Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Може, і станеться диво...

Уряд призначив головою Державного агентства з питань кіна Марину КУДЕРЧУК
31 січня, 2020 - 10:32
У СОЦМЕРЕЖАХ АКТИВНО ПОШИРЮЮТЬ ФОТО, НА ЯКОМУ ТОДІ ЩЕ ДИРЕКТОР КОМУНАЛЬНОГО КІНОТЕАТРУ ІМ. ДОВЖЕНКА В ЗАПОРІЖЖІ ТА ЗІРКОВІ СТОЛИЧНІ ГОСТІ

Які наслідки це матиме для галузі?

Спочатку передісторія.

19 серпня Пилип ІЛЛЄНКО, якого багато кінематографістів називали чи не найуспішнішим головою Держкіна за всі роки існування установи, звільнився за власним бажанням. Уряд мав оголосити конкурс на це місце і зрештою зробив це, причому за новими, набагато суворішими правилами.

Висунулося 13 осіб. Учасники здавали тести на ситуативне мислення й лідерські якості, на знання англійської, української та законів. Громадськість неабияк стурбувала наявність серед претендентів Олексія КІРЮЩЕНКА, режисера сумнозвісного серіалу «Свати», давно вже москвича, але він вилетів через незнання державної мови. Найбільше балів набрала Юлія СІНЬКЕВИЧ. У четвертий тур, яким була співбесіда в Національному агентстві державної служби (НАДС), вона вийшла як єдина кандидатка. Кандидатка цілком гідна: членкиня наглядової ради й співзасновниця Української кіноакадемії, членкиня Європейської кіноакадемії та Українського оскарівського комітету, й, нарешті, з 2013 по сьогодні — генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю.

Учасник вибуває з конкурсу, якщо хоча б у одному критерії отримає 0,5 бала. Сінькевич отримала таку оцінку в категорії, розпливчато сформульованій як «управління ефективністю та розвитком людських ресурсів». Є припущення, що двох експертів не задовольнила відповідь на запитання: «Ви знаєте, які зарплати на держслужбі, як ви будете мотивувати працівників реалізувати ваші амбіції розвивати українське кіно?» Саме формулювання дивне: способи стимуляції держслужбовців, щоб вони... виконували свої прямі обов’язки? Кандидатка відповіла, що це не її амбіції, а пріоритет держави Україна. Вочевидь, пріоритет держави для членів комісії — недостатньо вагома причина.

Звісно, вибухнув скандал. Кіногромадськість написала листа, проігнорований «нагорі». На акцію протесту київських інтелігентів і артистів під входом Агентства нагнали добре озброєної поліції, Нацгвардії та автозаків. Сінькевич відмовилася від повторної участі в конкурсі, але позов до суду подала.

У грудні оголосили новий конкурс. Після співбесіди НАДС порекомендувало п’ять кандидатур до розгляду Кабінетом Міністрів:

•              Сергій ЗЛЕНКО, заступник голови Ради з державної підтримки кінематографії та директор кінотеатрів «Магнат» і «Бумер» — він набрав найбільше балів;

•              Станіслав КУЦЕНКО, начальник головного територіального управління юстиції в Києві з 2015 року;

•              Сергій СЛЄПАК, один зі співзасновників ТОВ «Кіносвіт Юніверсал» (встановлення та монтаж машин і устаткування);

•              Ольга БЕСХМЕЛЬНІЦИНА, продюсерка — в її доробку, зокрема, відзначений багатьма призами документальний фільм «Жива ватра», короткометражна копродукція «Анна» (Британська незалежна кінопремія), мультфільм «Причинна» — лавреат «Золотої дзиги»;

•              І, власне, Марина Кудерчук, заступниця голови Запорізької ОДА.

На сьогодні з’ясувалися подробиці біографії нової голови. Кудерчук пропрацювала дев’ять років у податковій інспекції та три роки завідуючою сектором у обласній Держекоінспекції. В березні 2017 стала заступницею директора комунального кінотеатру ім.Довженка, в лютому минулого року — його директоркою. 7 листопада 2019, після приходу Зеленського, піднялася до замгубернатора. З аграрних питань.

Очевидно, фахівчиня широкого профілю. І кіно, і сільське господарство, і екологія, і податки. Дуже різноманітні таланти. Причому експертів НАДС настільки вразило це розмаїття, що на співбесіді всі питання звели до мінімуму, а знання англійської не перевіряли взагалі.

Отже, що виходить?

Кількох кваліфікованих кандидатів і кандидаток відсіюють (одну — за допомогою явних маніпуляцій) і призначають отаку широко обдаровану персону. Що ж саме, яке конкретне вміння привабило нашу виконавчу владу?

Ризикну припустити, що такий послужний список свідчить радше про людину без особливого стрижня й сталих переконань, але з сильним кар’єрним чуттям і готовністю виконувати команди начальства без зайвих обговорень. Куди поставлять — там і працює, що накажуть — те й робить. Зате на фотографії профілю в Фейсбуці Марини Миколаївни написано «Підтримую президента», а 2019-го фестиваль короткометражного кіна Ziff, що відбувався в очолюваному Кудерчук кінотеатрі, закривався повнометражною, надзвичайно фестивальною комедією «Я, ти, він, вона» виробництва «Студії Квартал 95». До всього іншого чутки характеризують Кудерчук як креатуру Олександра Ткаченка — одного з найодіозніших членів «зеленої команди».

Щоразу, коли справа доходить до будь-якого великого конфлікту в кіновиробництві, слід пам’ятати, що наразі державою керують люди зі своїми інтересами в цій індустрії; при тому відокремлювати владу від бізнесу їм явно нецікаво. Всі кошти на виробництво, розкидані раніше по трьох відомствах — а це понад мільярд гривень — збираються акумулювати виключно в Держкіні. Тож план вимальовується настільки ж очевидний, наскільки й кричущий: за будь-яку ціну пропхати свою людину в корисне крісло, поставити зіц-голову, яка працюватиме не більше ніж ширмою для розкладання грошей по потрібних кишенях. Те, що від цього постраждає вся галузь, наших невситимих гросмейстерів не цікавить.

Тож вітаю усіх зі спільноти, хто невтомно боровся проти попереднього уряду: тепер в українського кіна є всі шанси стати додатком до «Кварталу 95». Рештки дістануться кільком великим компаніям на серіали й інший нехитрий продукт. Підтримка дебютів, арт-гаузного й документального кіна, авторської анімації лишиться солодким спогадом.

Може, звісно, статися диво. І найслухняніша маріонетка може обірвати нитки, по-справжньому полюбивши свою нову роботу. Але в Україні сподіватися на диво — собі дорожче.

Такий от ексцес виконавця.

P.S. На ювілейному 70 Берлінському кінофестивалі, який починається за три тижні, Україна буде представлена чотирма фільмами: «Номери» Ахтема СЕІТАБЛАЄВА й Олега СЕНЦОВА (Україна — Польща) в позаконкурсній секції Special, «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини ЦІЛИК (Україна — Литва) в паралельному конкурсі Generation 14+ і двома частинами проєкту Іллі ХРЖАНОВСЬКОГО «Дау» (Німеччина — Україна — Велика Британія — Росія): «Наташа» в основному конкурсі та «Дегенерація» в Special.

Така ґрунтовна присутність — зокрема заслуга попередніх голів Держкіна.

Про ймовірність відбору на фестиваль подібного рівня продукції «Кварталу 95» лишаємо судити читачам.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Газета: 
Рубрика: