У державців немає місця для філософії.
Томас Мор, англійський письменник, філософ, державний діяч, лорд-канцлер, Святий Римо-католицької церкви

«Прозорість: Балтійська сповідь»

У Львові представили виставку робіт художників-склярів з Естонії та Литви
26 травня, 2019 - 18:17

Експозицію відкрили у Музеї скла (до слова, єдиному в Україні). У показі твори трьох художників – Іво Лілля (Естонія) з Естонії та подружжя Реміґіюса Крюкаса й Індре Стульґайте (Литва). На думку директора Музею скла, кандидата мистецтвознавства Михайла Бокотея, «Балтійська сповідь» – це, образно кажучи, «розмова вітру з дощем, піщаних дюн з хмарами та дощем, за якими ховається сонце. Це наче сповідь про нас і світ з настановою бути вдячними за красу буття».

Принагідно варто додати, що цікаві до художнього скла львів'яни вже мали можливість бачити твори литовських майстрів – три роки тому, 2016-го, у Львові проходила персональна виставка Крюкаса – Стульґайте. Щодо Іво Лілля, то його скло у Львові показують уперше. «Цей художник – дуже цікава особистість, один із зачинателів міжнародного руху студійного скла на теренах колишнього СРСР разом з Андрієм Бокотеєм (тепер АМндрій Андрійович Бокотей – дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України, народний художник України, професор, лауреат Національної премії ім. Шевченка, засновник і голова оргкомітету десяти міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові. – Т.К.), – говорить Михайло Бокотей. – На жаль, майстер ніколи не наважувався брати участь у наших симпозіумах гутного скла, бо працює в зовсім іншій, ніж гутна, техніці обробки художнього скла, але цього року врешті погодився приїхати».

Також, за словами Михайла Бокотея, митці з Прибалтики – найближчі друзі львів’ян: «З Реміґіюсом та Індре ми спільно зробили вже не один виставковий проект – і в Україні, і в Польщі, і в Китаї. Окрім того, вони за нашим прикладом почали з 2014 року організовувати симпозіуми склярів на своїй виробничій базі. Ще одна яскрава представниця прибалтійської школи склярів – Анда Мункевіца брала участь у львівських симпозіумах з 1992-го, ще студенткою кафедри скла Латвійської академії мистецтв. Сьогодні це одна з найвідоміших у світі латвійських художниць і безперечна національна знаменитість. Її об’єкти в громадському просторі прикрашають міста Латвії і не тільки. До того ж, загалом балтійська школа художнього скла наділена власними характерними рисами, які вирізняють її на тлі інших. Тут переважає декоративне навантаження і підкреслення насамперед оптичних якостей скла, концентрація уваги глядача на візуальних ефектах, які запевняє прозорість і чистота матеріалу».

Щодо творів, представлених у показі «Прозорість: Балтійська сповідь», то, зазначає Михайло Бокотей, дуже важко виділити найяскравіші: «Роботи Лілля можна розглядати годинами і насолоджуватися світловими ефектами. Ми, коли робили експозицію, не могли натішитися рефлектами і кольоровими спектрами від просвічування оптичного скла. До речі, якщо наші відвідувачі матимуть телефони з потужними ліхтариками, радимо скористати з цього і поосвітлювати роботи самостійно – кожна зміна кута освітлення дає неймовірні ефекти. Роботи Крюкаса водночас дивують тим, наскільки прості за формою і технікою (здавалось би) об’єкти можуть бути такі читабельні і відповідні до ідеї автора. Тут, зрештою, також присутній повний спектр оптичних ефектів і заломлень світла. Твори Індре Стульґайте також мають дуже характерний (можу навіть сказати притаманний жіночій ніжності), образ домашнього затишку, спокою, врівноваженості».

Доробок литовського подружжя експонуватимуться у Музеї скла до кінця літа. Твори Іво Лілля 10 червня перевезуть до Луцька – в Музей сучасного мистецтва Корсаків.

Принагідно розпитую Михайла Бокотея про Міжнародний симпозіум гутного скла, котрий цього року буде вже одинадцятим за ліком і водночас – ювілейним, бо перший відбувся 30 років тому, 1989-го.

Отже, симпозіум пройде 5 – 15 жовтня. І не тільки у Львові, як зазвичай. «Розпочнемо ми наш захід в Києві, де зберемо всіх учасників на закриття двох виставок – наших друзів прибалтів, про яких щойно згадували, і виставки окремих робіт з колекції Музею скла у Львові, яка сформована з результатів роботи на симпозіумах з 1989-х до 2016-х років, – розповідає М. Бокотей. – Виставки експонуватимуться з 4 вересня до 5 жовтня у залах Національного музею українського народного декоративного мистецтва в Києві. Наступного дня всі учасники продовжать роботу у Львові – на базі Львівської національної академії мистецтв».

Але особливо радіє директор симпозіуму з того, що цьогорічний захід належно профінансований: «У березні ми надіслали заявку на конкурс проектів програми «Знакові події для української культури» Українського культурного фонду. Після багаторівневої і ретельної оцінки нашої заявки експертні ради оцінили проект, і в рейтингу серед 267 поданих заявок з цілої України ми посіли 7 місце. Отже, наш симпозіум буде профінансований на 100%  за кошт гранту від Українського культурного фонду. І це – понад 1,75 млн. грн.». Завдяки цьому організатори заходу матимуть змогу не лише на гідному рівні прийняти понад 50 художників з 30 країн, а й видати потужний візуальний матеріал – надрукувати каталоги всіх виставок у програмі симпозіуму, спеціальний випуск мистецького часопису «7UA», присвяченого діяльності симпозіумів, також – потужний альбом колекції Музею скла. Крім того, на значно вищий рівень вдасться піднести умови роботи художників у майстернях.

«Якщо на попередніх симпозіумах ми просили учасників зосередитись винятково на роботі біля гутних печей і мінімалізувати використання інших технік обробки, бо на це не було технічних можливостей, то тепер матеріально-технічне забезпечення кафедри художнього скла запевнить роботу на абсолютно іншому, якісному, рівні, – хвалиться Михайло Бокотей. – Ця потужна фінансова підтримка буде відчутна ще кілька наступних років і, в першу чергу, дозволить нам гідним чином робити промоцію львівським симпозіумам, які однозначно і беззаперечно належать до знакових подій для української культури. Тепер вже навіть за результатами оцінки висококваліфікованих експертних рад Українського культурного фонду».  

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів, фото автора

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments