Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

"Золота маска" саме по українцях

29 січня, 1998 - 00:00

МІЗАНСЦЕНИ ЖИТТЯ

"Золота маска" саме по українцях


Сергій СМУТОК, "День"

У Москві оголошено імена претендентів на найвищу театральну нагороду Росії - премії "Золота маска". Відомо, що за радянських часів Україна була для своєї сусідки творчим донором: не злічити всіх літераторів, співаків, тележурналістів, режисерів, котрі переїхали до Москви.

Приємно бачити й серед номінантів на нинішню "Золоту маску" колишніх співвітчизників - випускників Харківського театрального інституту - режисера Адольфа Шапіро й актора-лялькаря Євгена Бондаренка, уродженця Запоріжжя, й одного з найавангардніших сьогодні російських молодих постановників Володимира Клименка. Є серед претендентів і майстри, до радості з успіхів котрих домішується й сум, який плавно переходить у досаду. Приміром, власник торішньої "Золотої маски" Володимир Петров повторно претендує на неї за спектакль "Живий труп" Л.Толстого в очолюваному ним Омському драматичному театрі. А либонь чотири роки тому він, не впоравшись із консервативною трупою російської драми, тинявся Києвом без постановок. Надзвичайно талановитий режисер, власне, був змушений емігрувати з України, не знайшовши тут застосування своїм непересічним здібностям. Тепер його шанують у Москві (Петрова запросили на постановку в "Современник"), як і чудового танцівника Олексія Ратманського, чиї хореографічні знахідки не сподобалися керівництву нашої Національної опери, й викликали захоплення російської критики й балетоманів. Балет Ратманського "Принади маньєризму" на музику Р.Штрауса - один із найреальніших претендентів на "Золоту маску". До речі, нещодавно його включено в постійний репертуар Великого театру. І чому їх усіх так у Росію тягне?

Газета: 
Рубрика: