Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Чому українці не вірять теленовинам

і чи справді є новинами те, що показує наше телебачення?
15 вересня, 2017 - 13:04

Жителі України рідше дивляться телебачення і менше довіряють тому, що розповідають і показують їм у випусках новини на ТБ. Таким є один із висновків дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів ЗМІ в Україні», результати якого були представлені на початку вересня. Саме опитування було проведено в травні-червні поточного року київською компанією InMind на замовлення міжнародної організації Internews за програмою реалізації проекту USAID «У-Медіа». Серед 4048 респондентів — жителі всіх регіонів України, крім Криму та ОРДЛО, віком від 18 до 65 років.

Соціологи зафіксували тенденцію поступової втрати телебаченням своєї аудиторії. Різкого падіння немає, але негативний тренд вимальовується (див. діаграму).

Коливання рівня популярності інших медіа, і традиційних, і так званих нових, є не настільки виразними. Можна лише звернути увагу на незначне зниження чисельності тих, хто отримує новини із соціальних мереж. На думку дослідників, це може бути зумовлено обмеженням доступу до російських соціальних мереж («ВКонтакте», «Одноклассники»).

Якими засобами масової інформації ви користувалися протягом останніх 30 днів для отримання новин? (%)

Рівень довіри до новин на телебаченні також демонструє тенденцію до зниження. А от друге найпопулярніше джерело інформації, інтернет-ресурси, в принципі, за останні три роки залишається майже без змін.

Наскільки ви довіряєте новинам? (У %, показана частка тих, хто довіряє повністю або скоріше довіряє.)

До катастрофічної втрати довіри українським телебаченням ще дуже і дуже далеко. Але тренд очевидний — дедалі більше глядачів демонструють скепсис і зневіру.

Ставка каналів на емоційний та яскравий інфотейнмент замість якісних та професійних новин, можливо, і допомагає утримати якусь частину аудиторії біля «блакитних екранів», але точно не підвищує рівня довіри до ТБ як до джерела достовірної та незаангажованої інформації.

Як відомо, інфотейнмент (від англ. information — інформація та entertainment — розвага) — метод подавання інформації в розважальному форматі. Програми в стилі інфотейнмент подають переважно поверхові відомості, і тому ще одна назва цього явища — soft news («легкі новини»), на противагу hard news — «вагомим», або «справжнім», новинам.

Завдання інфотейнменту — розважати людину, а «справжніх» новин — інформувати. Найважливішою відмінною рисою інфотейнменту є апеляція до емоцій глядачів. Переглядаючи випуски новин у такому стилі, глядач має сміятися, плакати, лякатися, відчувати будь-які інші емоції, але в будь-якому разі не має про щось серйозно замислюватися.

Звичайно, не всі матеріали в теленовинах наших каналів є розважальним продуктом. Але одного такого сюжету у випуску досить для того, щоб вся програма перетворилася на шоу, на «новинний продукт» замість новин. І такого продукту на наших екранах стає дедалі більше.

Хтось може зауважити, що засилля інфотейнменту — світова тенденція. Але це не зовсім так — у світі теленовини залишаються новинами навіть у наш час. Можете, до речі, самі переглянути випуски новин на каналах інших країн: Європи, Північної Америки. Різницю можна побачити, навіть не знаючи іноземних мов, лише порівнюючи «картинки».

Точно так, як і пропаганда, інфотейнмент не є журналістикою в її класичному визначенні. Це — шоу-бізнес, зі своїми завданнями, серед яких немає завдання «проінформувати» або виконати «освітню» функцію. Відповідно, цей формат має свої власні, а не журналістські методики і стандарти роботи.

Останнім часом медіаексперти зосередились на аналізі дотримання українськими медіа, насамперед телеканалами, журналістських стандартів — принципів збалансованості матеріалів, об’єктивності. Але всі ці застереження не мають жодного сенсу в світі інфотейнменту.

За таких умов довіра до теленовин і далі знижуватиметься. Тому що навіть найнаївнішому та не надто освіченому глядачеві не спаде на думку вірити в реальність мильних опер, циркових вистав або фільмів жахів.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ