Якщо свобода взагалі щось значить, то це право говорити іншим те, чого вони не хочуть чути
Джордж Оруелл, британський письменник і публіцист

Нова команда, нові проєкти

Як і чим сьогодні живе Музей Марії Заньковецької?
18 січня, 2021 - 19:43
ФОТО НАДАНО МУЗЕЄМ

Наприкінці 2020 року у Музеї Марії Заньковецької (відділ Музею театрального, музичного та кіномистецтва України) відбулася зміна керівництва та команди. І перше завдання, яке ми собі поставили — створити сучасний музей. Адже сьогодні музей — це певна інституція, яка має свою мету, завдання та комунікацію (комунікацію між минулим та сьогоденням, між колекцією та сучасними відвідувачами). Не буде існувати одного без іншого. І, варто визнати, що сьогодні вже недостатньо тримати «валізи без ручок», за назвою одного популярного і дуже потрібного музейного проєкту.

Меморіальний музей, яким власне і є Музей Марії Заньковецької, мабуть, є одним із найскладніших видів музею. Оскільки необхідно зберігати атмосферне відчуття тієї людини, якій присвячено музей, зберігати типологію певного часу, і водночас бути сучасним простором для сьогодення, живим центром мистецтва. Особливо коли музей стосується теми театру, найбільш невловимого та найбільш нефіксуючого виду мистецтва. Ми абсолютно переконані, що сьогодні маємо донести до людей самі ті аспекти та цінності, які пов’язані з реальними героями нашого музею таким чином, щоб відвідувачі усвідомили головне — що саме завдяки таким постатям як Марія Заньковецька, ми маємо Український театр, Націю та Державу.

ВІРТУАЛЬНИЙ КОНТЕНТ

У 2021 р. ми плануємо розвивати на базі Музею Мистецький клуб «Zankovetska Community», який ми запустили ще наприкінці минулого року.

Наша мета оживити простір Музею і заповнити його друзями. Враховуючи характер та вподобання господині дому, ми прагнемо вдихнути у цей простір нове життя.

Варто також не забувати, що музеї є частиною туризму, вони мають включати маркетинг та рекламно-інформаційну складову. Над чим ми активно працюємо. Ми прагнемо донести відвідувачам, що наш світ сьогодні завдячує своїм існуванням людям з минулого, адже якщо не вони, то сьогодні було б все інакшим. Звісно, якби театр корифеїв не зробив у свій час саме такий театр і піддався на спокуси грати світову класику у тогочасному російському театрі, Україна б втратила свій рупор, і залишилася без культурного підґрунтя, на якому пізніше не змогли вирости інші важливі явищакультури. Утім, варто не забувати про сучасний театральний процес, саме тому ми активно долучаємо сучасних митців (зараз більше в онлайн, в перспективі у якості гостей подій та лекторів).

Через проблеми пов’язані з COVID-19, сьогодні ми концентруємо свої сили на виробленні віртуального контенту. Якщо людина не зможе фізично прийти на захід чи екскурсію, їй необхідно дати можливість відвідати музей онлайн. Для цього ми створили віртуальний тур,який можна відвідати на нашому сайті. У відсутності можливості проводити заходи, необхідно постійно доносити про себе інформацію та переконувати людей відвідати музей у кращі часи, а також стимулювати людей до певних дій, навіть на відстані.

У листопаді ми запустили онлайн-флешмоб #Корифей Birthday Party, ціль якого полягала в тому, щоб театри, музеї, будь-які культурні установи знімали коротенькі відео і розповідали про представників театру корифеїв на своїх сторінках у соцмережах. Адже 2020 рік був ювілейним для М. Старицького, І. Карпенко-Карого, М. Кропивницького, С. Тобілевич, Г. Затиркевич-Карпинської. За короткий період ми отримали чудові відео від Національної спілки театральних діячів України, від різних театрів та музеїв України. Це також дало поштовх до створення інтерактивної екскурсії, яку ми випробували в грудні і залишаємо її в послугах на майбутнє як Корифей Party.

ВІД ОНЛАЙН ДО ОФЛАЙН

У січні запустили новий флешмоб #Простори Лесі, присвячений 150-річниці з дня народження Лесі Українки, головна мета якого прочитати на відео поезію Лесі. Звісно, ми готуємося до святкування наживо, якщо у лютому це буде дозволено зробити офлайн.

У грудні також стартував проект «Очима в сучасний театр» (куратор — Аліна Луцюк).Це довготривалий проєкт, який вміщує виставки молодих митців офлайн, а також інтерв’ю режисерів, які можна було переглянути на виставці (сьогодні в доступі через наші соцмережі). Ми будемо його продовжувати, оскільки він гарно поєднує минуле із сьогоденням.

Разом з Львівською галереєю сценографії та Lider Triennialof Scenography ми створюємо відео «Теревені про сценографію», короткі відео-розмови про історію та сьогодення сценографії. Плануємо виставки сценографії у Музеї на майбутнє.

Важливим проектом для нас є Драматургічний клуб (куратор Олександра Дерев’янко, відома під псевдонімом Алекс Вуд драматургиня). Запускаємо його вже наприкінці січня. Окрім цього ми з радістю підтримуємо молодих музикантів, влаштовуємо концерти, співпрацюємо і з Національною філармонією України.

ШЛЯХ ДОДОМУ

Сьогодні також працюємо над розробкою пішохідної екскурсії «Шлях додому Марії Заньковецької», яка розпочинатиметься від Національної оперети України (саме в цьому приміщенні діяв Перший стаціонарний театр М. Садовського, а пізніше Народний театр на чолі із П. Саксаганським, в яких грала М. Заньковецька) і вестиме до Музею. З 1918 по 1922 рік, вже проживаючи у Деміївці (на місці сьогоднішнього Музею), актриса часто пішки ходила на роботу. На той час це була окраїна Києва, а зовсім неперенасичена машинами широка дорога. Нам цікаво провести потенційних відвідувачів саме таким шляхом, щоб вони дізналися про те, як змінився Київ за трохи більше, ніж 100 років. Завершення екскурсії відбуватиметься перед Музеєм запрошенням вже самостійно відвідати будинок М. Заньковецької, або запрошенням на певні майбутні події. Такий формат був обраний з урахування пандеміологічної ситуації, оскільки перебувати на вулиці більш безпечно, ніж в маленьких приміщеннях музею.

А ще Музей долучився до цікавого проекту «Вишивка в одязі відомих українців» (куратор — Тетяна Зез). В рамках проекту вишивальниці відшивають старовинні вишивки з музейних колекцій і презентують їх, залучивши відомих сучасних діячів мистецтва. У відтворених вишиванках Марії Заньковецької сфотографувалися відомі актриси Ірма Вітовська та Анжеліка Гирич, на черзі ще вишиванка М. Садовського з нашої колекції.

Окрім, цього ми продовжуємо дослідження життя і творчості Марії Заньковецької. Вже можемо сказати, що сьогодні є велика потреба в реекспозиції музею, адже варто змінити певні акценти у висвітленні важливості актриси для подальшого покоління. І, звісно, варто діджіталізувати простір, щоб долучити сучасного відвідувача, нові форми інтерактивної комунікації. Як висновок, у нас ще багато цікавої роботи! Долучайтеся до Zankovetska Community.

Лілія БЕВЗЮК-ВОЛОШИНА, кандидат мистецтвознавства, завідувачка Музею Марії Заньковецької (на фото)
Газета: 
Рубрика: