Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
Василь Сухомлинський, український педагог, публіцист, письменник, поет

АНКЕТА «Дня»

29 грудня, 2005 - 00:00

Сергій КРИМСЬКИЙ, філософ:

1. У цьому році важливим було те, що після Майдану люди усвідомили цінність свободи, вимог справедливості та моралі, цінність віри в здатність громадян змінити соціальні обставини. Така здатність змінювати політичні події — дуже значуще явище для сучасної Європи. Адже сучасна європейська молодь вважає, що нічого зробити із зовнішнім світом неможливо, що можна тільки змінювати самого себе. Тому сучасна молодь на Заході й відмовляється від будь-якої політичної активності. За таких обстаин приклад України є загальнозначущим і дуже важливим для всього світу.

2. Мені сподобалася реакція громадян на нездатність різних політичних угруповань влади подолати обмеженість вузькопартійного бачення проблем. У принципі, ці проблеми легко можуть бути подолані, але сьогодні вони штучно акцентуються, а іноді навіть і нещиро викладаються. Безжалісність в оцінках громадянами влади така, що невпинно знижує рейтинг колишніх лідерів, кумирів партій та їхніх діячів, за яких ми так активно боролися у 2004 році. Це вияв громадської принциповості (що мені подобається), який вселяє надію на соціальну стурбованість громадян.

3. Для мене цей рік був найбільш вдалим і найбільш значимим. У цьому році я відзначав своє 75-річчя. До мого ювілею навіть було приурочено конференцію в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. У цей рік здійснилася одна з найважливіших подій в моєму житті: мені було присуджено Національну премію ім. Т.Г. Шевченка. Крім того, я став лауреатом національної програми «Людина року» в номінації «Вчений року». Вийшло багато моїх публікацій, у тому числі і бібліографічний показник моїх праць, який налічує 340 публікацій.

4. Справдилося те, що у людей все ж таки залишилася віра у справедливість, віра в те, що вони можуть щось змінити в цьому світі. Але невдалим і дуже прикрим для мене стало те, що політичні партії висувають на перше місце некомпетентних в політиці людей — як відповідальних за свої програми, так і тих, що здійснюють ці програми. Головним чином, людей з галузі спорту та естради. Безумовно, такі діячі можуть бути видатними людьми в своїй галузі. Але, як і кожен із нас, ми не компетентні за межами своєї власної спеціальності. Мені здається, українська творча інтелігенція не буде голосувати за некомпетентних людей. Політика зараз має бути не предметом загальнодоступних зусиль, а складною, майже науковою діяльністю, яка потребує використання комп'ютерних моделей та сценарію, знання наукової теорії рішень, ерудиції з питань суспільствознавства і так далі. Стосовно цього дивує другорядне використання в партійному представництві наукових кадрів, що особливо важливо в епоху науково-технічної революції. Складається враження, що подібно до того, як в нашій країні існує тіньова економіка, в ній існує й тіньовий кадровий потенціал учених, які працюють в галузі політології, соціології, суспільствознавства. Вони знаходяться в тіні. Але в сучасній політиці на першому плані все ж таки повинні бути люди з науковою освітою.

6. Велика справа — видання газетою «День» книжок. У них містяться не тільки загальнодоступні та популярні матеріали, а й наукові відкриття і публікації, які до сих пір ніде не з'являлися. Це дуже цікавий приклад, коли газета вдало втручається в наукове висвітлення проблем науки та культури нашої країни.

8. Я бажаю нашому українському соціуму не перебільшувати значення політичних структур, а більше сподіватися на організацію єдиного громадянського блоку, який би складався шляхом об'єднання політично свідомих діячів із Національної академії наук України, Академії вищої школи, Академії медичних наук та інших академій, а також творчих спілок. Це дуже важливо. Бо наша інтелігенція організована. Її просто потрібно якось об'єднати, а не сподіватися тільки на політичні структури, що не дуже вдало справляються зі своїми завданнями. Я хочу підняти келих за те, щоб Новий рік став для нас роком народження найкращих надій на здійснення великого європейського майбутнього України.

Антон НАУМОВЕЦЬ, віце-президент НАН України:

1-2. Рік був складним. Відбуваються зрушення на краще, щось уже змінилося, народ отримав якийсь досвід. Головна подія — прихід до влади нової команди. Для науки часи були складні, для НАН було дуже важливо встановити взаєморозуміння з новою владою. Не можна сказати, що нам це повною мірою вдалося, але певні відносини сформувалися. До речі, назріваюча енергетична криза — ще одна важлива подія цього року, що змусить владу серйозно подумати про значення науки. Вона має зрозуміти, що господарювати в сфері енергетики треба інакше, економніше, а як саме — ми, вчені, підкажемо.

3. Для мене особисто рік був не дуже спокійним саме через тривоги з приводу подальшого розвитку науки. Мені здається, що не всі члени суспільства та представники влади розуміють, у якому небезпечному стані перебуває сьогодні наука, як непросто її реформувати. Ми дуже багато працювали над цим, але все одно було дуже неспокійно.

4. Ураховуючи мій вік, я розумів, що багато чого з цих обіцянок навряд чи вдасться виконати швидко. Тому невиконання їх сприймав досить спокійно, розуміючи складність завдань, поставлених перед суспільством.

5. Запам'яталася дискусія щодо науки. Не з усім я, звісно, згодний, але багато які статті на захист науки викликали розуміння і підтримку. Також цікавлюся матеріалами з історії.

6. Бажаю, щоб усі були здорові, бо для того, щоб наша країна розвивалася, здоров'я необхідне кожному з нас.

Підготувала Вікторія ГЕРАСИМЧУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ