Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Спомин про країну Лотоса»

Олександр Пірієв з успіхом дебютував у Китаї
25 січня, 16:49
ПРЕМ’ЄРНИЙ ВИСТУП ОЛЕКСАНДРА ПІРІЄВА В ТЯНЦЬЗІНСЬКОМУ КОНЦЕРТ-ХОЛІ РАЗОМ ІЗ КИТАЙСЬКИМИ МУЗИКАНТАМИ / ФОТО З ОСОБИСТОГО АРХІВУ ОЛЕКСАНДРА ПІРІЄВА

Відомий український віолончеліст, ініціатор Національного проекту «ТРИ «С»: Скорик — Станкович — Cильвестров» та організатор багатьох інших резонансних класичних концертів сам став сенсацією... в Китаї. Квитки на концерти з участю Олександра Пірієва були розкуплені ще за тиждень до його приїзду!

Прем’єрні концерти українського музиканта відбулися з повними аншлагами на сцені головної концертної зали міста Тяньцзінь — Tianjin Concert Hall з участю Симфонічного оркестру Тяньцзінської опери (Tianjin Opera House Symphony). У майже тисячному залі Олександр Пірієв, якого китайці називають — Ялішаньда, поряд з класикою віолончельного репертуару, зокрема епохальним віолончельним концертом Антоніна Дворжака, знаменитим подвійним концертом Антоніо Вівальді, камерною музикою Габріеля Форе, Сергія Рахманінова та Клода Дебюссі, зіграв також твори наших знаменитих сучасних українських композиторів — Мирослава Скорика та Євгена Станковича. Диригували концертами маестро Цзюнцє Донг і Дзанань Янь.

У місті Інчуань краю Нінся в Ningxia Grand Theater, який є справжньою перлиною сучасної архітектури, наш віолончеліст взяв участь у гала-концерті, де блискуче виконав славнозвісну «Мелодію» Скорика та «Спомин про Країну Лотоса» Станковича, що його композитор написав свого часу під враженням від своєї подорожі до Китаю. Обидва твори були виконані в супроводі ансамблю європейських інструментів — так у Китаї називають звичні для нас камерні оркестри. Доволі кумедно, але в цьому контексті Олександр — Ялішаньда — для китайців є виконавцем на старовинному європейському інструменті — віолончелі.

За словами О. Пірієва, його вразили високорозвинені технології — від побуту, транспорту до будівництва хмарочосів і найсучасніших концертних залів. Про те, що концертні зали такого рівня, як в Інчуані, з’являться і в Україні, поки що годі й мріяти. Хоча це дуже нагальна потреба для нас...

— У Китаї давно вже зрозуміли, що від розвитку культури і мистецтва, вкладання в цю царину грошей безпосередньо залежить економічний і технологічний розвиток держави. А в нас, на жаль, що в радянській, що в незалежній Україні — цього не хочуть розуміти й бачити, — каже О. Пірієв. — Китайці ж планомірно надають підтримку культурі аж до запровадження, наприклад, 80% державної компенсації на квитки, придбані на концерти класичної музики. Не кажучи вже про значне фінансування державних колективів та їхніх гастролей країною і за кордоном.

У Китаї робота музиканта вважається дуже престижною, особливо тих, котрі грають на класичних європейських інструментах — скрипці, віолончелі, фортепіано. Держава цьому всіляко сприяє численними концертами, оперними виставами, лекціями в університетах, запровадженням інтернаціональної музичної освіти, організацією гастролей європейських музикантів, зокрема українських, котрі мають чудову виконавську школу. Незважаючи на те, що класична музика ментально далека від слухацького досвіду китайських музикантів, — вони дуже наполегливо вчаться. Багато з них навчаються в Європі, щоб потім повернутися назад і продовжувати творчу працю вже вдома, в рідній країні. Власне, ми цей бум спостерігаємо уже багато років поспіль на різноманітних міжнародних конкурсах, де китайці здобувають гран-прі та перші місця. Існує навіть поняття «феномена китайських музикантів». А новітні технології, які розвиваються шаленими темпами, китайці так само оперативно ставлять на службу не тільки суспільству загалом, а й культурі зокрема.

Перед виїздом до Китаю Євген Федорович Станкович сказав, щоб я обов’язково побував на площі Тяньаньмень — головній площі країни (дослівно «Брама небесного спокою»). І хоч я мав дуже насичений графік — все ж зміг заїхати на пару хвилин. Це неймовірні враження від величної краси та її розмаху!

Складно передати мої відчуття під час виконання у Великому театрі Нінся (Ningxia Grand Theater) напрочуд яскравого твору «Спомин про країну Лотоса» Є. Станковича. Це було щось фантастичне: українська музика з китайськими лейтмотивами на сцені одного з найпрекрасніших концертних залів Китаю!

На одному з концертів Олександра Пірієва був присутній посол України в Китаї Олег Дьомін. Гастролі віолончеліста зійшлися в часі з заходами, приуроченими до 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами, і за присутності культурно-мистецької еліти й високопосадовців Китаю стали знаковою культурною подією та наочним знайомством із високою культурою класичної музики України для китайських слухачів.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати