Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

Апологети і критики

Якщо ця влада дозволяє будь-кому ігнорувати закони країни, вона стимулює сепаратизм
3 листопада, 2017 - 14:46

Нині в ефірі нашого ТБ відбувається справжнє свято відданих захисників «політики партії та уряду». Апологети Президента і правлячої коаліції у ВР не втомлюються доводити публіці, що у нас все добре, лише жалюгідна купка баламутів і бунтівників псує райдужну картину. Якби не вони, то був би у нас взагалі рай. Тих, хто зібрався з протестами під парламентом, прямим текстом оголошують «рукою Москви». З Міхеїла Саакашвілі офіційна пропаганда усе більш натхненно ліпить у всьому винного Льва Троцького. І якось терміново забулося, що громадянин Грузії Саакашвілі опинився в Україні за особистим запрошенням Петра Порошенка, і українське громадянство грузин отримав з рук Порошенка, і посаду голови Одеської обласної державної адміністрації — від нього ж. Чому б українцеві, який розчарувався в грузинові, не пригадати національну мудрість: «Бачили очі, що купували...»? І визнати, що з кадровою політикою у глави Української держави не все ідеально... Особливо смішать обвинувачення, що Саакашвілі «пробрався» (!) до України з метою повалення законної влади. Ну, з чиєю допомогою «пробрався», ми вже знаємо.

А Генеральний прокурор, виступаючи на Раді регіонального розвитку, насилав на «ворогів престолу» всілякі громи і блискавки. При цьому виглядав Юрій Віталійович гнівно-натхненним, ну, справжнісінький Антуан де Сен-Жюст у Національному конвенті Франції часів якобінської диктатури. І вже бачилася за його спиною Гревська площа і «національна бритва» доктора Гільотена...Щоправда, якось абсолютно непрохано виринув з пам’яті інший, вельми неполіткоректний сюжет. Ви ще пам’ятаєте, як на зорі генерально-прокурорської кар’єри пана Луценка він з усієї України на гелікоптерах привіз до Києва всіляких корупціонерів, мовляв, починається «велике полювання» на цих мерзотників, мовляв, «чуєш, сурми заграли,час розплати настав...»? І де ж ці корупціонери, і де ці гелікоптери? Як кажуть французи: «Стиль — це людина...». У пана Луценка свій неповторний стиль. Корупція може спати спокійно. Генпрокурор назвав політичних опонентів Президента «колорадами». Ну, якщо це так, якщо вони справді агенти Путіна, то заарештуй їх, проводь слідство і віддай зрадників під суд. Немає підстав? Тоді не треба базікати і дискредитувати базіканням свою посаду. До речі, «колорадів» у нас чомусь чіпають рідше і менше... ніж  добровольців, волонтерів і військовослужбовців ЗСУ, яких суди Донецької і Луганської областей ( контрольованих Україною) з величезним задоволенням за скаргами і доносами «сепарів» кидають за грати. Натомість «героїв ЛДНР», п’яту колону і ворожу агентуру у нас чомусь майже не турбують, мабуть, не хочуть образити Путіна. Ось тримають під арештом Єфремова, довго його «маринують», але, швидше за все, випустять. А таких єфремових, як мінімум, декілька сотень, але до них руки не доходять.

Апологети Банкової ніяк не можуть зрозуміти, що справа не в тих, хто вийшов під Верховну Раду, не в їхній чисельності, не в моральному обличчі їхніх вождів (з багатьма з яких я не ризикнув би піти в розвідку), а в тому, що це лише симптом, але симптом вельми грізний, такий, що відображає масове і усе більш гостре невдоволення абсолютної більшості українського суспільства нинішньою владою. Люди все більше  роблять висновки на основі свого реального життя, а не телевізора, де «пасуться» нескінченно нардепи і чиновники. Смертельно набридла адміністративна брехня. Наприклад, «подвиги» Гонтаревої щодо знецінення гривни, космічні тарифи, зубожіння більшості (при фантастичному збагаченні меншості) влада пояснює «вимогами МВФ». Але Міжнародний валютний фонд нічого  не вимагає, він висуває свої рекомендації, які можна й не приймати. МВФ не політбюро ЦК КПРС, з ним можна сперечатися і обстоювати інтереси своєї країни (а можна не сперечатися і не обстоювати, що і робить наша влада). Пан Порошенко в одному зі своїх останніх виступів виявив у політичних опонентів під вишиванками «косоворотки» і «кокошники» (це елементи російського національного костюма). Я тішуся, що у президента моєї країни такий феноменально гострий зір. Чому ж тоді критик «косовороток» і «кокошників» впритул не бачить безліч шпигунських гнізд ФСБ в Україні у вигляді всіляких російських «центрів культури і науки», різних контор «Роги і копита», російських банків, обленерго і облгазів, що належать громадянам Російської Федерації? Чому з дивовижною толерантністю ставляться до ЗМІ, що працюють на РФ? До речі, нещодавно Євген Кисельов дав інтерв’ю Дмитру Гордону, в якому тележурналіст розповів дуже цікаві речі. Він сказав: «...Коли влітку минулого року я попросив про зустріч Президента України, і Порошенко мене прийняв, він прямо сказав: «Я точно знаю, чому вам довелося піти з «Інтера». Цього від власників каналу зажадав Путін. Отже, Порошенко все знає. «Інтер» виконує накази з Кремля. Чиї накази ти виконуєш, тому і служиш. Якщо це так, то чому «Інтер» досі виконує московські вказівки в українському телеефірі? І чому це абсолютно не хвилює нинішню владу, яка вважає за краще шукати «колорадів» виключно в середовищі своїх політичних конкурентів? Тільки не подумайте, що в лавах «Опозиційного блоку». Там все тихо і спокійно.

На Еспресо-tv політолог Димов і юрист Крюков обговорювали нинішній момент. Обидва зрештою дійшли висновку, що нинішній режим є послідовником режиму Кучми — Януковича. Так, це конкуруючий загін олігархату, але його відмінності від попередників є кількісними, а не якісними. Якби Януковича підучити на факультеті міжнародних відносин Київського університету, дати йому знання англійської мови, то відмінності були б ще менші. Між іншим, Янукович все ж таки вивчив українську мову, і досить непогано, у порівнянні з більш інтелектуальним Азаровим. Отже, вивчив би й англійську.

Канал ICTV у програмі «Гражданская оборона» показав цікаві фрагменти нового російського пропагандистського блокбастеру «Крим». Фільм знято на гроші міністерства оборони Російської Федерації, за особистої ініціативи міністра Сергія Шойгу.

Колись товариш Сталін радив авторам невдалих доповідей: «Більше не пишіть папери для прокурора», а тут для прокурора (міжнародного!) цілий фільм виготовили. У фільмі не видно масових виступів місцевого населення, що прагне до Росії, натомість надлишок російських бронетранспортерів і броньовиків, які носяться вулицями кримських міст. Досить точно показана армійська операція із захвату Криму і Севастополя. Фільм можна долучити до української доказової бази в міжнародних судах. Особливо розчулюють стандартні російські страшилки про страшних «бандерівців», які всіх у Криму вбивають за російську мову. При цьому самі «бандерівці» чомусь висловлюються такою правильною російською мовою, що багато доцентів кафедри російської філології з Харкова або Донецька позаздрять.

«Гражданская оборона» дала фрагменти з новітніх пропагандистських фільмів країни «за поребриком», присвячених «героям ЛДНР». На жаль, «мерзенних і огидних» українців у цих фільмах зіграли українські актори Ольга Винниченко і Антон Єремін. Ну, нам і далі деякі діячі мистецтва розповідатимуть, що кіно, естрада, театр — поза політикою? Проституція теж поза політикою, там професіоналки обслуговують усіх, хто платить гроші, незалежно від політичних поглядів клієнтів.

На каналі «1+1» у програмі «Секретні матеріали» показали ситуацію в Закарпатті, голова адміністрації якої Геннадій Москаль стверджує, що якихось особливо небезпечних для України проблем там немає. А тим часом у двох районах області на державних установах України чомусь висять державні прапори... Угорщині... Це що, вже територія Угорської держави? Угорські та румунські державні прапори в Закарпатті і в Чернівецькій області нічим не кращі за державні прапори Російської Федерації над офіційними установами України в Донецькій і Луганській областях 2014 року. Угорщина постійно «підгодовує» на Закарпатті українських чиновників, вчителів, громадських діячів, купуючи їхню лояльність. Більше половини закарпатських депутатів усіх рівнів мають паспорти Угорщини. Тож якій країні вони служать? Як пояснила журналістам «Секретних матеріалів» місцева вчителька, «у нас лише ідіот не візьме собі угорський паспорт». Центральна влада понад  років найзлочиннішим чином заплющувала очі на процеси, що загрожують Україні. Якщо ця влада дозволяє будь-кому в регіонах ігнорувати закони країни, вона стимулює сепаратизм і антидержавну діяльність, перетворюючись на співучасника руйнування України.

Ігор ЛОСЄВ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments