Національна філармонія України розпочинає новий концертний сезон 18 вересня симфонічним концертом. Наш кореспондент Ольга ЗОСІМ зустрілася з новим генеральним директором філармонії Дмитром Остапенком і поцікавилася, що нового чекає на слухачів.
— Цей сезон для нас особливий — він має стати своєрідним місточком із двадцятого у двадцять перше століття. На нашій сцені працювали такі славетні виконавці як Борис Гмиря, Микола Кондратюк, Діана Петриненко, до останніх своїх днів виступав Анатолій Солов'яненко, для якого Колонний зал філармонії був основним концертним залом, де він співав.
Досягненням минулого, двадцятого століття ми вважаємо таких диригентів як Стефан Турчак, Натан Рахлін, який у свій час підняв рівень симфонічного оркестру до одного з найкращих у колишньому Радянському Союзі. Але, дивлячись у минуле, ми, звичайно, не забуваємо про день сьогоднішній, про нинішній симфонічний оркестр, що є молодим колективом, та який уже набирає силу. Сьогодні його очолює відомий диригент Микола Дядюра, й оркестр уже заявив про себе і вдома, і в європейських країнах; у цьому сезоні плануються його гастролі до Польщі та Німеччини. І, зрозуміло, Камерний оркестр Національної філармонії, яким керує Роман Кофман, колектив, що вже здобув значний авторитет у світі. Або співак Валерій Буймістер, який отримав Шевченківську премію минулого концертного сезону.
Збережемо ми й найкращі традиції, що вже склалися в Національній філармонії. Це, перш за все, абонементна система, яка функціонує вже протягом не одного десятиріччя і формує свого слухача — його світогляд, естетичні смаки. Система охоплює всі вікові категорії — є шкільні лекторії для дітей і юнацтва, вечірні абонементи. Будуть продовжені фортепіанні та скрипкові цикли.
Крім традиційних абонементів, ми почали планувати за зразком європейських установ перспективні абонементи на три-чотири роки наперед. Річ у тім, що провідні світові виконавці задіяні в багатьох інших абонементах і щоб долучити їх до нашого концертного життя, треба планувати програми виступів на кілька років наперед. Наприклад, ми розпочали переговори з відомим маестро Мстиславом Ростроповичем, і він має намір відгукнутися, але його ретельно сплановане концертне життя не дає можливості нам розраховувати цього сезону на його приїзд.
— Чи не турбує вас диспропорція відвідування Колонного залу слухачами: аншлаги на концертах відомих імен і напівпорожній зал на виступах наших дуже добрих, але менш відомих виконавців?
— Так, справді, зал не завжди наповнюється, як цього хотілося б. Але справа тут не тільки в самих виконавцях, а в тому, що немає широкої та розгорнутої інформаційної роботи. Тому одне з найважливіших наших завдань — інформатизація нашої діяльності, включаючи всі ЗМІ, друковані та електронні, й не лише в межах держави, а й за кордоном.
— На нашому телебаченні не часто можна зустріти трансляції або записи з концертів, зроблених у Колонному залі.
— Це проблема не тільки філармонії, це взагалі проблема наповненості екранного часу, проблема розуміння значимості серйозного мистецтва для суспільства. І державні, і недержавні канали в основному репрезентують мистецтво легкого жанру. Звичайно, воно теж потрібне, переважно для молоді, але так можна втратити глядача старшого та середнього віку, та й молодь, що зорієнтована на академічне мистецтво. Цю проблему можна вирішувати різними способами. Перший — на основі законодавчої бази. Закон про тридцятивідсоткову квоту екранного часу для вітчизняної продукції та відповідні доповнення до діючих законів, якими впроваджено адміністративну відповідальність власників каналів за невиконання цієї норми закону, має змусити їх замовляти кіно- та відеопродукцію вітчизняного виробника. Тоді має підвищитися попит і на нашу продукцію, на те, що виконується в Національній філармонії.
Другий шлях — особисті контакти з державними та приватними каналами, спільний пошук цікавих проектів.
— Що найближчим часом пропонує київським слухачам Національна філармонія?
— Фестиваль Володимира Крайнєва, також будуть відбуватися в Колонному залі й концерти Київ-Музік-Феста. У жовтні плануємо провести вечір пам'яті Анатолія Солов'яненка.
— І, нарешті, останнє запитання, можливо, найбільш болюче для багатьох. Що робиться для людей, які через фінансові труднощі позбавлені можливості відвідувати концерти?
— Ми даємо досить багато благодійних концертів, переважно за межами Колонного залу. Наша мета — донести мистецтво до людей, які практично позбавлені можливості зустрічі з ним — це люди похилого віку, інваліди, діти в інтернатах. Особливе завдання — дістатися до сільського слухача, тому що зв'язок із селами та містами області, як і взагалі з іншими регіонами України, в нас практично втрачений. Тому одне з наших завдань — знаходити багатих людей і зацікавлювати їх, зорієнтувати на те, щоб вони допомогли зробити таким людям справжнє свято.







