Денис ЖАРКИХ, канал «Інтер», спеціально для «Дня»
Доходили різні чутки. Факти були взагалі відомі більшою чи меншою мірою,
але очевидно було те, що, крім фактів, з’явились і якісь ідеї, котрі супроводили
їх, і, головне, в надмірній кількості. А це й бентежило: зовсім неможливо
було пристосуватися і точно дізнатися, що саме означали ці ідеї?
Ф.М.Достоєвський. «Біси»
ЧИ СПРОМОЖНИЙ ТЕЛЕГЛЯДАЧ ДУМАТИ ГОЛОВОЮ?
Це питання, здавалось би, риторичне. Однак майже 90% того, що подається
з екрана, не відповідає дійсності. Бойовик мало схожий на реальну сутичку,
а детектив — на офіційне слідство. Якщо прибрати все, що тією чи іншою
мірою спотворює дійсність, то телеефір (принаймні український) виявиться
майже порожнім. Залишаються інформаційно-аналітичні програми.
НАЙКРАЩІ НОВИНИ — ВІДСУТНІСТЬ НОВИН?
У будь-якому телепросторі подання новин можна організувати двома шляхами:
за рахунок кількості інформації та за рахунок якості її обробки. Тобто
або про все потроху, або небагато про що по суті. З погляду психології,
перше спрямоване на короткочасне привернення уваги. Друге — на запуск процесу
мислення та емоційних процесів. Перевага першого перед другим — швидкодія
та великий обшир інформаційного охоплення. Перевага другого перед першим
— надійність. Увага переключається миттєво, а мислення та емоції вмить
зупинити неможливо, особливо якщо це відбувається в масовій свідомості.
Для інформаційника важлива новизна повідомлення, для аналітика новина лише
привід, бо він точно знає, що нове — це забуте старе.
ТЕЛЕГАЛУШКИ: ТО ЛІПИТЬСЯ, ТО НІСЕНІТНИЦЯ
Те, що у вітчизняного телебачення немає досі яскраво виражених
аналітичних програм, має цілу низку причин. Одна з них технологічна. Технологія
аналітичної програми різко відрізняється від інформаційної. Справа не в
ціні та обладнанні. Аналітична програма може бути на кілька порядків дешевшою
за інформаційну. Справа — у принципі. Інформаційник укладає гроші в засоби
діставання інформації, а аналітик — в засоби переробки. У добуванні інформації
ключову роль відіграють технічні засоби, а в обробці — фахівці. Отже, можна
не дивитися передачу, а тільки дізнатися, куди вкладаються гроші: в людей
ачи в обладнання — і спокійно зробити висновок, наскільки вона інформаційна,
а наскільки — аналітична. Логіка розвитку української економіки підказує,
що ліпше купити дороге обладнання, про реальну ціну якого можна тільки
здогадуватися, ніж укладати гроші у фахівців та колективи. А тому технологічних
посилок для аналітичних програм просто немає.
ТЕЛЕНАРЦИС: КУЛЬТУРА ЧИ БУР’ЯН?
Явище теленарцисизму має в нашій телеаналітиці вельми глибоке коріння.
Полягає воно в тому, що частота появи тієї чи іншої особи на телеекрані
значно вища за частоту появи думок у вищезгаданої особи. Теленарцисизм
буває активний і пасивний. Пасивний теленарцис використовує все, що він
знімає, як тло для показу власної персони. Активний теленарцис використовує
будь-який привід для того, аби висловитися про те, про що він часто не
має уявлення. Теленарцис квітне пишним квітом у той час, коли в телепросторі
немає ані конкуренції, ані культури подання інформації. Саме конкуренція
і жорсткі правила гри змушують телевізійників збиратися в команди. Іншими
шляхами їх туди просто неможливо загнати. Значно простіше почуватися єдиним
і неповторним, аніж зважати на чужий талант. На жаль, психологія вчить,
що яскрава особистість найбільшою мірою отримує розвиток від іншої яскравої
особистості. Можливо, тому ми маємо так мало особистостей і так багато
нарцисів на телеекрані.
СКІЛЬКИ КОШТУЄ ПОДУМАТИ?
Питання, з якого починала сумнозвісна перебудова, а саме: механізми
заохочення ініціативи та інтелекту, — досі не вирішено. Сталося багато
подій, а «яйцеголові» як були бідними ізгоями, так ними й залишилися. Зрозуміло,
велика кількість вітчизняної інтелігенції вже ні на що не здатна. Але ніхто
не заперечуватиме, що дуже багато сил не використовується. Тут доречне
запитання: а ким вони, власне, не використовуються? Владою? Проте владі
інтелект не потрібний, оскільки вона і без нього при владі. Може, це цікавить
опозицію? Сумніваюся, адже опозиція мріє про владу (читайте попередню пропозицію).
Інтелект потрібний тому, хто в постійному розвитку, а це лише вітчизняний
капітал. Тільки українському капіталові потрібний український же мозок.
На жаль, і те, і друге в жалюгідному становищі. Залишається тільки чекати...
