Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Що хоче нам сказати бунтливий Семенко?

У Києві при Музеї актриси Марії Заньковецької відкрився новий театр «Четверта квартира»
14 жовтня, 2021 - 15:23
Фото Дарьи КОСВИНЦЕВОЙ

Новий театр заявив про себе  поетичним вечором-маніфестом «Я хочу тобі сказати…». Назва «Четверта квартира» - нового театрального майданчику невипадкова – адже саме тут колись жила легендарна українська  актриса Марія Заньковецька у квартирі №4. Творці театру Лілія Волошина, Володимир Сурай та Алекс Вуд вирішили ознаменувати відкриття першого сезону Новосілля персоною Михайля Семенка – поета початку двадцятого століття, футуриста, який створив власний напрямок в літературі.

Три різнокольорові лампи, три дівчини і камерна сцена – це все, що потрібно, аби занурити глядачів у викличну атмосферу початку минулого століття з легким присмаком мистецьких кулуарів і кабаре. Всю годину гості намагалися зрозуміти – ким же був Михайль Семенко? Що означала його творчість для українського футуризму?

Хоча твори Михайля Семенко входить в шкільну програму, про нього сьогодні пам’ятають дуже мало в широких колах. Митці Розстріляного відродження взагалі маловідомі, хоча сучасні видавництва пропонують збірки талановитих творців, які стали жертвами радянського терору 30-тих років. Що потрібно, аби ми дізналися про них трохи більше? Можливо, саме такі заходи, де можна почути як вірші, так і уривки біографії? Цього цілком достатньо, щоб скласти перше враження і ознайомитися з персоналією.

В першій сцені глядачам запропонують діаметрально-протилежні погляди – це і наукові тезиси ніби експертів, і прості плітки, які ходили про Семенка в народних масах. Тут лишається тільки обирати – у що саме вірити. А, можливо, варто скласти думку самостійно, послухавши його поезію?

«Без сонця жити я не хочу
Стерпіть не можу я холодних ліхтарів
Я сонцекров люблю і в крові сонце
І знову сонце в кровофарбах малярів.»

Друга сцена в провокаційному червоному освітленні говорить виключно вустами поета. Безіменні дійові особи – перша, друга і третя – озвучують вірші та експериментальні нариси Семенка.

Проте режисер вечора не обмежується виключно поезією та плітками. У фіналі вечора – таємнича «Справа про труп», в якій розповідається про вбивство Михайля Семенка і яка є нічим іншим, як жартом самого поета.

«Шматки позолоти, шматок генеральського погону, німб якогось церковного святого й трошки робітничо-селянських сліз навколо місця вбивства припускає версію додаткову — що за знаряддя до вбивства послужив якийсь малюнок продукції АРМУ».

Це було відповіддю на лист з Асоціації революційного мистецтва України, в якому було написано: «Так, ви, т. Михасю, мусите зникнути». Разом зі своїм другом Анатолем Петрицьким (одним з визначних українських сценографів), Семенко жартома пише «Справу про труп», не здогадуючись про те, що на нього і на десятки інших митців чекає в близькому майбутньому… В передсмертній записці Хвильового, який був завзятим творчим опонентом Семенка, прочитають: «Отже, як говорить Семенко… ясно».

Що ж хотів сказати нам бунтливий Семенко? Напевно, те, що говорять митці і сьогодні – що мистецтво буде жити завжди, що варто відриватися від традицій і творити щось нове, що потенціал наш необмежений і в кожному столітті митцям є, що сказати. А якщо згадати слова його знаменитого маніфесту:

«Мистецтво є щось таке, що тобі і не снилося. Я хочу тобі сказати, що де є культ, там немає мистецтва. А передовсім воно не боїться нападів. Навпаки. В нападах воно гартується».

«Четверта квартира» не розрахована на велику кількість людей – невеличка зала мінімізує дистанцію між глядачами та виконавцями, через що створюється затишна, майже домашня атмосфера. У найближчому майбутньому театр анонсував свою першу прем’єру – виставу «Ігри, в які грають страхи» за п’єсою Алекс Вуд «За спиною в мене хтось дихає» (режисер: Володимир Сурай, актриса: Дана Кузь), яка відбудеться 31 жовтня о 19:00.

До кінця року творці планують доповнити репертуар постановкою п’єси «Тіндерленд» Ірини Серебрякової, яка нещодавно стала однією з переможців драматургічного конкурсу у межах “Transmission.UA: drama on the move. United Kingdom” від Українського інституту.

Алекс ВУД
Рубрика: