Всяка денаціоналізація зводиться до поганого виховання, до моральної недуги...
Олександр Потебня, видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф

Там, де серце Шопена

Світ готується до дня народження класика
18 лютого, 2021 - 10:08

22 лютого Польща та весь світ відзначатиме 211-річницю від дня народження Фредерика Шопена. Те, як його рекламують поляки, є добрим прикладом, як треба використовувати свій культурний спадок для популяризації своєї ж культури і туристики.

КАР’ЄРА В 8 РОКІВ

Якщо прилітаєш у Варшаву літаком, приземлення відбудеться в аеропорту імені Фредерика Шопена. Це дуже символічно. Великий композитор — одна з візитівок країни, внесок у скарбницю світової культури. Спадок Шопена активно популяризується в світі та прославляє Польщу.

Фредерик Шопен народився в місцевості Желязова Воля, приблизно за 50 кілометрів від столиці тоді Варшавського Герцогства 1810 року. Його батько був французом — Ніколя Шопен, що працював гувернером і вчителем французької мови, а мати — полька Текля Юстина з дому Крижанівська. Невдовзі після народження старшого сина родина перебралася жити до Варшави.

Уже в юному віці хлопчик продемонстрував артистичний талант — у 7 років написав кілька маленьких музичних праць. Коли Фредерику було 8 років, був опублікований військовий марш його авторства, що припав до смаку Великому князю Костянтину. Молоде обдарування швидко стало відоме в творчих колах, у яких перебували його батьки. Крім музичного таланту, Фредерик славився літературними, малярськими та акторськими здібностями. Він виступав навіть у присутності цариці Марії Федорівни та імператора Александра І, під час їхніх візитів до столиці Польського Королівства. В той час Польща була поділена між Прусами і Російською імперією, що викликало невдоволення інтелектуалів і національносвідомої еліти краю.

У 19 років Шопен почав самостійну професійну кар’єру, відбулися його перші закордонні поїздки. Пізніше, після поразки листопадового повстання, у віці 21 року, Фредерик вирішив переїхати до Франції. В той же час молодий піаніст захворів на туберкульоз, що вплинуло на всю подальшу долю талановитого юнака. В Парижі польський композитор дуже швидко здобув популярність і ввійшов до кола видатних діячів у сфері музики і культури загалом, серед його друзів були Ференц Ліст, Роберт Шуман, Віцензо Беліні, Гектор Берліоз, художник Ежен Делакруа, письменник Оноре де Бальзак. У віці 29 років Шопен познайомився з 34-річною Жорж Санд і їхні романтичні стосунки тривали кілька років.

СЕРДЕЧНІ ПОНЕВІРЯННЯ

Французька революція змусила композитора виїхати до Англії, пізніше до Шотландії. В Лондоні відбувся останній публічний концерт Шопена. Розставання з Жорж Санд, довга подорож, емоційні переживання стали причиною погіршення і без того слабкого здоров’я чоловіка.

Композитор і піаніст помер у Парижі в 1849 році. Його поховали на знаменитому цвинтарі Пер-Лашез. Однак, згідно з заповітом Фредерика, одна з його сестер — Людвіка, що приїхала до Парижа доглядати брата, забрала з собою до Варшави його серце. Занурене в алкоголь серце композитора певний час зберігалося в квартирі Людвіки Йенджейевіч. Пізніше цінний артефакт було передано під опіку священникам з костелу Святого Хреста — парафіяльному костелу родини Шопен. На початку воно містилося в підземеллях костелу, а 1880 року було поміщено в одну з колон у головному приміщенні святині. Те місце позначене таблицею з епітафією видатному композитору.

У часи Другої світової війни, зокрема, під час Варшавського повстання, в околицях костелу Святого Христа тривали запеклі бої, в зв’язку з чим служителі храму були змушені передати урну з серцем Шопена німцям, щоб уберегти його, однак ті невдовзі повернули його. На початку окупації Польщі німцями, музика Шопена була заборонена. Однак згодом окупанти вирішили використати ім’я і славу композитора для пропаганди, створюючи міт про його німецьке походження. Далі урну перевезли до місцевості Міланувка, на південному заході від Варшави. Вже за часів Польської Народної Республіки серце композитора перевезли до Желязової Волі, де урну урочисто зустрічала правляча еліта на чолі з Болеславом Берутем, а звідти вона попрямувала знову до Варшави, до костелу Святого Хреста в Краківському передмісті — головній вулиці міста. Там серце міститься і дотепер. 2014 року група науковців із Польської Академії Наук провела дослідження над серцем, їм вдалося виявити, що причиною смерті композитора був перикардит, як наслідок ускладнення від туберкульозу.

ДЕРЖАВНА ГІПЕРОПІКА

Шопен був не просто композитором, а набув для поляків значення символічного ще за свого життя. Коли польська культура потерпала від цензури імперій-окупантів, коли була заборонена польська література, театр, то музика Шопена, яка багато в чому опиралася на структуру польської народної традиції, продовжувала лунати. І для багатьох опір чужому культурному впливу асоціювався з музикою видатного піаніста романтичної доби. Роберт Шуман, говорячи про значення шопенівської музики для польської національної ідеї, назвав твори Шопена «гарматами, захованими в квітах». Шопен славився своїми полонезами, мазурками, ноктюрнами, баладами, етюдами. Також, мешкаючи в Парижі, він перебував у тісному зв’язку з польськими емігрантами, що плекали ідею відродження батьківщини.

Традиція Шопена продовжувала розвиватись і після його смерті. Передусім він надихнув багатьох славетних наступників у Польщі, найвідомішим із них вважається Ігнацій Падеревський. Також вважається, що музична манера композитора і музиканта вплинула на творчість Ріхарда Вагнера, Клода Дебюссі, Олександра Скрябіна, Сергія Рахманінова та багатьох інших.

Поляки невимовно гордяться своїм видатним земляком і роблять усе для того, щоб ім’я композитора лунало щораз гучніше. Творчість Шопена — його твори і предмети, пов’язані з ним, визнано загальнонаціональним спадком, і вони перебувають під юридичною охороною держави. Особливо ретельно оберігається прізвище композитора і його образ. За використання візерунку композитора з комерційною метою, Національний інститут Фредерика Шопена (Narodowy Instytut Fryderyka Chopina), який опікується даним аспектом, бере відсоток із продажу товарів і річний внесок. То мають бути товари дуже високої якості, які тісно асоціюються з Польщею і її культурою.

ПАМ’ЯТЬ СВІТУ

У музичній сфері було зроблено наступне — від 1927 у Варшаві відбувається Міжнародний конкурс піаністів імені Фредерика Шопена. Фестивалі шопенівської музики відбуваються в Парижі, Женеві, Вальдемосі, Гандаві, Душниках. У Варшаві також було утворено Музичний університет Фредерика Шопена, що приймає студентів з цілого світу.

Для ушанування пам’яті композитора було засновано біографічні музеї. Спочатку, в 1931 році, було створено музей у Желязовій Волі, місці його народження, згодом, у 1955 році, музей відкрили в Варшаві в Замку Острозьких. Тепер обидва музеї є частиною Національного інституту Фредерика Шопена. Серед артефактів варшавського музею є, наприклад, гіпсова копія геніальної руки композитора, пасма його волосся та фортепіано, на якому Шопен грав кілька років. Загалом частина колекції музею вписана до спеціального списку ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

До цих пір великою шаною тішиться місце поховання батьків композитора на відомому варшавському цвинтарі Повонзки. Це місце завжди має покладені свіжі квіти і частих відвідувачів.

Також од 1995 до 2006 року в Польщі вручали музичну нагороду «Фридерики», що мала стати польським аналогом Греммі, однак проєкт не тішився популярністю і згодом його було закрито.

У відомому парку Лазєнки Крулевські біля пам’ятника композитору весь літній сезон два рази на день у вихідні влаштовують музичні концерти, де грають твори композитора, що приваблюють як мешканців Варшави, так і юрби туристів.

Також під час прогулянки містом можна наткнутися на «співаючі» лавочки — на кожній є спеціальна кнопка, включивши яку можна послухати мелодію геніального поляка. Такі лавочки встановлені біля місць, тісно пов’язаних з біографією Шопена. На них також є мапа з місцями у Варшаві, які позначають «шопенівський маршрут» і QR-коди, що допомагають більше дізнатися про композитора. Також ведеться праця щодо створення «шопенівського маршруту» — подорожі місцями, які фігурують у біографії композитора — маєтки його друзів, де він проводив вільний час, костели, парки, де він затримувався під час своїх подорожей.

Також досить недавно, для приваблення туристів, зробили спеціальний мобільний додаток, Selfie with Chopin, за допомогою якого в «шопенівських місцях» у Варшаві можна зробити фото з Федериком.

Загалом у польській столиці люблять великі й геніальні серця. Наприклад, крім серця Шопена, в місті в каплиці королівського замку зберігається серце героя США, Білорусі, Литви та Польщі Тадеуша Костюшки. Але то вже інша історія...

Яніна БУТЕНКО
Газета: 
Рубрика: