Василь Вовкун: «Впевнено дивимося у завтрашній день»

«День» уже розповідав про урочисте відкриття 122-го сезону Львівської національної опери ім. Соломії Крушельницької. А розпочався він 12 серпня, і це були концерт просто неба на площі перед центральним входом у театр та постановка Євгена Станковича «Цвіт папороті», присвячена 30-річчю Незалежності України (див. публікацію «Щоби для всіх!» у «Дні» від 12 серпня).  

Детальніше про події сезону 2021/2022 – у розмові з генеральним директором – художнім керівником Львівської опери Василем Вовкуном, і йтиметься не тільки про репертуарну політику, а й про прем’єрні постановки, запрошених зірок світової сцени, також – про гастролі в Італії та модернізацію сцени.

А передусім я запитала Василя Вовкуна про грандіозний концерт, що його  готують артисти з нагоди Дня незалежності.

«НАРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ»

– Це буде спільний проєкт, концерт-дійство, Львівської опери з Львівським академічним театром «Воскресіння», який відбудеться 23 серпня на площі перед Оперою, – говорить Василь Вовкун. – Плануємо тисячу посадкових місць за запрошеннями. І це буде мега-постановка «Народження Незалежності» з понад 200 учасниками, яка поєднуватиме класичну музику, світлове та вогняне шоу і вуличний театр. Доповнюватимуть дійство гімнасти та акробати Театру спорту Університету фізичної культури імені Боберського та спортивної школи імені Чукаріна.  Почнемо вечір увертюрою до «Карміна Бурана» Карла Орфа. Потім підуть «Сни за Кобзарем» театру «Воскресіння» за поезією Тараса Шевченка, де використана музика з «Цвіту папороті» Євгена Станковича, і це – остання робота світлої пам'яті директора театру Ярослава Федоришина. Кодою стане виконання частин композиції «Коли цвіте папороть». До участі у проєкті залучаємо хор та оркестр Львівської опери, Галицький камерний хор, муніципальний хор «Гомін», капелу бандуристів «Карпати» Українського товариства сліпих. Концерт «Народження Незалежності» фінансово підтримує  Український культурний фонд.

ЮВІЛЕЇ

– Анонсувала я у «Дні» Міжнародний фестиваль класичної музики LvivMozArt і зазначала, що у Львівській опері відбудеться концерт-відкриття п’ятого, ювілейного, LvivMozArt.

– Так, 26 серпня.  Участь у концерті візьмуть оркестр, хор і солісти Львівської опери – тенор Михайло Малафій і бас Володимир Шинкаренко. За пультом буде всесвітньо відома диригентка Оксана Линів. У програмі цього вечора – твори батька і сина Моцартів та українського композитора Дмитра Бортнянського. І транслюватиметься цей концерт на міжнародному медіасервісі MEGOGO.

Гастрольні виступи балетної трупи у балеті «Лебедине озеро» Петра Чайковського в Оперному театрі ім. Верді у м. Трієст (Італія)

– Напевно ж долучається Львівська опера й до святкування ювілею Івана Франка?

– Так. Ви знаєте, що в нас іде три постановки Івана Франка (і це – дуже відрадно) – «Украдене щастя» Мейтуса, «Мойсей» Скорика і «Лис Микита» Небесного. Якщо говорити про «Мойсея», то цього року виповнюється 20 років цій постановці. Ми перенесемо відзначення цього ювілею на 31 жовтня, очікуючи, що на ньому будуть високі представники Ватикану і Блаженніший Святослав. А 27 серпня, коли виповнюється 165 років від дня народження Франка, Львівська національна опера спільно з Львівським національним літературно-меморіальним музеєм Івана Франка  влаштують урочисту академію. До цієї ж дати 29 серпня буде приурочено показ двох вистав опери для сімейного перегляду – «Лис Микита».

– Маєте цього року, Василю Володимировичу, й свого ювіляра…

– Так. Нашому головному художникові Тадеєві Риндзаку виповнюється 80 років. Зробимо у вересні ретроспективу його вистав і балетів. 

Фольк-опера-балет «Коли цвіте папороть» Євгена Станковича

НОВЕ В РЕПЕРТУАРІ

– От-от у вас прем’єра – опери «Сокіл» та «Алкід» Дмитра Бортнянського. Ми вже неодноразово з вами, пане Василю, про цю постановку говорили. Але варто, напевно, ще раз нагадати, бо це буде унікальна та грандіозна оперна подія 2021 року в Україні та ще й з нагоди ювілею – 270-річчя від дня народження композитора.

– Ці опери тривалий час були втраченими й досі не входили до репертуару національних оперних театрів України. Особливість постановки – залучення режисера Андреаса Вайріха і художниці Анни Шоттл з Мюнхена, з Баварської державної опери, а це театр, що є в авангарді сучасних оперних постановок. У постановці задіяний також балетмейстер Марчело Алджері (Італія). Вже відбулися зустрічі наших гостей-колег з цехами і розпочалися репетиції. І дуже важливо нам, що постановки ці відбуваються за участю Оксани Линів, яка стоятиме за диригентським пультом. Відбуватимуться у нас до цієї постановки й наукова конференція і лекції від музикознавців, завдяки яким глядачі матимуть можливість не тільки заглибитися в історію створення опер «Алкід» та «Сокіл», а й дізнатися загалом про українську музичну культуру ХVIII століття. Принагідно зазначу, що плануємо цю постановку показувати у форматі онлайн, щоби світ дізнався про Бортнянського як про українського композитора.  

Концерт до відкриття сезону на площі перед Львівською оперою

ГАСТРОЛІ

– Виставляли ви, пане Василю, у соціальних мережах фото з Італії. Чи не пов’язано це з гастролями Львівської опери – з балетом «Лебедине озеро» Чайковського?

– У нас були дуже успішні гастролі в місті Трієст. До речі: це театр імені Верді, в якому один сезон працювала Соломія Крушельницька.

– Можливо, під час перебування в Італії домовилися про спільні проєкти?

– Ми зустрічалися з дирекцією театру. Є ідеї щодо «Реквієму» Верді двома трупами та копродукцію «Манон Лєско» на базі нашого театру, Сицилійської опери. І зараз ведуться переговори з Оперою в Мадриді. Це плани на наступний рік. Воно здійсниться, якщо не завадить новий локдаун. Також говорили з дирекцією театру в Трієсті про відзначення 150-річчя Соломії Крушельницької. Є бажання зробити і виставку, і концерт, і відкрити меморіальну дошку Соломії. Обговорювали й постановку «Ромео і Джульєтти» Прокоф'єва.

Опера для сімейного перегляду «Лис Микита» Івана Небесного

РЕПЕРТУАРНА ПАПКА

– Говорили з вами, пане Василю, у попередніх розмовах про поновлення вистав…

– Поновлюватимемо перед Новим роком «Лускунчика». До роботи запрошений балетмейстер із Національної опери Віктор Литвинов. І хочемо ще закінчити рік такою подією, як видання альбому сценографії Євгена Лисика.

– Що з фінансовими питаннями в театрі, пане Василю?

– Ми працювали ціле літо. Тому з фінансами у нас – більш-менш. Провели у Дзеркальній залі фестиваль камерної музики. Впевнено дивимося у завтрашній день. І прем’єра Бортнянського у нас запланована  на  першу декаду вересня. Готові у нас декорації. Напівготові костюми. Тобто поки приїхала до нас постановочна група, ми вже працювали на виставу. 

– Стосовно роботи над «Тінями забутих предків». Наскільки я розумію, робота відклалася?

– Постановочна група  у нас сформована. Чекаємо вересня. Тоді, можливо, вже будуть упорядковані питання по спадщині Мирослава Скорика. Напевно, плануватимемо постановку на 2022 рік. Так просила дружина Мирослава Михайловича. Щодо іншого… Дуже цікаво працює київський молодий і перспективний композитор Олександр Родін. Зараз він готує з Оксаною Тараненко на базі Одеської національної опери оперу «Катерина». А ми маємо з ним цікавий і балетний проєкт і замовлення зробили на оперу про Івана Мазепу. Я вважаю, що ця особистість знову має воскреснути на сцені. Щодо наступного року, то це – ювілей Станковича («Страшна помста»). Також – «Чуже обличчя» Ланюка. І ще є в нас плани в контексті європейського оперного мистецтва.

– А що з вашим улюбленим Моцартом?

– Є наказ по «Фігаро». Дуже омолодився у нас вокальний склад і залюбки береться до роботи. І матеріал вокалісти знають. Стала на заваді фінансова складова. Ми щойно завершили справи по боргах. Тому дивитимемося по зароблянню і, як тільки кошти будуть, приступимо до «Весілля Фігаро», бо це – касова вистава і затребувана нашими виконавцями. 

– Можливо, запрошуєте солістів з-за кордону?

– У жовтні до нас приїде співак із Франції, Поль Готьє, – для участі в «Кармен». Буде в нас  Оля Кульчинська – співачка з «Метрополітен Опера». Також – Максим Куценко зі Словацької національної опери.  Й Олексій Пальчиков – з Гамбурзької опери. Для нас це дуже важливо. По-перше, тому, що дбаємо про глядача, зацікавлюємо. По-друге, хороші співаки на сцені підтягують трупу до вищого рівня, бо відбувається живий майстер-клас. 

– Поцікавлюся, що з продажем квитків на вистави?

– У попередні роки, коли не було ковіду, квитки купували далеко наперед. Тепер того нема, бо ніхто не знає, як розвиватимуться події. Ми це розуміємо. І сподіваємося, що події, які у нас відбуватимуться, приваблюватимуть глядача, бо насправді багато чого цікавого задумано. Максимум, що ми мали перед відпусткою, – 840 людей у залі. На повний аншлаг, на жаль, ще не вийшли.

– Зараз у Львові багато туристів із Саудівської Аравії. Чи приходять вони до театру?

– Так, приходять. Я б не сказав, що масово. Але є. А особливо – на балети.

– Колись ви мені говорили, що планується модернізація сцени.

– Ми виграли грант – 111 мільйонів. На завершенні створення проєктно-кошторисної документації. Для театру це – дуже важлива технічна подія, яка трапляється, можливо, раз у століття.

– Театр зачинятимете на цей період?

– Так. Два місяці доведеться працювати на інших майданчиках – в області. Модернізація сцени – копітка робота.
 

Фото зі сайту Львівської національної опери