Помер режисер «Вінні-Пуха»

...Хитрук прожив довге, складне і щасливе життя (цього року встиг відсвяткувати своє 95-річчя), пропрацювавши на кіностудії «Союзмультфільм» понад півсторіччя! Як художник-мультиплікатор він «оживив» понад 200 персонажів у 120 картинах, а ось самостійні постановки почав знімати досить пізно — після сорока років. Щоправда, кожна з картин пана Хитрука, від «Історії одного злочину» (до речі, саме Хитрук запровадив поняття — «мультфільми для дорослих»), через чарівно мальовану сагу про нелегку долю кінорежисера — «Фільм, фільм, фільм» до неповторного й улюбленого всіма поколіннями «Вінні-Пуха», стала не лише щедрим дарунком глядачам, але й приголомшила уяву професіоналів. Про це свідчать безліч нагород різноманітних міжнародних кінофорумів.

Пан Федір зміг зберегти головну рису митця — вміння миттєво включатися до гри і дарувати солодкі плоди своєї уяви людям. І своїм учням, яких у нього була величезна кількість.

1993 року Федором Хитруком із товаришами — Юрієм Норштейном, Едуардом Назаровим і Андрієм Хржановським було засновано знамениту анімаційну студію «Шар», яка подарувала цілу низку анімаційних сюрпризів, створених у не найпростішу для кіно пору.

Пан Хитрук запам’ятався гостям та учасникам знаменитого фестивалю анімаційного кіно «КРОК» не лише уважним і зацікавленим ставленням до робіт колег, але й щедрим умінням чудово жартувати і радіти життю.

Співпрезидент «КРОКу» і багаторічний соратник Хитрука Едуард Назаров, згадуючи майстра, з яким працював на картинах «Канікули Боніфація», «Вінні-Пух» та інших, розповідає: «Хитрук був особистістю, у нього дуже багато учнів і послідовників у всьому світі. Це і є його школа. Те, що він привніс до мультиплікації навіть складно оцінити: людина робила просто полярно протилежні фільми — від ніжної казки «Топтижка» до сатири «Чоловік у рамці». Його діапазон творчості неймовірний!»

Учень Федора Хитрука, режисер анімаційного кіно Олексій Дьомін, признався: «Я вчився в нього, вчився з першого дня, і ще до того, як вирішив займатися професією. Для мене це було нове життя і знайомство з людиною, яка це життя розуміла більше, ніж я. Хитрук був не лише геніальним мультиплікатором, режисером, педагогом і людиною. Таке благородство і така пошана до людини, така віра в людину, яка була в Хитрука, мало у кого є», — розповів РІА «Новости» Дьомін.

Відхід майстра до світу спокою — завжди непоправна втрата для тих, хто залишається. Але з нами залишається не лише світла пам’ять про нього. На щастя, ми і діти наші, і онуки, і онуки їхніх онуків дивитимуться, любитимуть і вчитимуться добру і світлу за його картинами. Адже вони — вічні, як усе, що створив Федір Хитрук.