Минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген Сверстюк, український письменник, доктор філософії, президент Українського пен-клубу

Митець, який заворожував таємними сенсами

Про Казимира Малевича знімуть фільм
10 червня, 2020 - 10:00
КАРТИНУ «ЧОРНИЙ КВАДРАТ», НАПИСАНУ В ЗАСНОВАНОМУ ХУДОЖНИКОМ СТИЛІ СУПРЕМАТИЗМУ, МАЛЕВИЧ ВВАЖАВ ВЕРШИНОЮ СВОЄЇ ТВОРЧОСТІ

15 травня минає 85 літ, як пішов у Вічність Каземир Северинович Малевича (1878—1935 рр.) — визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму, педагог і теоретик мистецтва.    Нині готується кінопроект про митця за ініціативи продюсерської компанії 435 FILMS. Режисеркою фільму виступає Дарія Онищенко, сценарій написаний Дарією та Анною Паленчук, продюсеркою та генеральним директором компанії. Цей проєкт потрапив до сценарної лабораторії відомої європейської програми MIDPOINT, де у творців фільму буде можливість порадитись з професіоналами компаній Netflix та HBO.

Таємниці з життя великого художника, історія його дитинства в Україні, формування як митця під впливом української народної творчості, створення супрематизму як нового напряму в мистецтві, зображення на полотнах трагедії Голодомору, переслідування митців-авангардистів радянським режимом та безперестанна віра в те, що мистецтво має бути вільним. Все це має увійти в новий художній фільм.

В основі байопіку — історія протистояння абстракціоніста Казимира Малевича з відомим конструктивістом Володимиром Татліним. Ексцентричні та неординарні особистості, привабливі та харизматичні чоловіки, ці митці все життя змагались за визнання своєї творчості. Але чим успішніше ставав Малевич, тим уважніше за ним слідкувало НКВС.

«Малевича знають як видатного художника ХХ сторіччя та автора однієі з наивідоміших картин світу «Чорний квадрат». В нашому автобіографічному фільмі ми хочемо показати Малевича-особистість, людину, яка кохала, товаришувала, раділа, страждала та прагнула свободи творчості, за що все життя переслідувалась НКВС», — коментує співсценаристка та продюсерка фільму Анна ПАЛЕНЧУК.

До речі, в автобіографічних спогадах Малевич розповів, що ідея «Чорного квадрата» народилася під час роботи над оперою Кручених: художник «побачив» свою квадрат на заднику декорації. У 1915 р. К. Малевич брав участь в першій виставці футуристів «Трамвай В» і написав маніфест «Від кубізму до супрематизму, нагадує 24smi.org. Новий живописний реалізм». У маніфесті Казимир Малевич обґрунтував новий напрям авангардизму — супрематизм (від латинського супрем — домінування), засновником якого був. За задумом Малевича колір домінує над іншими властивостями живопису і фарба на полотнах «звільнена» від підсобної ролі. 

На футуристичної виставці «0,10» Казимир Малевич експонував 39 полотен, об’єднаних назвою «Супрематизм живопису». Серед робіт знайшлося місце його знаменитому твору «Чорний квадрат». Картина — частина триптиха, до якого увійшли «Чорний круг» і «Чорний хрест»... Гоніння на митця  посилилися в 1927 році. Радянська влада не пробачила Малевичу визнання на Заході і поїздки в Німеччину. У 1930 році Казимира  заарештували, запідозривши в міжнародному шпигунстві. Обурлива реакція західних ЗМІ і колег змусила  владу випустити художника на свободу через 2 місяці. Страх покарання не зламав Малевича, і він «розповідає» за допомогою кисті і полотна ту правду, яку бачить: селяни на картинах кубіста — манекени без осіб на тлі родючих полів. Таким Казимир Малевич бачить населення сіл після розкуркулення і колективізації...

У 1933 році Малевичу поставили страшний діагноз: рак. Хвороба прогресувала: в 1935-му майстер уже не піднімався з ліжка. Бідність — Казимир Малевич не отримував пенсії від Спілки художників— і невиліковна хвороба швидко звели метра в могилу: його не стало 15 травня. Знаючи про  скору смерть, він спроектував свій  останній притулок — хрестоподібну труну, в якій його тіло лежало з розкинутими руками: «розпластавшись на землі і відкриваючись неба»...

«Хоча деякі мистецтвознавці досі  уперто називають Малевича і Татліна  російськими митцями, хоча вони обидва провели своє дитинство в Україні, розмовляли українською мовою. Татлін ще й грав на бандурі. А Малевич неодноразово наголошував, що на його формування як митця вплинули саме українська культура й українська історія, — зазначає режисерка Дарія ОНИЩЕНКО. — Нам  важливо передати образ і внутрішню суть героя. Кохання, пристрасть, розчарування, мрії, слава, злети й падіння, переслідування, арешти та багато іншого — в цьому фільмі буде все те, що необхідно для успіху серед широкої аудиторії в Україні та за кордоном».

До роботи над фільмом були залучені експерти-мистецтвознавці з України та з-за кордону, історики. Головний консультант проєкту — Тетяна Філевська, відома своїм документальним фільмом про життя та творчість Казимира Малевича, а також авторка книг, які розповідають про життя Малевича в Україні.

Каземир Северинович  був не тільки художником, а ще й філософом, викладачем, поетом. Він створив зовсім нову школу мистецтва, перекреслив закони минулого і сміливо заглянув у майбутнє — про це фільм. Проживши насичене пошуками життя, першопроходець авангарду подарував нам, нащадкам все, чим живе мистецтво сьогодні, а його картини й досі сучасні.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: