Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети.
Євген Маланюк, український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик

Забуті скарби

10 та 11 грудня у Київській опері відбудеться унікальний проект «Український диптих» (Музика. Поезія)
8 грудня, 2020 - 20:02
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Протягом двох вечорів у програмах прозвучать рідко виконувані твори класиків української музики та сучасна поезія.

— Існує стереотип, що в українській академічній музиці немає творів, котрі могли б конкурувати із класикою європейського романтизму. Київська опера спростує цей стереотип. «Український диптих» — проєкт, що поєднує у собі забуті сторінки української музики та поезію, котра твориться в наш час. Мистецтво — це живий організм, у котрому закарбовуються історичні та соціальні контексти суспільства. Тож, не дивно, що в українській музиці та в опері, зокрема, склалися і закріпилися стереотипи, що диктувалися владою: шароварщина з невід’ємними комічними образами, міркування про тяжку долю селянства — у імперські часи та возвеличення червоного правління — під час совєцького періоду.

Саме зараз, у час швидких змін та суцільної нестабільності, українцям варто замислитися над власною ідентифікацією. Мистецтво — це символ та інструмент, завдяки якому ми можемо глибше зрозуміти себе і, озброївшись критичним мисленням, проаналізувати ментальність нації поза призмами ворожих ідеологій, — говорить автор ідеї, директор-художній керівник Київської опери  Петро КАЧАНОВ.

У проєкті візьмуть участь диригент Володимир Кожухар (на фото), хормейстер Анжела Масленнікова, соліст Національної опери України Валентин Дитюк, солісти Київської опери — Андрій Гонюков, Олександр Киреєв, Руслана Коваль, Дар’я Миколенко, Анастасія Поліщук і Дмитро Фощанка, а також поети Юрко Іздрик, Артем Полежака, Ілона Ельтек, Дмитро Лазуткін у музичному супроводі Олексія Боголюбова (рояль), Любомира Фещака (контрабас) та Олексія Мартинюка (перкусія).

— Цінність цього творчого проєкту у тому, що  це наше історичне багатство, яке ніколи неможна забувати, — вважає диригент Володимир КОЖУХАР. — Програма вийшла цікавою, насиченою, а деякі ноти нам прийшлося  довго шукати, бо твори, які пролунають у концерті,  нині дуже рідко виконуються. Наприклад, музика Дмитра Бортнянського — одного з багатьох видатних українців, чиї імена свого часу прославили Російську імперію, а згодом їх було привласнено сучасною Росією. Проте, подібно до багатьох його видатних співвітчизників, Бортнянський, котрий більшу частину життя прожив далеко від батьківщини, тим не менше, був і залишається українцем та яскравим представником української культури, який зумів вдало поєднати кращі здобутки сучасної йому європейської музичної школи та вітчизняний мелодійний спадок...

Знаєте, ще у далекі 1960-ті, коли я тільки почав працювати диригентом у Симфонічному оркестрі філармонії, а згодом  уже з різними колективами, впродовж всього  творчого життя я  включав до програм твори українських композиторів. Тоді  Спілка композиторів  у Київській філармонії започаткувала абонемент, в рамках, якого виконувались нові твори українських композиторів... І це був величезний стимул для митців — наших сучасників, які працювали з натхненням, а не «в стіл».  Хоча музика ХХ ст. інколи має ідеологічний присмак бо що в житті — те й чуємо у музиці. Я вважаю, що ми не повинні перекреслювати спадок композиторів, яким випала доля жити і працювати у радянський час. Ми не повинні бути безбатченками, а з  «пісні» слова не треба викидати бо що було, то було... Сучасних українських опер є не так багато і вони не можуть похватись, що прикрашають афіші оперних театрів.  Наприклад, «Золотий обруч» за мотивами відомої  франківської драми «Захар Беркут» Бориса Лятошинського, який  не ставився і я вирішив віддати шану нашому класику (всі симфонічні його твори я виконував, а потім у кінці 1990-х взявся й за цю оперу. На жаль вона недовго була в репертуарі)...

Тяглість традицій треба вміти поєднувати з сучасним осмисленням і нашу музичну спадщину не можна забувати, а робити спеціальні програми, зокрема,  поєднуючи музику з лекціями, де розповідали б про написання творів, його авторів. А ще треба пам’ятати, що любов до мистецтва закладається з дитинства...

У концерті, крім музики  Дмитра Бортнянського, прозвучать твори Миколи Лисенка, Миколи Аркаса,Станіслава Людкевича, Кирила Стеценка, Бориса Лятошинського, Михайла Веріківського, Костянтина Данькевича та  Георгія Майбороди. Я вважаю, що освічена людина повинна слухати все: від світової класики — до творів сучасних маестро. Українська музика має свої ДНК і вона нині відкривається для широкого загалу меломанів.

В «Українському диптиху» відомі поети  Юрко Іздрик, Артем Полежака, Ілона Ельтек і Дмитро Лазуткін читатимуть власні вірші і це будуть вечори, які руйнуватимуть стереотипи.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: