Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Afterilovaisk

Волонтери втілюють документальний проєкт, присвячений «людям, які пройшли пекло Іловайська»
23 серпня, 12:31
ОЛЕКСАНДР ДЕЙНЕГА, ПОЗИВНИЙ «ЧУБ», БАТАЛЬЙОН «ДОНБАС», КИЇВ / ФОТО З САЙТА AFTERILOVAISK.COM

«Літо, поруч все горить, а з іншого боку — ще неспалена трава. Насправді, непоганий літній день, над тобою постійно свистять кулі, уламки, снаряди летять. І ти лежиш і думаєш: «Може, заснути?» Ну, от у цій конкретній ситуації ти вже нічого не можеш зробити. Ворухнутись ти теж не можеш. Полон — це був тихий жах. Кожен день когось били, ламали людям кістки. Ніхто не знав, коли це все закінчиться. Ти весь час підвішений на гачку, що, може, нас завтра обміняють. А може, післязавтра. Ходили якісь абсолютно фантастичні плітки», — це слова Артема Хорунжого з позивним «Грек» із батальйону «Донбас» — одне з багатьох свідчень, наведених на сайті afterilovaisk.com.

«AFTERILOVAISK є документальним проєктом, спрямованим на збереження пам’яті про людей і трагічні події, які мали місце в серпні 2014 року поблизу міста Іловайськ Донецької області. 29 серпня — чергова річниця з дня розстрілу українських військових, які виходили з оточення «зеленим коридором». Українська армія в «Іловайському котлі» зазнала найбільших втрат за всю свою історію, — ідеться на офіційній фб-сторінці проекту, — Ми записуємо інтерв’ю, знімаємо відео про військових зі своїх фотографій, а також родини загиблих, щоб задокументувати їхні спогади, міркування та свідчення присутності військ РФ в операції в Іловайську. Історії бійців дуже різні: хтось потрапив у полон, хтось тиждень виходив з оточення полями до українського блок-поста, когось вивезли пораненим за кілька днів до виходу «зеленим коридором», хтось — досі у переліку зниклих безвісти, хтось загинув під час виходу колоною, однак усі ці історії об’єднує одне — мотивація захищати свою країну, «неможливість» сидіти на дивані».  Автори проєкту — документальні фотографи Макс Левін і Маркіян Лисейко, які знімали в Іловайську з 23 до 29 серпня 2014 року і виходили «зеленим коридором» разом з українськими військовими.

Першу частину проекту (20 історій) було реалізовано 2016 року, зазначають автори. Зібраний матеріал оброблено силами волонтерів, які безкоштовно або за символічну оплату працювали із текстами, звуком, зображеннями та digital-платформою. Із 2019 року проєкт здійснюється в межах статутної діяльності новоствореної ГО «Після Іловайська».

«Ми реалізовуємо мету проєкту за рахунок волонтерської і партнерської допомоги, благодійних внесків. Приймаємо допомогу від всіх небайдужих, — повідомляють організатори. — Також у планах видання фотокниги й створення документального фільму про людей, які пройшли Іловайськ. 29 серпня 2019 року ми запустимо англомовну версію сайта, адже нам важливо доносити до іноземців правду про події, що відбувалися в серпні 2014 року». Детальна інформація та реквізити для надання допомоги — на сайті afterilovaisk.com та сторінці Afterilovaisk у «Фейсбуці».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати