Поставте собі питання: що про вас одного дня скаже історія?
Йосип Сліпий, первоієрарх Української Греко-Католицької Церкви, верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал, визначний церковний і науковий діяч

Українська мелодія з Канади

3 вересня, 2008 - 00:00
ЙОСИП ГОШУЛЯК

Неповторність Йосипа Гошуляка, володаря чудового оксамитового бас-баритону, полягає в тому, що він — високоосвічений оперний співак — більшу частину свого творчого життя (митцю минулого року виповнилося 85) прожив у Торонто (Канада) й виконує твори української класики.

Йосип Гошуляк народився 7 жовтня 1922 року в с. Палашівка на Тернопільщині. Від раннього дитинства він відчував великий потяг до музики (цьому сприяли й сімейні співочі традиції та найближче оточення), тому рішення юнака стати співаком мало кого здивувало у багатодітній сільській родині. Етапи становлення його у нелегкі часи (вирувала Друга світова війна) не вирізнялися чимось особливим: співав у церковних та просвітянських хорах, навчався у Чортківській гімназії, духовній семінарії, працював сільським вчителем тощо. Опинившись у воєнні роки в Німеччині, навіть за несприятливих обставин хлопець бере уроки співу у відомого українського співака Д. Йохи-Березенця, а потім у Голландії пізнає іншого видатного українця, диригента й музикознавця Мирослава Антоновича, з яким Гошуляк не поривав дружніх зв’язків до кінця. У Голландії Йосип вдосконалював своє вокальне мистецтво у Королівській академії. Та обставини життя примушують його разом із родиною 1950 року переїхати до Канади. Там він продовжує навчання і свій шлях у високе мистецтво вже в консерваторії Торонто. Його голос, який музичні критики згодом характеризуватимуть винятково «лагідними» та «приємними» епітетами, знадобився у Торонтській опері: 1954 року в опері «Отелло» Дж. Верді відбувся його дебют. Допитливий і невгамовний (Гошуляк опановує ще один фах — бібліографа, що в майбутньому стало йому в значній пригоді з матеріальних міркувань) співак вивчає низку складних оперних партій в творах Дж. Россіні, П. Чайковського, Д. Пуччині, М. Аркаса, Г. Майбороди та ін. Він виступає у партнерстві багатьох відомих співаків, серед них: Мерілен Горн, Джон Вікерс, Луї Кіліко, Тереса Стратас, Марія Кіра, також диригенти — Лев Туркевич, Ернесто Барбіні, піаніст Лео Баркін та ін. Поступово Йосип Гошуляк займає поважне місце у мистецькій еліті Торонто. Незабутніми стали його виступи у Канаді та США в складі знаменитої капели бандуристів під керівництвом славного Григорія Китастого.

Для співака найбільш плідними стають 50—60-ті роки. Саме в цей час Гошуляк, не обмежуючись оперним репертуаром (опанував понад 20 центральних оперних партій світової музики п’ятьма мовами), активно включається в українське мистецько-громадське життя Канади й США. Крім постановок українських опер, до яких він залучається разом із композитором Зеновієм Лавришиним, охоплює величезний репертуар української музики. Забігаючи наперед, зазначу, що Йосип Гошуляк оволодів об’ємною пісенною Шевченкіаною та Франконіаною. У його репертуарі були твори М. Лисенка, С. Людкевича, В. Барвінського, М. Вериківського, М. Фоменка, О. Бобикевича, А. Кос-Анатольського та інших. Спільно з майстерними обробками українських народних пісень, солоспіви та романси у виконанні Й. Гошуляка стали духовним «харчем», яким живилися наші краяни далеко від Батьківщини — в Аргентині, Австрії, Бразилії, Великій Британії, Німеччині.

Деякі шанувальники творчості співака запитають, чи мав гастролі Йосип Гошуляк у всіх перелічених та інших країнах? Ні! Як писав професор Богдан Гнидь з Києва, «не мав Й. Гошуляк на чужині умов для творчого самовираження». Свої скромні заробітки співак пустив на те, щоб робити на грамплатівках, аудіокасетах, а пізніше — на CD. І платівки Гошуляка розійшлися по цілому світу. Крім оперних арій, на них записані солоспіви й романси на слова Т. Шевченка, народні пісні та думи...

Взагалі життя співака проситься на цікавий і детальний опис якоїсь саги. Йосип Гошуляк намагався підтримувати тісні творчі стосунки з видатними українцями діаспори (багато з цих імен були заборонені в колишньому СРСР). Він листувався з Уласом Самчуком, Ігорем Качуровським, Валеріаном Ревуцьким, Юрієм Стефаником, Йосипом Гірняком, Олександром Пулюєм, Григорієм Костюком, Григорієм Китастим, Василем Витвицьким, Теодором Терен-Юськівим, Михайлом Голинським, Мирославом Скала-Старицьким та іншими.

1995 року у львівському видавництві «Каменяр» виходить книжка Й. Гошуляка «Й свого не цурайтесь». Це спомини, статті про різноманітні сторінки життя й діяльності співака, листування з письменниками, композиторами, колегами, диригентами, з однодумцями й приятелями, тобто своєрідна антологія мистецько-гуманітарного духу, де висвітлюється картина українського життя в чужих сторонах...

Упродовж десятків років склався у нас стереотип про перебування українців за океаном, що живуть вони безтурботно, безхмарно й багато... Чого не бракувало нашим краянам за кордоном, це — свободи. Усе інше — туга за Батьківщиною, важка праця, пошук свого місця під сонцем — реалії.

Йосип Гошуляк ніколи не поривав зв’язків із Україною. Спочатку — в думках та співочому мистецтві, потім прагнув побувати в рідному краї. Мрія здійснилася 1980 року: вперше після довгої перерви він відвідав Україну (тоді — УРСР). Концерти співака відбулися в Тернополі, Львові та Києві. У столичній філармонії Гошуляк виступав спільно з відомою співачкою Галиною Туфтіною, той концерт викликав значний резонанс у мистецьких колах. Захоплено писав музикознавець з Дніпропетровська Андрій Тулянцев: «Мистецтво канадського баса полонило слухачів художньою досконалістю, оригінальністю і сміливістю музичних інтерпретувань камерних творів, бездоганним смаком при виборі репертуару, безпомилковою інтуїцією». Такі рідко виконувані на той час твори, як «Гетьмани», «Молітесь, братія, молітесь» Лисенка, «Чернець» Вериківського, вразили уяву публіки. Здавалося б, що перед співаком відкриваються широкі перспективи: виступати в рідному краї не лише з камерними творами, а й у опері. І тут до співака надійшла «пропозиція» — організувати наступні гастролі по Україні, а взамін просили Йосипа виконувати в Канаді певні «послуги» немистецького характеру. Гошуляк категорично відмовився, і це поклало край його мріям. Після повернення до Канади деякі «радикал-патріоти» розгорнули проти співака цілу кампанію, закидаючи обвинувачення, що він «співав для комуністів»... Після того як розпалася Радянська імперія і прийшли нові часи, вокаліст знову став виступати в Україні. З 90-х років Йосип Гошуляк часто буває з концертами, творчими зустрічами у Чорткові, Тернополі, Стрию, Дрогобичі, Львові, Чернівцях. Його захоплює видавнича справа: видає два збірники («Пісні, думи та романси з репертуару Йосипа Гошуляка»; мистецький фотоальбом «Йосип Гошуляк: Миті життя»). До 85-річного ювілею відділення НТШ у Торонто нагородило співака золотою медаллю імені Т. Шевченка. Поважні літа не змінили його життєвих принципів, способу мислення.

Володимир ГРАБОВСЬКИЙ, спеціально для «Дня»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments