- До останніх днів він мав світлий розум і активну думку. З пензлем також не розставався. Мав багато творчих планів – писав мемуари. А про хвороби не хотів говорити, вважав це дрібними справами… Мав проблеми з серцево-судинною системою. Причиною смерті став інсульт. Похований на Байковому кладовищі", - розповіла сестра художника Іраїда Григорівна.
Юрій Григорович Логвин народився 5 лютого 1939 р. в Кременчуці в родині мистецтвознавця і архітектора Григорія Никоновича Логвина. Раннє дитинство пройшло поруч з матір'ю, батько на той час був цілком зайнятий навчанням в Московському інституті образотворчих мистецтв.
У 1945 році родина переїхала до Києва. В 1951-у батьки віддали сина навчатися до Київської художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка. У 1958 році, Юрій успішно закінчивши середню школу та вступив до Київського державного художнього інституту, обравши відділення графіки живописного факультету, нагадує cbsbook.com.ua .
Під час навчання в Художньому інституті Юрій захопився літературною творчістю. Ще 20-річним студентом написав свій перший художній твір "Північне сяйво". Це була невеличка казочка з текстом на вісім сторінок, ілюстрована власними малюнками.
Юрій Логвин два роки попрацював у мультиплікаційному цеху Київської науково-популярної студії. Пізніше він перейшов на викладацьку роботу в Київський палац школярів, де в художньому гуртку навчав обдарованих дітей мистецтву графіки.
Малювання Юрій Григорович поєднував із літературою діяльністю. У 1970 році він вступив до Спілки письменників.
У 1971 р. поступив на Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горького в Москві. У 1973 р. Ю. Логвин повернуся до Києва вже дипломованим письменником. З того часу починається період активної і успішної творчості, в якій органічно поєднався талант письменника і художника-ілюстратора.
Юрій Григорович був знаний як автор численних гравюр та офортів.
В 1990 - 2000 роки Логвин працював над розробкою українських марок. Він є автором одних з перших серій загальновживаних українських марок. Першою була серія «Етнографічні сюжети «Давня Україна»», що перебувала в обігу з грудня 1993 по січень 2001 років. Також автор серії «Гетьмани України». З 2002 року вийшла серія «Історія війська в Україні», в 2003-му — «Скіфи» та «Давні слов’яни».
Написав 20 творів для дітей та дорослих, які сам ілюстрував (це історичні романи, повісті, казки, оповідання, комікси).
У 2011 за книжку «Таємна перлина» Юрієві Григоровичу було присвоєно звання лауреата премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.
2012 року отримав відзнаку «Золоті письменники України». У 2013 році представив читачам автобіографічно-гротесковий роман «Мої дікамерони», який був відмічений літературною премією «Коронація слова».
Останні роки митець хворів, його серце перестало битися 22 травня…
«День» висловлює співчуття родині Юрія Григоровича Логвина. Світла пам‘ять!







