільйони...