Музика і доброчинність
Серію авторських ювілейних концертів Валентина Сильвестрова, присвячених його 75-річчю, відкрив благодійний вечір, який відбувся в Національній спілці композиторів України
Концерт виявився незвичайним: його організовано на підтримку талановитого піаніста, учня Київської спеціальної середньої музичної школи ім. Лисенка Євгена Моторенка. Цей юний музикант (у свої тринадцять років — лауреат багатьох міжнародних конкурсів) потрапив у велику біду: Женю спіткав подвійний перелом руки, що поставило під загрозу його професійне майбутнє.
Концерт організувала Мистецька фундація «Наше», яка опікується молодими українськими музикантами, надаючи їм стипендії і гранти. Зокрема, за підтримки фундації Женя Моторенко гідно представляв Україну на міжнародних конкурсах: з останніх його перемог — найвищі нагороди в Польщі й Литві.
Вкотре відкрилася ще одна грань особистості Валентина Сильвестрова — благородство і небайдужість до чужої біди! Видатний композитор одним із перших відгукнувся на драматичну ситуацію, в яку потрапив його юний колега. До речі, традиція солідарності музикантів має немалий історичний стаж. Відома, наприклад, благодійна діяльність Георга Фрідріха Генделя: він серед тих, хто створював у Лондоні Фонд підтримки музикантів та їхніх родин. Перебуваючи на той час у скрутному матеріальному становищі, автор «Месії» робив внески й організовував благодійні концерти на допомогу бідним музикантам. Заснований 1738-го, цей фонд і нині продовжує виконувати свою благородну справу.
Підтримати Женю Моторенка зголосилися й провідні музиканти України — відомі солісти Богдана Півненко, Інна Галатенко, Роман Рєпка та Національний ансамбль солістів «Київська камерата», який очолює Валерій Матюхін. У концерті В. Матюхін виступив як диригент і піаніст. Свою співучасть виявили також викладачі й учні школи, де навчається Женя, і насамперед його педагог — відомий вихователь талановитих піаністів, професор Наталя Гріднєва.
Музика і доброчинність дивно поєдналися того вечора. Переповнений зал засвідчив відданість слухачів мистецтву і водночас співчуття й бажання допомогти. Більшість із них зібрала, звичайно, магія музичного світу Сильвестрова. Повен творчих сил, незважаючи на свій поважний вік, композитор дарує нові миттєвості краси й гармонії. Із щойно написаних творів пролунали десять пісень: саме цей жанр є обраним у творчості Валентина Васильовича. Співана поезія Сильвестрова наче продовжує гармонію слова і музики його улюблених композиторів — Моцарта, Шуберта, Чайковського.
У виконанні чудових музикантів — Інни Галатенко і піаніста Романа Рєпки — лунали прем’єри на вірші Миколи Некрасова, Афанасія Фета, Павла Тичини, Бориса Олійника. І знову Валентин Сильвестров звернувся також до поезії, яка не лежить на хрестоматійних полицях, зокрема до текстів австрійської письменниці Марії фон Ешенбах, українського поета Леоніда Кисельова, який, на превеликий жаль, пішов із життя у свої 22 роки. По-своєму сенсаційним відкриттям стало виконання «Колискової» на невідомий вірш Федора Тютчева. Як виявилося, рукопис цього, а з ним — ще кілька віршів російського поета довгий час зберігався в сибірському таборі, в одного з ув’язнених «за неблагонадійність» інтелігентів. Ці поезії Тютчев записав із присвятою чарівній постаті в її альбом, який потрапив згодом у руки «неблагонадійного». Опинившись на волі, володар раритетного рукопису передав його відомому російському композиторові Олександру Кнайфелю. Із безцінною знахідкою Олександр Кнайфель познайомив свого українського колегу і давнього друга, Валентина Сильвестрова. Ось так і розкрився через Сильвестровську «Колискову» невідомий шедевр Тютчева.
«Миттєвості поезії і музики» (таку назву має один із виконаних творів) продовжили соло віолончелі, присвячене Й. С. Баху, музика для струнного оркестру («Гімн-2001») «Мелодії миттєвостей» для скрипки і фортепіано. Але цього разу гармонію музики й поезії доповнювали ще й художні образи. Візуальне оформлення сцени, автором якого є відома українська мисткиня Зінаїда Ліхачова, виявилося напрочуд співзвучним музиці Валентина Сильвестрова (це зазначив і сам композитор). А вишукана елегантність концертного вбрання солісток — Богдани Півненко й Інни Галатенко — доповнювали благородну тональність усього вечора. Зінаїда Ліхачова, одна із його організаторів, просила висловити через газету «День» «подяку всім, хто допоміг і просто був із нами на концерті Валентина Сильвестрова».
Чи не найуважніше вслухався в Сильвестровську музику Женя Моторенко, який зовні чимось нагадує обрис постаті легендарного піаніста-віртуоза Антона Рубінштейна. Поза сумнівом, Женя був зворушений увагою, добротою і благородством, які оточували його і всіх присутніх того вечора. Адже саме ці риси неможливо виміряти жодними благодійними внесками.
P.S. Незабаром у Національній філармонії України відбудуться два ювілейні вечори, присвячені творчості видатного маестро Сильвестрова: 30 жовтня лунатимуть хорові твори Валентина Васильовича, а 31 жовтня Національний симфонічний оркестр України під орудою диригента Володимира Сіренка виконає симфонію «Присвята» для скрипки з оркестром (солістка Анна Савицька, скрипка) і Шосту симфонию В. Сильвестрова.
