На мій погляд, Остап дуже талановитий (і талановитий всебічно) актор. Важко бути сином так само актора, та ще й геніального Богдана Ступки. Важко й Остапові — досі. А все ж талант є талант. Не розкритий до кінця, але попереду ще багато часу.
Одна із прикметних рис Остапа — він не боїться зазирати у безодні людські. Відтак не дивно було побачити його у ролі Смердякова у «Братах Карамазових» чи Хлестакова у «Ревізорі». Його персонажам властива стереоскопічність — добро і зло в одному людському організмі. За незмінного артистизму досить пригадати Отто фон Ф. у «Московіаді» (це Молодий театр).
Настільки виразних ролей, як у театрі, в кіно негусто. Хоча працює Остап професійно, з азартом. Іноді його піддають критиці — за вибір ролі насамперед. Однак актору — за визначенням — властивий голод: хочеться зіграти заледве не всі ролі на цьому життєвому кону...
Остапе, з ювілеєм! Натхнення і посмішок Долі: мистецької і просто життєвої!
