Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб
Іван Огієнко (митрополит Іларіон), митрополит УАПЦ, мовознавець, історик церкви, педагог

Повноліття Нової музики в Одесі

Міжнародний форум став незаперечним явищем сучасної культури не лише в Україні, демонструючи світову композиторську творчість ХХІ століття
27 квітня, 2012 - 00:00
АНСАМБЛЬ NEUE VOCALSOLISTEN (DE) / ФОТО ВІТАЛІЯ ПІНЬКА
ВЕНЬ-ЧЕНЬ ЛІ (TW/CN), ПЕРКУСІЯ / ФОТО ОЛЕКСАНДРА ВОРОПАЄВА
ВОЛОДИМИР РУНЧАК (UA), ДИРИГЕНТ / ФОТО ОЛЕКСАНДРА ВОРОПАЄВА

В Одесі завершився ХVІІІ Міжнародний фестиваль «Два дні і дві ночі нової музики». Цей щоквітневий форум сучасного мистецтва є прикладом спільної діяльності державних установ із творчими об’єднаннями, громадськими організаціями, місцевими благодійними та міжнародними культурними фондами. Фестиваль, зокрема, проводить заснована в Одесі 1995 року Асоціація Нова музика у співпраці з Національною спілкою композиторів, Національним комітетом Міжнародної музичної ради та іншими творчими організаціями України за підтримки Міністерства культури України, Одеської облдержадміністрації, обласної та міської Рад. Авторами і головними «режисерами» фестивалю є відома українська композиторка Кармелла Цепколенко (артистичний директор), один із провідних представників сучасної музики Німеччини — диригент Бернгард Вульф (президент) і незмінний директор фестивалю Олександр Перепелиця.

Одеський форум досяг свого повноліття і став незаперечним явищем сучасної культури не лише в Україні, демонструючи світову композиторську творчість ХХІ століття. Більшість із майже 90 творів, які прозвучали в Одесі, написано в останнє десятиліття, чимало з них виконувалися вперше. На фестивальному подіумі було представлено музику 32 країн. «2 дні і 2 ночі» мають уже постійних друзів-країн і, водночас, долучають щоразу нових представників. Зокрема, цього року вперше прибули музиканти Словенії та Казахстану.

Багато в чому в Одесі формується обличчя сучасної творчості. Насамперед завдяки фестивалю «2 дні і 2 ночі» розширилось уявлення про нову музику, яку ще недавно пов’язували лише з суто технологічними пошуками (пуантилізм, алеаторика, серійна техніка, мінімалізм тощо). У коло нової музики увійшли зразки етнічного мистецтва різних народів. Фестивальна палітра демонструвала, зокрема, унікальний автентичний монгольський спів Самдандамби Бадамхорол, звучання фольклорних литовських інструментів канклес і бірбіне (Айсте Бружайте, Ірмантас Андрюнас).

Унікальний формат Одеського фестивалю, що проходить упродовж двох днів і двох ночей у форматі музичного «нон-стопу», перейняли й інші країни: в Монголії, Азербайджані, Північній Кореї, В’єтнамі, Киргизстані виникли його сателіти. А після кількох відвідин Одеси менеджером Дрезденських «Днів сучасної музики» Андреасом Лоренсом фестиваль у Німеччині вже три роки поспіль теж відбувається у жанрі одеських «2 днів і 2 ночей».

Біографія Одеського фестивалю є водночас біографією формування взаємовідносин музичної культури нової України з сучасним мистецьким світом. У ХХІ столітті Україна, маючи доступ до світової культури, вже сама здобуває можливість мати право в ній на власний голос. Зокрема, фестиваль в Одесі активно сприяє появі спільної мистецької копродукції: значна частина представлених на ньому творів виникає як співпраця українських і зарубіжних музикантів. Скажімо, нещодавно у Віденській камерній опері відбулася прем’єра моноопери Кармелли Цепколенко, яка звучала поряд з монооперами її колег із Австрії та Угорщини, у виконанні відомого австрійського співака Руперта Бергмана. Один із провідних майстрів сучасного оперного мистецтва Руперт Бергман представив у Одесі ще один твір відомої української композиторки — Юлії Гомельської. Саме він звернувся до нашої співвітчизниці з пропозицією написати для нього монооперу й залучив до цього проекту австрійського поета Карла Марію Кінські.

Щоразу «2 дні й 2 ночі» відображують певні явища, характерні для сучасного мистецтва. Зокрема, провідним на ХVІІІ фестивалі став жанр міні-моноопери, який представив популярний різновид сучасного сценічного мистецтва. В Одесі він був презентований також творами українських композиторок Вікторії Польової, Людмили Самодаєвої та їхніх колег: Іріс тер Шіпгорст (Німеччина), Елізабет Шіман (Австрія), Кеті Берберян (США), Шімон Восечек (Чехія), Ріки Нарімото (Японія), Цвети Дімітрової (Болгарія), Крістіана Орозко (Еквадор).

Творча співпраця поєднала Володимира Рунчака і духовий квінтет Казахської філармонії. На фестивалі в їхньому виконанні звучала музика казахських й українських авторів. Яскраво презентував нову музику Румунії та Словенії Ансамбль сучасної музики із Словенії MD7, який теж включив у свою програму твір Кармелли Цепколенко.

Чудовий дует із Великобританії Musik on the Edge (флейта, кларнет, саксофон), який вперше брав участь у фестивалі, теж включив до своєї програми твори українських композиторів Олександра Шимка та Алли Загайкевич. Запропонував виконати зразок української музики і незвичний для концертної практики дует солістів-контрабасистів — Ушія Мартінес Ботана (Іспанія) і Рісто Вуолане (Фінляндія): на їхнє прохання Кармелла Цепколенко переклала свій твір, написаний для альтистів Лондонського симфонічного оркестру.

Об’єднання в інтернаціональні музичні колективи вже давно є типовою ознакою в сучасному музичному світі. Одеський фестиваль активно сприяє створенню спільних з українськими учасниками виконавських ансамблів. Такі міжнародні гурти створюються в Одесі для презентації міжнародних проектів. Наприклад, для виконання на останньому фестивалі моноопер об’єдналися на основі Ансамблю Senza Sforzando під керівництвом його артистичного директора Олександра Перепелиці-молодшого музиканти України, Австрії, Еквадору та Китаю тощо. Цей чудовий молодіжний ансамбль, народжений Одеським фестивалем, представив також музику композиторів України і Росії: російські композитори Юрій Гонцов та Олександр Риндін стали спеціальними учасниками ХVІІІ фестивалю.

По суті, кожний із представлених на Одеському фестивалі творчих зразків продовжує притаманну для сучасної музики театралізацію і пошуки нових форм виконавства. Так, справжнім концертним видовищем стали виступи ансамблю перкусій Фрайбурзького музичного університету під керівництвом Бернгарда Фульфа, «Дуель-Дует» тромбона та фортепіано Дірка Амрайна і Юрга Геннебергера (Німеччина — Швейцарія), швейцарсько-німецько-білоруського ансамблю Inverspace, чудовий брас-квінтет мідних духових інструментів «Мажор Київ», який вперше взяв участь в Одеському форумі. Соло-соліссімо відомого українського баяніста Романа Юсипея звучало як інструментальний монолог-представлення сучасної баянної музики України та Росії.

Справжнім відкриттям став на фестивалі ансамбль Neue Stuttgart Vocalsolisten, який уперше приїхав в Україну і вразив слухачів майстерністю та новизною виконавських можливостей. Цей квартет співаків представив твори композиторів Німеччини, Італії, США, Фінляндії, Ірландії. Приїзд на фестиваль одного з провідних ансамблів у царині сучасної музики став можливим завдяки фінансовій підтримці Німецького культурного центру — Гете-Інституту в Києві та Німецького культурного центру «Баварський дім Одеса». Постійним партнером Одеського фестивалю виступає також Посольство Держави Ізраїль. За його підтримки в Одесу прибули з Ізраїлю композитори Владімір Школьнік і Анастасія Садомські, твори яких виконав уже згадуваний ансамбль Senza Sforzando.

«2 дні і 2 ночі нової музики» в Одесі, який вже давно став брендом не лише музичної України, а й усієї нової музики, виростив уже кілька нових поколінь музикантів і слухачів.

КОМЕНТАРІ

Юрій Круліковський, генеральний директор Фонду сприяння розвитку мистецтв (Україна):

— Весна завжди асоціюється для всіх любителів музики з таким відомим і чудовим фестивалем, як «2 дні і 2 ночі нової музики» в Одесі. Відверто висловлю своє особисте ставлення до тих, хто є справжньою елітою нашої країни, — це люди, що присвятили своє життя академічному музичному мистецтву. Адже музика — саме те, що об’єднувало і об’єднуватиме людей за всіх часів. Вона володіє єдиною, зрозумілою кожному мовою і не знає кордонів. І фестиваль одеський щоразу, вже у вісімнадцяте — навдивовижу цілісна і творча картина того, як композитори й музиканти-виконавці чують сьогоднішній світ. Наш фонд усі роки за змоги підтримує і підтримуватиме цю грандіозну подію культурного життя не лише України, а й світу.

Володимир Рунчак, композитор і диригент (Україна):

— У нашому житті нині багато наносного, про що, втім, пишуть і говорять. А одеський фестиваль нової музики справді гідний найвищих похвал. Я вітаю Україну, що вона має таку високу міжнародну трибуну, де збирає найкраще, що створено в нашій країні і за кордоном для демонстрації цього у весняній Одесі. Мене захоплює ентузіазм організаторів фестивалю, які вже у 18-е збирають найкращих музикантів і найкращу публіку. Лише той, хто нічого не робив, не знає, як це складно. Для мене цей фестиваль — найкращий в Україні. На жаль, я не був на перших фестивалях, але, коли приїхав сюди вперше (а це було вже досить давно), зрозумів: це той форум, якого Україні по-справжньому бракувало. Це фестиваль якості, фестиваль майбутнього, сюди хочеться приїжджати, показувати свою музику. Тут збирається все найкраще, що є в Україні і в світі. Тут я знайшов багато друзів — колег-композиторів і музикантів-виконавців, з якими ми товаришуємо і здійснюємо спільні проекти. Якби не було фестивалю, не було б таких зустрічей і багато чого не було б написано. За це — окрема подяка Кармеллі Цепколенко, Бернгарду Вульфу і Олександру Перепелиці-старшому. Цитуючи самого себе, скажу — світ поділений на дві частини: тих, хто вже був і постійно бере участь у цьому фестивалі, і тих, хто ще лише має тут бути. Тоді міжнародних проектів, народжених в Україні, буде ще більше.

Бернгард Вульф, співзасновник і президент фестивалю, професор Фрайбурзької консерваторії, перкусіоніст і диригент (Німеччина):

— Наш фестиваль є найбільшою платформою для сучасної музики в Україні. Кожне справжнє мистецтво потребує діалогу з іншими мистецтвами. Без тісної співпраці з північноафриканськими країнами, з іспаномовними країнами у нас не було б таких інструментів, як труба, флейта й гітара. Наш фестиваль також сприяє розвитку нових систем і розвитку нового виконання. Питання в тому, що таке мистецтво, що таке музика. Аби зрозуміти це, потрібно володіти інтелектом на кількох рівнях. Для цього необхідні умови — креативність, натхнення і бачення. І ще необхідні ваші власні відчуття в конкретний момент. Чистота помислів, яка дає нам змогу створювати якісь концепції, реальної етики. Саме для цього потрібен багатогранний інтелект, що будить наше натхнення. Це завжди дуже індивідуальний і дуже особистий пошук. А саме мистецтво демонструє нам те, що ми ще не відкрили досі, якісь деталі, які пройшли повз нас. І у творця музики, по суті, те ж завдання — звернути увагу на деталі, які раніше не були такими очевидними більшості. Мені, приміром, не цікавий композитор, який показує те, що я чув уже сотні разів. Він має зробити щось, що дасть мені змогу побачити цей світ краще. Для цього використовують різні інструменти, танці, інсталяції. У свою чергу публіка має бути максимально відкритою для сприйняття нового і готовою дати роботу своєму розумові. Трапляється так, що творець не зовсім упевнений у своїй роботі. Тоді це лише марнування часу. Але інколи прослухати сотні творів заради двох-трьох яскравих, самобутніх варте того.

Реувен Дін Ель, Надзвичайний і Повноважний Посол держави Ізраїль в Україні:

— Наше посольство вже не один рік підтримує це унікальне свято сучасної музики. Я дуже радий, що на цій сцені щороку виступають музиканти з Ізраїлю, виконуються твори наших композиторів, органічно вписуючи нашу музичну культуру в сучасний контекст. Отримуючи відгуки учасників фестивалю, відзначаю, з якою теплотою вони згадують свої концерти в Одесі, чуйну атмосферу і зацікавлену увагу організаторів до кожного з них. Щиро дякую тим, чиїми зусиллями фестиваль відбувається вже у 18-е, і бажаю організаторам натхнення, нових проектів і дивовижних відкриттів.

Кармелла Цепколенко, арт-директор фестивалю, композитор, професор Одеської державної музичної академії ім. А. В. Нежданової:

— Фестиваль виховує нашу молодь. І це не просто слова, сьогодні в ньому беруть участь молоді люди, яких 18 років тому ще не було. Вони вчилися на цьому фестивалі, не пропускаючи жодного концерту. Спочатку були глядачами, тепер самі стали учасниками. Це чудові молоді композитори й музиканти-виконавці. 48 годин прослуханої музики не минають марно, вони осідають у підсвідомості і народжують чудові ідеї та проекти. Один з головних «наслідків» нашого фестивалю.

Леся ОЛІЙНИК, Світлана АГРЕСТ-КОРОТКОВА, спеціально для «Дня», Одеса — Київ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments