Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

Бійтеся пиріжків із кошенятами

Як захистити себе від маніпуляцій та пропаганди в соцмережах
15 лютого, 2019 - 12:43

Цей рік для українців, які є аудиторією засобів масової інформації та користувачами соціальних мереж — найбільш складний з точки зору навали агітації, пропаганди, контрпропаганди, дезінформації, фейків та маніпуляцій.

По-перше, Україна залишається в сфері дії російських інформаційних спецоперацій, які є частиною гібридної агресії РФ.

По-друге, через вибори президента та парламенту протягом одного року, медіаполе перенасичено передвиборчим піаром, компроматом та просто банальною рекламою. Ці інгредієнти створюють концентрований інформаційний бульйон, і в цьому поживному середовищі швидко розмножуються шкідливі наративи та «мислевіруси».

У підсумку ми отримуємо токсичний медіапростір, який, до того ж, в умовах тотального проникнення інформаційних технологій, оточує нас з ранку до ночі, атакуючи не так, як раніше — з газетних шпальт, радіоприймачів та екранів телевізорів, а й із смартфонів та гаджетів, в яких завантажені додатки соціальних мереж.

FACEBOOK ПОПЕРЕДУ

Ще рік тому чверть жителів України — 24% — отримували інформацію з соціальних мереж. Це — дані опитування, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в лютому 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа». Нині цей показник точно не є меншим.

Найбільш популярною в Україні соцмережею — з точки зору розповсюдження інформаційного контенту — вважають Facebook. Станом на грудень 2018 вже 30,95% (13 млн.) українців користувалися FB. За 5 років (з березня 2014 року) ріст склав +9,8 млн (+306,2%). У 4 кварталі 2018 року кількість Facebook-користувачів в Україні зросла на 1 млн — за цим показником Україна посідає 3 місце в світі, поступившись лише Індії та Філіппінам. (Дані дослідження агенції PlusOne).

Хоча за всіма даними телебачення залишається джерелом інформації №1, соціальні мережі, в першу чергу, FB, на цих виборах, очевидно, зіграють дуже суттєву роль.

Як саме соцмережі впливають на громадську думку?

МАКЕДОНСЬКИЙ КЛОНДАЙК ФЕЙКІВ

Класикою жанру є досвід останніх американських виборів.

Один кейс є найбільш цікавим — це створення цілої індустрії генерації та розповсюдження фейкових новин «на аутсорсингу», тобто взагалі за межами США.

Сотні англомовних, працюючих на американську аудиторію сайтів з фейковими або маніпулятивними статтями, тисячі фейкових акаунтів і десятки «груп» в соціальних мережах для поширення такого типу публікацій було створено під час президентської кампанії в США 2016 року ... в Македонії. Їхня робота була спрямована на підтримку кандидатури Дональда Трампа.

«Столицею фейків» було македонське місто Велес з населенням близько 50 тис. людей.

У грудні 2016 року ЗМІ цитували мера цього містечка, який з гордістю говорив про місцеві інтернет-ресурси, які допомогли перемогти Трампу на виборах: «Ніхто не може знати цього напевно, але приємно думати, що ми могли змінити хід історії США».

Спочатку медіа писали про феномен Велеса як про успішне бізнес-проект молодих македонських програмістів, яким вдалося заробити чималі гроші на монетизації «жовтих» заголовків і вигаданих сенсацій, незважаючи на те, що вони абсолютно не розбиралися ні в політиці, ні в журналістиці. Однак пізніше спільне розслідування BuzzFeed News, міжнародного консорціуму Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) і Investigative Reporting Lab Macedonia показало, що явище, яке спочатку було представлено як «технологічний клондайк у балканській глибинці», могло бути добре продуманим, професійно реалізованим проектом, який керувався з єдиного центру (поза межами Македонії).

За даними розслідувачів, принаймні, один учасник т.зв. російської фабрики тролів, якого спеціальний прокурор Роберт Мюллер звинуватив у можливому втручанні в американські вибори, побував в Македонії незадовго до того, як там був зареєстрований перший сайт, що спеціалізується на «політичних новинах» зі США.

Офіційне розслідування щодо роботи македонської «фабрики фейків» під час виборчої кампанію Трампа все ще не завершене. Тим часом, The Times нещодавно повідомила про фальшивий сайт BBC, який публікує статті, що займається просуванням нинішнього американського президента та його ідей. За даними видання, цей проект існує кілька місяців, і, скоріше за все, знов таки пов’язаний з Македонією (яка нині вже Північна Македонія). Тобто індустрія продукування фейків і подальшою розкруткою через соціальні мережі, яка показала свою ефективність, продовжує свою роботу.

«КЕМБРИДЖСЬКІ АНАЛІТИКИ»

Звісно, російські спецслужби або українські політтехнологи не будуть звертатися до македонців, щоб реалізувати проект «українського Велеса». У нас і вітчизняних кадрів для запуску та розкрутки такої індустрії більш ніж достатньо.

Колись ще будуть зроблені поствиборчі моніторинги та аналітика, але те, що маховик впливу на громадську думку вже працює на повну силу, думається, вже відчули на себе всі користувачі соціальних мереж.

Як ще, окрім просування таблоїдного контенту, можуть впливати на виборців в соцмережах? Тут варто згадати ще один кейс, теж американський.

Деякий час тому стало відомо, що виборчий штаб Дональда Трампа під час кампанії у США 2016 року використав послуги компанії Cambridge Analytica, яка спеціалізувалася на аналізі даних користувачів соціальних мереж та цільовій рекламі для корпоративних та політичних замовників. Повідомляється, що штаб Трампа в 2016 році заплатив Cambridge Analytica близько 6 мільйонів доларів за її послуги під час виборчої кампанії.

Як працювали «кембриджські аналітики»? Представники компанії стверджували, що можуть розробляти психологічні профілі споживачів та виборців у різних країнах і використовувати ці відомості для ефективного впливу.

Згодом стало відомо, як їм це вдалося реалізувати на практиці.

З’ясувалося, що Cambridge Analytica приховано зібрала (купила базу в псевдодослідника, який зібрав відомості про користувачів FB за допомогою тестів-пасток) і використала дані 87 мільйонів користувачів Facebook для створення «персональної реклами». Дуже тонко, адресно налаштовані рекламні та пропагандистські кампанії, безумовно, за визначенням є набагато більш дієвими, ніж традиційні методи просування продуктів або політиків.

Наразі нічого не відомо про роботу структур, подібних Cambridge Analytica, на українських виборах. Втім, британське видання Financial Times свого часу стверджувало, що компанія збирається відродиться під іншою вивіскою, так що не факт, що нас не чекають сенсаційні викриття в 2020 році, після завершення президентської та парламентської виборчих кампаній.

ПОРАДИ І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Тепер нагальне практичне питання — як захиститися від інформаційно-дезінформаційного цунамі, від фейків та від «індивідуально налаштованих» комунікаційних кампаній?

Відповідь, на жаль, невтішна.

Якщо ви є постійним користувачем соцмереж і до того ж — жива людина, з емоціями та почуттями, у вас немає шансів — ви неодмінно потрапити під вплив пропаганди та станете жертвою інформаційних маніпуляцій.

Коли 1996 року Конгрес ухвалив закон «про благопристойність комунікацій», тодішні соціальні мережі розглядалися як нейтральні постачальники телекомунікаційних послуг, які дозволяли клієнтам взаємодіяти одне з одним. «Але ця модель явно застаріла», — констатував в своєї статті, що надрукована в «День» від 25 січня 2019 р., Джозеф Най, професор Гарвардського університету.

Отже, на сьогодні ліків від токсичного «бульйону» із фейками, дезінформацією, маніпуляцією та пропагандою, немає. Але можна зайнятися профілактикою.

Перше, що треба зробити — не користуватися сумнівними джерелами інформації (не купляти умовні «пиріжки» у «вуличних торговців»).

Друге — не репостити матеріали без перевірки, або, хоча, спокійного детального вивчення та аналізу тексту повідомлення.

Третє — намагатися сприймати політичні новини якнаймога менш емоційно. При чому немає значення, про позитивні чи негативні емоції йдеться — навіть за допомогою котиків у вашу свідомість можуть закинути потрібний замовнику «мислевірус» або пропагандистський  штамп.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ