Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Вже вдома!

У Львові після річної перерви знову експонують єдине в Україні полотно Жоржа де Латура
26 лютого, 2021 - 11:37
ФОТО НАДАНО ЛЬВІВСЬКОЮ ГАЛЕРЕЄЮ МИСТЕЦТВ

Картина, яка має умовну назву «Платіж» (або «У лихваря»), є одним із найцінніших експонатів Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького! Майже рік твір перебував за межами України — у Мілані. На виставку «Жорж де Ла Тур: освітлена Європа» полотно потрапило у лютому 2020 року, але  через локдаун і закриття кордонів там і затрималося. І от тепер знову посіло своє законне місце — в експозиції Палацу Потоцьких, про що «Дню» розповів генеральний директор ЛНГМ Тарас ВОЗНЯК. Про успіх на презентації у Мілані — трохи згодом, а спочатку — про передісторію питання.

СЮЖЕТ І АТРИБУЦІЯ

— Ніхто достеменно не знає реальної назви цієї картини, каже Тарас ВОЗНЯК. — Навіть невідомо, який сюжет там зображений. Так, йдеться про якусь сплату, але невідомо, яку... Ця картина, створена в Лотарингії відомим французьким караваджистом Жоржем де Латуром, надзвичайно цінна з огляду на те, що взагалі залишилося у світі близько сорока його творів. І той, котрий в нас, є зовсім не «одним із», а як показала виставка, яка відбулася в Мілані, в Королівському палаці, це полотно — один із основних творів де Латура. У «Луврі» є з десяток відреставрованих і добре експонованих робіт де Латура. Свого часу ця, наша, робота теж була у Франції представлена, але не реставрована, зі зміною кольорів. Ще були питання щодо атрибуції. Не було достеменно відомо, чи це робота де Латура, чи його послідовника. Близько двох років тому я прийняв рішення, що ми готуватимемося до виставки у Мілані, але готуватимемося серйозно, щоби не просто дати її до експонування у такому вигляді, як є, а у відреставрованому.

КАРТИНУ ДОСЛІДИЛИ ДУЖЕ РЕТЕЛЬНО

— Це було амбітне, важке і ризиковане рішення. Але ще ризикованіше рішення прийняла наш досвідчений реставратор Лілія Петрівна Волкова, яка відважилася (саме відважилася!) взятися за таку роботу  — і в сенсі роботи, і в сенсі твору. Працювала з полотном, розкривала, знімала  нашарування часу близько року. Картину дослідили дуже ретельно — в рентгенівських та інфрачервоних променях, також із застосуванням хімічних методів, щоби, власне, з’ясувати, що в роботі є оригінальне, а що — наносне. Й абсолютно й однозначно підтвердили авторство де Латура, тому що в інфрачервоному світлі знайшли підпис художника і дату (хоча вона й не дуже повна, і це, вочевидь, — 1630-ті роки). Разом із тим, було забрано всі нашарування часу — псевдореставрацій, які робилися упродовж всього існування цього твору. І йдеться не тільки, приміром, про XIX століття. Виявилося, що роботу відправляли до «Ермітажу». І, не з огляду на якусь там русофобію, маю зазначити, що реставрація була зроблена там досить вульгарно. А наші майстри розкрили оригінальне полотно.

ЩО ЗОБРАЖЕНО?

— Разом із тим, було видано наш каталог, де зафіксовано весь процес реставрації. У ньому — статті наших дослідників-реставраторів, але теж і хіміків й інших фахівців. Також є статті, які стосуються саме сюжету — а що ж насправді показано? Одна з версій, яка, можливо, розглядатиметься як істотна, — відома біблейська притча про те, що коли святий Петро хотів зайти до храму у Капернаумі, то римський стражник не пустив його, тому що римляни брали плату за це. І тоді Христос, який супроводжував Петра, сказав: «Закинь невода в озеро Кінерет, і тобі воздасться». Петро закинув невід і зловив рибу, яка тримала в роті гроші. Ці гроші Петро віддав стражнику.

Подібний сюжет художника Маттіа Преті є в галереї Брера у Мілані. Практично той самий. Різниця тільки в тому, що Преті зображає святих і Христа з німбами, як воно було прийнято тоді. Але специфіка саме Жоржа де Латура в тому, що він зображав Йосипа, чи Христа, чи Петра в інших своїх творах без жодних німбів — як звичайних людей. І в цьому контексті ми можемо переосмислити саму назву цієї картини.

УСПІХ У МІЛАНІ

— Презентація картини на виставці в Мілані «Жорж де Ла Тур: освітлена Європа» була фурором. І там були присутні не тільки працівники музею Palazzo Reale, а й знавці з цілого світу (в тім числі — з Франції, з «Лувру»), котрі ще років тридцять тому дуже сильно сумнівалися, що це полотно — де Латура. Коли ж ми її відкрили, то всі сумніви відпали — стало зрозуміло, що це абсолютна перлина його творчості.

Потім наступив ковід, лок-даун... І ми були змушені залишити картину в Мілані. Тепер вона приїхала додому — абсолютно легітимізованою, абсолютно підтвердженою як робота Жоржа де Латура.

Ми її повернули на те саме місце, де вона була — до Палацу Потоцьких. Тепер, з огляду на її цінність, напевно, переосмислимо експозицію, переінсталюємо. Зробимо й презентацію вище згаданого каталогу. Трохи заважають карантинні обставини. Наші плани руйнує те, що від людей не залежить. Але зробимо.

ДОВІДКА «Дня»

Жорж де Латур (1593—1652 рр.) — французький художник з Лотарингії. Його життя і творчість — суцільна загадка. За одній із версій, був головним художником короля Людовика XIII. Більшість картин де Латура знищила пожежа у Люневілі. Після смерті митця про нього надовго забули.

У 1930-х роках у Парижі відбулася виставка «Живописці у реальності Франції XVIII століття», де було представлено 20 полотен де Латура. Відтоді й з’явилися охочі дослідити і біографію, і творчість художника. Хоча й досі нема відповіді на багато запитань навколо авторства і хронології полотен Латура, що збереглися до нашого часу. А це, своєю чергою, неабияк підігріває цікавість до Майстра XVII століття.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів
Газета: 
Рубрика: