«Мистецтво, що не потребує перекладачів»

Вечір був  організований двома Посольствами — Республіки Польщі і Литовської Республіки в Україні. Відомі виконавці, запрошені до участі в концерті прем’єр із Польщі і Литви, зазначили, що для них є честю представляти свою творчість на сцені Національної опери у Києві та брати участь у цій винятковій мистецькій події, яка має такий багатий культурний вимір для поляків, литовців і українців.

Адам Крушевський (баритон, Польща) виконав дві арії з опер «Страшний двір» та «Чесне слово» видатного й найбільш відіоматичного польського композитора Станіслава Монюшка. Литовський піаніст Рокакс Зубовас висловив своє захоплення інтересом українців до творчості Міколаюса Чюрльоніса, твори якого також пролунали на сцені Опери . Потужно виступили  хористи капели «Думка» (художній керівник Євген Савчук) і оркестр «Київ-класик» на чолі з Германом Макаренко. Глядачі мали змогу почути перлини класичного і сучасного музичного мистецтва, зокрема «Революційний етюд» Шопена, «Молитва за Майдан» Балакаускаса, «Мелодія» Скорика, а також хорові фантазії на польські та литовські теми.

«Це вже друге в історії святкування в форматі музичного концерту», — розказали «Дню» у прес-службі  Посольства Польщі. Зал був заповнений, що є наочним доказом неабиякого зацікавлення киянами цієї мистецької ініціативи.

«Найбільш зрозумілим видом мистецтва, який не потребує перекладачів, є музичне мистецтво. Тому вважаю, що та програма, яку ми підготували, дає можливість достукатися до всіх, а по-друге, ще більше об’єднає наші дружні народи, — наголосив Герман Макаренко, художній керівник оркестру «Київ-класік».

«Такі події посилюють не лише культурні, а й дипломатичні зв’язки», — зауважив посол Польщі в Україні Ян Пєкло. Також він зазначив, що перша ухвалена в Європі Конституція була спробою цивілізованого врегулювання взаємин у багатонаціональній державі, вона стала водночас фундаментом для подальших державотворчих прагнень та засвідчила про спільне коріння різних народів. На переконання посла Литви Марюса Януконіса, Конституція 3 травня була значним правовим досягненням народів, а для Литви ця Конституція виявилася, крім цього, ще й першим документом, оформленим литовською мовою (коментарі очільників посольств на 226-ту річницю ухвалення Конституції Речі Посполитої 3 травня читайте у матеріалі «Остання воля і заповіт згасаючої Вітчизни» у  №80 «Дня» від 16 травня. — Ред.).

«Ця Конституція — перший в сучасній Європі та другий після американського Основний закон, тож відзначити належним чином — справа честі і важливий момент для всіх залучених сторін», — наголосили організатори.