Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

«Щодня відкриваю щось нове в Россіні»

Уперше в Донбас Опері виступив відомий італійський диригент Даніеле Аджіман
10 липня, 2013 - 12:46
МАЕСТРО ДАНІЕЛЕ АДЖІМАН ВИСТУПАЄ В ДОНБАС ОПЕРІ / ФОТО АНДРІЯ КОРНІЄНКА

Меломани почули шедевр епохи романтизму Джоаккіно Россіні — «Маленьку урочисту месу». Головні партії виконали провідні солісти Донецької опери: Людмила Шемчук, Тетяна Плеханова, Сергій Гонтовий, Юрій Алексейчук, а за диригентський пульт став Даніеле Аджіман (нині маестро є головним диригентом Симфонічного оркестру ім. Россіні у м. Пезаро — батьківщині композитора)

Нагадаємо, «Маленька урочиста меса» — новинка в репертуарі Донбас Опери: спільний українсько-італійський творчий проект, який відбувся за підтримки Посольства Італії в Україні і Італійського інституту культури в Україні.

Цей твір є підсумковим у творчості класика. Меса була створена 1863 року, за 5 років до смерті Россіні. Нагадаємо, оригінальна версія Меси написана Дж. Россіні для підкреслено камерного складу: 12 співаків (згідно з ремаркою композитора, за кількістю апостолів) — вісім хористів і чотири вокалісти (сопрано, мецо-сопрано, тенор і баритон), зобов’язані у вільний від власного соло час співати хорові партії, а також подвоєна партія фортепіано і фісгармонія (роботи Дебена). На титульному аркуші композитор написав: «Боже милосердний, ось вона і закінчена, ця бідна маленька меса. Чи благословенна у мене вийшла музика чи проклята? Адже ти знаєш, я народжений для опери-буф! Трохи вміння, трохи душі — все тут. Будь же прославлений і пошли мені рай».

Композитор з посмішкою назвав свою Месу «маленькою й урочистою», а критики після прем’єри сказали, що цей твір не маленький, не урочистий і не зовсім меса... Дійсно, масштабне півторагодинне музичне дійство сповнене світлих, урочистих образів і глибоко філософське. Россіні переосмислив традиційну структуру католицького богослужіння, додавши релігійну прелюдію однією арією.

«Маленька урочиста меса» нечасто виконується на сцені оперного театру через специфіку самого твору. Мало вокальних колективів беруться за цей твір, що вимагає від виконавців високої майстерності і є іспитом на професіоналізм для хору, симфонічного оркестру і солістів.

Месу в Донбас Опері супроводжував відеоряд, покликаний візуалізувати чисельні символи, створені генієм Россіні. Перед глядачами з’являються старозавітні, новозавітні образи, красоти світу, створеного Богом.

У другій частині перед слухачами відкривається світ ангелів, які співають славу Немовляті Христу. Тут ми бачимо світлу картину Різдва, сяяння зірки Віфлеємської, пурхання ангельських крил, ласкаві очі Матері Марії. Це справжній театр відчуттів!

А «серцем» Меси є третя частина — «Credo» («Вірую») про найважливіші віхи життя Христа — «І втілився», «Був розіпнутий», «І воскрес».

Наступна релігійна прелюдія — перше авторське доповнення, засноване на бахівських символах, серед яких символ Розп’яття, Смерті, Жертви спокутування, молитовного звернення до Бога і Чаші страждання. До речі, маестро Даніеле Аджіман запропонував фортепіанне, а не органне виконання прелюдії (як і було задумано композитором у першій редакції Меси). Вийшло дуже природно і водночас піднесено. Музика, сповнена світлом, проникає в душу кожного, заставляючи замислитися про сокровенне.

Четверта частина «Sanctus» («Святий») — тихе, ніжне і смиренне прославляння Господа голосами ангелів і людей.

Наступна проста вальсоподібна арія «O salutaris hostia» («О, жертво спокутування») — друге композиторське доповнення до моделі Меси. Це немов місток з неба на землю. Текстом арії є молитва Фоми Аквінського. Завершувалася Меса дивовижно красивим номером на слова «Agnus Dei» («Агнець Божий, що узяв на себе гріхи світу, помилуй нас!»), в якому висловлено трепетну надію кожної людини на порятунок.

Як сьогодні розуміє і відчуває музику Россіні і якою вийшла «Маленька урочиста меса» в Донецькому оперному театрі, «Дню» розповів маестро Даніеле АДЖІМАН.

— Ви вперше виступали в Україні? Розкажіть, як виникла ідея такого міжнародного проекту?

— Багато років тому я диригував в Одеському оперному театрі на запрошення знаменитої піаністки, лауреата багатьох престижних міжнародних конкурсів Діни Іоффе. А в Донецьку я вперше. Ініціатором творчого проекту виступив директор Італійського інституту культури в Києві Нікола Франко Баллоні. Мене, як музиканта, який добре знає музику Россіні, запросили на гастролі до Донецька, аби продиригував «Маленьку урочисту месу». Нині я очолюю Симфонічний оркестр ім. Россіні в м. Пезаро. Для мене величезна честь працювати на батьківщині класика, і я з радістю прийняв пропозицію приїхати до Донецька. Хочу відзначити високий професіоналізм українських вокалістів і музикантів.

«Маленька урочиста меса» — дуже складний твір, оскільки йдеться про найвидатніший шедевр XVIII ст. Усередині Меси багато різної музики: так Россіні звертався до музики минулого, зокрема до творчості Дж. Палестріни. У цьому творі ми раз у раз стикаємося з алюзіями і благодатними, почутими композиторами майбутнього ідеями. На диригента покладається величезне завдання — звести воєдино різні музичні ідеї. Це нагадує подорож, де пейзажі за вікном абсолютно не схожі один на одного. Перед хором, оркестром і солістами ставиться однаково складне завдання.

Музика Россіні — це космос! Кожен у ній знаходить щось своє. Коли у вашу творчу долю увійшла музика Россіні?

— Свою кар’єру я почав з творів Дж. Пуччіні і Дж. Верді, пізніше це була творчість веристів: П. Масканьї, Р. Леонкавалло. Але коли я звернувся до творчості Дж. Россіні, то зрозумів: він писав музику майбутнього. Так, у значно пізнішій музиці, наприклад, в опері «Турандот» Пуччіні, я знаходжу те, що було у Россіні. Тому повсякчас, коли розпочинаю працювати над творами майстра Дж. Россіні, не перестаю дивуватися і відкривати для себе щось нове. Маестро був дивовижною людиною, оскільки в 1820—1830-х роках він відкриває нам те, що пізніше покажуть композитори Верді наприкінці XIX ст. і Пуччіні на початку XX. Россіні був автором 39 опер, духовної і камерної музики.

Розкажете про репертуарну політику керованого вами симфонічного оркестру ім. Россіні?

— Симфонічний оркестр ім. Россіні у м. Пезаро грає музику різних стилів, переважно італійських композиторів: Верді, Пуччіні, Леонкавалло тощо. Але «серцем» репертуару, звичайно ж, є музика Россіні. Щороку, в серпні, в Пезаро проходить оперний фестиваль, присвячений Россіні, — один із найпрестижніших музичних форумів у світі. Наш оркестр обов’язково бере участь у ньому з 3—4 постановками.

Чи вважаєте ви себе новатором у музичному мистецтві?

— У нас в Італії багато видатних майстрів. На репетиції в Донецьку я цитував відомого італійського диригента Альберто Дзедда, який є найглибшим знавцем творчості Россіні: «Щодня відкриваю щось нове в Россіні»! Музика композитора вимагає особливого звучання, особливого стилю виконання. Я був здивований роботою хору Донецького театру, який складну музику Меси виконує дуже легко. Це справжня майстерність. Те ж саме я можу сказати і про оркестр, і про солістів. Вважаю, що вони чудово впоралися зі своїм завданням. Від щирого серця вітаю колектив Донбас Опери з творчим успіхом. Тут по-справжньому живуть і дихають музикою. Ви можете пишатися своїм театром. Я радий, що у вашому репертуарі багато музичних шедеврів і, зокрема, італійські композитори.

Римма ВЕРЕМЕЙКО
Газета: 
Рубрика: