Не можна жити ідеями, з ними потрібно щось робити.
Альфред Уайтхед, британський філософ, математик, логік та педагог (1861–1947)

Дефіцит грошей та надлишок людей

Суперечливі враження від Дня народження Суспільного мовника
26 січня, 2018 - 12:31
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

19 січня Суспільне мовлення в Україні відсвяткувало свою першу річницю — рік тому було зареєстровано юридичну особу ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Але атмосфера навколо «НСТУ» в ці дні була явно не святковою, і залишається такою й досі.

Причина — напружена ситуація, пов’язана із широкомасштабною оптимізацією, тобто із суттєвими скороченнями — підрозділів, програм і, відповідно, масовим звільненням співробітників телерадіокомпанії.

Микола Чернотицький, член правління ПАТ «НСТУ», відповідальний за діяльність з оптимізації центральної та регіональної структур, розповів у ефірі «Громадського радіо» подробиці реформ на Суспільному мовнику.

«У грудні ми зробили уніфіковану структуру по всіх регіонах, відповідно до стратегії Зураба Аласанії, з якою він переміг, — ми залишаємо в штаті тільки тих, хто працює в прямому ефірі за такими проектами: новини, ранок, тема дня та радіо. Плюс — технічні служби та невеличкий адміністративний сервіс. Усіх інших ми переводимо на систему пітчингів. Тобто це конкурси ідей, які будуть проводитися кілька разів на рік — думаю, п’ять-шість. Ми запрошуємо всіх, у тому числі наших колишніх співробітників, щоб вони подавали свої ідеї. Ми вибираємо найкращі, які підходять суспільному мовнику, фінансуємо їх. Не утримуємо людей і не придумуємо, чим їх зайняти, а робимо конкуренцію ідей», — розповів він.

За словами голови правління НСТУ Зураба Аласанії, у жовтні 2017 року штатний розклад мовника, з урахуванням усієі 31-ї телерадіокомпанії та «Укртелефільму», складався з 7318 позицій. До 2 квітня ця цифра має зменшитися майже вдвічі — до 4087 працівників. Перший секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ у інтерв’ю «Громадському радіо» повідомила, що 14% тих, кого вирішено звільнити, є творчими працівниками — журналістами, редакторами... Це близько 500 осіб по всій країні. Відразу після новорічних та різдвяних свят, 11 січня, велика кількість працівників НСТУ почала отримувати повідомлення про скорочення.

«Фактично ці люди після скорочення, можливо, не зможуть собі знайти таку саму роботу на комерційних каналах. І це драма, справді. Але це не може бути виправданням, чому ми тримаємо цих людей», — цитує «24 Канал» генерального продюсера суспільно-політичного напрямку «UA: Суспільне мовлення» Андрія Сайчука.

Щоб продемонструвати турботу про людей, НСТУ заявило про плани організувати ярмарки вакансій для працівників, які будуть звільнені, та проводить переговори з Державною службою зайнятості для сприяння якнайшвидшому працевлаштуванню колишніх співробітників телерадіокомпанії. Але процес оптимізації кадрів у найбільшої ТРК країни все одно прогнозовано викликав незадоволення журналістської спільноти.

«Ми, безумовно, підтримуємо реформу національного мовника, ми вважаємо, що таким чином поліпшиться і медіаситуація України, наблизившись до розвинених країн. Але ті кулуарні й непрозорі методи, якими відбувається скорочення персоналу, нас дуже турбують», — каже Ліна Кущ. За її словами, «повідомлення про скорочення вручалися людям, які не знали, за якими критеріями когось залишають, а кого будуть скорочувати». Вона впевнена: «Якби були оприлюднені заздалегідь критерії, якби був оголошений конкурс на посаду тих, хто залишається у реформованому Суспільному мовленні, і умови були б зрозумілими, то, я думаю, набагато менше було б запитань. Потрібна була індивідуальна робота».

Ведуча «Громадського радіо» Наталя Соколенко, яка проводила інтерв’ю, не погодилася з нею — журналістка не зрозуміла, навіщо була потрібна індивідуальна робота. «Національна суспільна телерадіокомпанія — не служба зайнятості, не лікар, який має виявляти індивідуальний підхід, це ж робочі взаємини», — каже журналіст. Але Ліна Кущ пояснила: «Тому що ми маємо справу не з верстатами, які застаріли, їх можна викинути і купити нові. Ми маємо справу з долями людей».

Керівники Суспільного мовника намагаються підсолодити пілюлю та запевняють: завдяки скороченню штату будуть майже вдвічі збільшено оклади співробітників телерадіокомпанії.

Микола Чернотицький, член правління ПАТ «НСТУ», відповідальний за діяльність із оптимізації центральної та регіональної структур, розповів «Громадському радіо», що роботи з оптимізації дадуть можливість із 2 квітня підвищити заробітні плати всім працівникам Суспільного. «Зарплата журналіста буде від 8 000 гривень (ми зможемо самі визначати — від 8 000 до 16 000). У деяких регіонах це буде зарплата вища за ринкову», — зазначив член правління ПАТ «НСТУ».

У свою чергу секретар наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Вадим Міський звернувся до голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка із пропозицією замість того, щоб роздмухувати скандал щодо скорочень на Суспільному, підтримати процес реформування мовника. Наприклад, забезпечити для членів НСЖУ, які звільняються із НСТУ, навчання із профорієнтації та надати допомогу із перекваліфікації. Як зазначив на своїй сторінці у Facebook Вадим Міський, Спілка має для цього відповідні ресурси.

За даними секретаря наглядової ради НСТУ, організація, очолювана Сергієм Томіленком, «оперує чималими коштами»:

•  державним фінансуванням у 1 млн 290 тис. грн;

•  надходженнями від оренди приміщень у центрі Києва;

•  членськими внесками по 200 грн від 19 000 членів;

•  грантовими коштами.

«Організуйте за ці гроші для своїх членів профорієнтацію та перекваліфікацію. Навчіть їх створювати продакшени та складати бізнес-плани. Чи, у крайньому разі, писати резюме і спілкуватися з потенційним роботодавцем», — запропонував Вадим Міський.

Із виступів керівників НСТУ на подіях, присвячених першому ювілею компанії, з дискусії в медіа та соціальних мережах зрозуміло, що основним викликом для телерадіокомпанії на даному етапі її розвитку є суто організаційні проблеми. Це не тільки кадри та всі питання, пов’язані з ними, але ще і гроші, точніше, їх нестача.

Сьогодні фактично не виконується Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», згідно із яким НСТУ мав би отримати 0,2% від державного бюджету. У 2018 році ця цифра мала скласти 1,5 млрд гривень, проте Верховна Рада України виділила мовнику лише 776 млн грн — половину від гарантованої законом суми. У зв’язку з цим скорочено важливі для функціонування телерадіокомпанії статті, зокрема, витрати на виробництво контенту (тобто, власне, на оплату праці творчих працівників).

Утім, є у Суспільного мовника і відносно хороші новини. Зокрема, заступниця голови Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Світлана Остапа розповіла, що за рік роботи на Суспільному оновили й запустили 26 різножанрових проектів і 20 спецпроектів, запровадили конвергентні редакції, об’єднавши теле- і радіоновини в єдиний департамент. Чому ці новини лише «відносно хороші»? Тому що рейтинг Суспільного телеканала за рік майже не виріс і продовжує залишатися в рамках соціологічної похибки. На 21.01.2018 р. доля каналу UA:Перший за добу склала всього 1,02% (рейтинг надано експертною групою Kwendi на основі попередніх даних Nielsen для аудиторії «люди у віці 18 років і старше в містах із населенням понад 50 тис. осіб»). Але керманичі Суспільного не вважають це негативом.

Наприклад,  член наглядової ради НСТУ Євген Глібовицький упевнений, що Суспільне телебачення не мусять дивитися всі одночасно, його мета не рейтинги, а щоб кожен міг дивитися мовника тоді, коли потрібно. На думку Глібовицького, Суспільне потрібне країні так само, як лікарні (тобто час від часу, в критичній ситуації. — Авт.).

Суцільний позитив та окрема гордість НСТУ — перетворення телецентру на вул. Мельникова на відкриту локацію для різноманітних івентів. Для цього на першому поверсі т. зв. «Олівця» навіть створено креативний простір UA:HUB. На НСТУ кажуть, що вже здавали свій хол для новорічної вечірки і заробили на цьому кошти. Втім, у день, коли Суспільне святкувало День свого народження, в приміщенні на Мельникова було настільки холодно (хоча це не був найбільш холодний день року), що стало зрозуміло, що івенти в «Олівці» можна проводити лише в теплу пору року.

Через нову концепцію розвитку Суспільного та приміщення, яке воно займає, із січня цього року вхід у телецентр — вільний. Саме у ювілей компанії охоронці на вході голосно обговорювали своє звільнення...

Наталя ІЩЕНКО
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments