Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

Повірити в себе, в своє майбутнє!

У одному з найвизначніших для української історії та культури міст — Кам’янці Черкаської області вдруге відбувся мистецький дводенний марафон
12 червня, 2019 - 10:56
У ІГРОВІЙ ФОРМІ МАЙСТЕР-КЛАСУ ВІДБУЛОСЯ, МОЖЛИВО, ТЕ, ЩО НАЙБІЛЬШЕ ЗВОРУШИЛО Б ПЕТРА ІЛЛІЧА: СЕМЕРО ДІТЕЙ ІЗ МІСТЕЧКА МАНГУШ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ — З ТЕРИТОРІЇ, ПРИЛЕГЛОЇ ДО ЗОНИ ВОЄННИХ ДІЙ, — ВИКОНАЛИ ЙОГО «ДИТЯЧИЙ АЛЬБОМ» / ФОТО ВІКТОРІЇ ЗУБЕНКО

Kamianka Music Fest відбувався просто неба, начебто під пильним спостереженням із небесної висоти Петра Чайковського — духовного патрона цієї казково-мальовничої землі. Адже впродовж 28 років життя композитора Кам’янка залишалася для нього «осяйним пунктом», «землею обітованою», за його ж словами. «Я знайшов у Кам’янці те відчуття миру й спокою, якого марно шукав у Москві та Петербурзі. Мені тут дуже добре, я насолоджуюсь життям». Тут Петро Ілліч написав свої 32 геніальні твори.

Переконана, що музичний нон-стоп, який тривав у перший день фесту та який поєднав у одному просторі дитяче виконання та мистецтво уславлених музикантів, романтику й музику ХХІ століття, класику й джаз, не збентежив би Петра Ілліча. Фестивальну програму відкрили переможці Кам’янського дитячого конкурсу пам’яті Чайковського, майбутні зірки Аня Небаба та Антон Бондаренко, які, між іншим, завдяки Центру культурних ініціатив «Відповідальне майбутнє», який очолює Вікторія Зубенко, вже виступали в багатьох країнах. Виступи дітей змінили ансамбль «Скрипки Кременчука» й уславлена «Київська Камерата» з чарівною Леді Скрипка Богданою Півненко. А після цього розпочалася «Космічна джазова ніч», яка спалахнула драйвом авторської музики в стилі jazz і worldmusic (група ATMAWINDS) та шаленою енергетикою феноменального гурту з Німеччини FALK BONITZ TRIO, що поєднує стилі латино, джазу та класики. Сім годин музики під квітучими липами, серед розкішної зелені слухачі сприйняли «на одному диханні», з неймовірним захопленням. Кам’янський парк перетворився на переповнену залу, авдиторія якого стоячи аплодувала артистам, не стримуючи бурхливих емоцій.

Наступного дня піаніст-віртуоз класики й джазу Фальк Бонітц давав за роялем Чайковського майстер-клас із імпровізації для дітей. Цікаво було спостерігати за їхньою реакцією. Річ у тім, що Фальк вважає, щоб розпочати навчання гри на інструменті, діти мають спочатку полюбити інструмент і поводитися з ним, як із улюбленою іграшкою — бавитися на ньому грою власних мелодій і ритмів, тобто імпровізувати. Під час майстер-класу з’ясувалося, що діти навчені грати лише написане нотами. Фальк Бонітц досить швидко переконав їх, що вони й самі здатні створювати музику. І треба було бачити радість у очах дітей, коли вони імпровізували з зірковим піаністом! Згадалися бурхливі дебати навколо «дитячо-музично-освітніх» реформ: чи не варто повернути їх у бік методики викладання, а не системи освіти?

Після ігрової форми майстер-класу відбулось, можливо, те, що найбільше зворушило б Петра Ілліча: семеро дітей із містечка Мангуш Донецької області — з території, прилеглої до зони воєнних дій — виконали весь його «Дитячий альбом». Грали під спів і щебетання птахів біля зеленого будиночка Давидових п’єси з Альбому, який композитор написав у Кам’янці. Щоб приїхати на Фестиваль, дітям і двом учителькам Мангушської школи мистецтв довелося пройти три (!) найсуворіші пости, де перевіряли навіть їхні ноти. Про можливість побувати на Землі Чайковського, доторкнутися до клавіш Його рояля діти, виявляється, навіть не мріяли.

Kamianka Music Fest завершився приємною прогулянкою човнами по річці Тясмин, берегом і краєвидами якої щодня милувався Петро Ілліч, де черпав натхнення для своїх безсмертних творінь. Хто давно був у Кам’янці, не пізнає знаменитий парк, історичний Грот Чайковського, де нині відбуваються літературні читання найменших і найстарших поетів. Європейський вигляд має вимощена плитками стежина з дерев’яними лавками вздовж звивистої річки Тясмин, якою пливуть прогулянкові човни по неймовірної краси Тясминському каньйону («Жодні красоти світу не зрівняються з моєю Кам’янкою», — писав Петро Ілліч.).

Виявляється, для впорядкування Тясминського каньйону місто та Кам’янський історико-культурний заповідник виграли грант у конкурсі територіальних громад, і в місті почала діяти програма з відродження культурної та природної спадщини. Привернути увагу до української батьківщини Чайковського, зробити її «осяйним пунктом» для всіх людей об’єднало тих, для кого українська культура та ім’я в ній Чайковського є великим бажанням і прагненням. Саме тому тут уже 16 років поспіль відбувається дитячий конкурс пам’яті Чайковського виключно лише сільських та районних шкіл. Саме тому тут започатковано Kamianka Music Fest. Одним із організаторів і куратором цих непересічних проєктів є вже згадувана Вікторія Зубенко та її однодумці, які багато років співпрацюють із місцевою владою й патріотами свого краю, серед них голова Кам’янської об’єднаної територіальної громади Володимир Тірон, директор Кам’янського історико-культурного заповідника Галина Таран та її заступник Таміла Чупак, директор Кам’янської ДМШ ім. Чайковського Сергій Чуприна, інші небайдужі містяни. Начебто про них писав Чайковський: «Уся чарівність тутешнього життя полягає у високій гідності людей, що живуть у Кам’янці... Жити, щоденно зустрічаючись із великою кількістю хороших людей — дуже приємно».

Спільними зусиллями, віддані Кам’янці та Чайковському люди знаходять можливості залучити міжнародні проєкти, як-от програму ООН із розвитку культурного простору територіальних громад за участі приватного сектору («Сталий розвиток міст і спільнот»), шукають партнерів і спонсорів, яких переконують у необхідності підтримувати власні ініціативи. Одним із дивовижних меценатів конкурсу та фестивалю й взагалі мистецтва є австрійський підприємець Томас Бруннер, який уже 16 років живе та працює в Кам’янці. Томас відвідав чимало місць в Україні, але «прикипів» до Кам’янки. «Я колишній мешканець маленького австрійського містечка Санкт-Флорен (під м.Лінц), де похований видатний австрійський композитор Антон Брукнер. Це містечко нараховує всього п’ять тисяч мешканців, але завдяки імені Антона Брукнера, стало одним із місць культурного паломництва з усього світу. Хочу, щоб і Кам’янка була таким пунктом. Адже весь світ схиляється перед генієм Чайковського! Україна така багата на культурні та історичні місця, які необхідно просто відроджувати. Мені Україна нагадує красивий старовинний дім, який треба відремонтувати, відреставрувати та ввімкнути скрізь світло (не лише в кількох кімнатах!). І цей дім буде надзвичайно величний і привабливий. Звісно, величезні можливості для цього мають бути покладені на культуру. Мені здається, що держава впродовж 27 років не інвестувала в культуру необхідних грошей, можливо, тому, що не вірила в майбутнє? Держава, яка вірить у майбутнє своєї країни, насамперед вкладає гроші в культуру, освіту. Україні потрібно теж уже повірити в себе, в своє майбутнє!»

Леся ОЛІЙНИК, мистецтвознавець, Кам’янка — Київ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ