Кинути роботу для рідного краю і піти на роботу до його гнобителів… єсть справжньою цілковитою зрадою
Борис Грінченко - український лексикограф, письменник, педагог, громадсько-культурний діяч

Держава без правосуддя

З випередженням графіка
9 квітня, 2021 - 13:01

Побачив цікавий і повчальний репортаж «Прямого» із залу суду. Там люди в мантіях знову залишили за гратами Андрія Антоненка (до 21 травня поточного року і без права апеляції). Хочеться запитати даму, яка зачитувала це рішення: ви можете пояснити, чому ви тримаєте за гратами от уже майже півтора року ветерана війни, патріота і просто хвору людину? Чому його не можна до суду відпустити під домашній арешт? Тому що він не «беркут»? Це «беркутів» судді відпускали, вони тікали до Росіъ, а судді знову відпускали такі партії «беркутів»...

Багато століть тому великий філософ і богослов Августин Блаженний сказав: «Держава без правосуддя — це просто зграя розбійників». У нас у «зеленій» Україні правосуддя немає, що є очевидним фактом. Як і раніше діють ті суди, які свого часу за наказом Януковича (хоча він і тоді клявся й зараз клянеться, що не втручався в роботу судів. Нині в роботу судів не втручається Зеленський...) засудили Юрія Луценка і Юлію Тимошенко. Наші суди служать не справедливості, а діючій владі. Вони виносять вироки ім’ям України, але важко позбутися враження, що роблять це ім’ям Кремля. Одіозний суддя Вовк зробив одну корисну справу: він особистим прикладом показав, що наше правосуддя не заслуговує жодної поваги, а лише презирства, що Вовк йому і продемонстрував, публічно наплювавши на всі рішення ВАКС (Вищого антикорупційного суду) і не зволивши з’явитися на його засідання. А на «Еспресо-TV» екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін дуже сумнівався у можливості розриву дипломатичних відносин з агресором, мовляв, нікому буде представляти в Росії наші інтереси, а там 2,5 млн українських заробітчан.

Що стосується останнього: якщо під час війни проти їхньої Батьківщини українці їдуть на територію агресора і працюють там на ворога, то які це українці? Може, нехай вони краще стануть росіянами, чи такі й Росії не потрібні? Якщо цим заробітчанам наплювати на Україну, то чому Україна має про них думати? Нехай самі вирішують свої проблеми у РФ. Звичайно, вони в разі чого почнуть розповідати, що їм дуже хотілося їсти, а в Україні не було чого. Робота є і в Польщі, і в Чехії, і в Австрії, Німеччині, Італії і т.д. Але вони обрали Росію, це їхній вибір...

Ну а представляти інтереси   — це не проблема. Це може бути й Велика Британія, Канада, Швеція, Хорватія й навіть Японія або Австралія. Хтось із них ймовірно погодиться.

Триває катастрофа у сфері боротьби з пандемією. І без «мудрої» влади тут не обійшлося. Відома журналістка Яніна Соколовська (не плутати з Яніною Соколовою) розповіла у телеефірі, як актори «Ліги сміху» глузують над коронавірусом, сприяючи настроям проти вакцинації. Як вона сказала, ці ж актори глузували над втратою Криму Україною. Країна плаче, а їм смішно. Вони це роблять, оскільки впевнені у безкарності й вседозволеності. Але вони добре знають, над чим публічно сміятися не можна. Зеленський свого часу посміявся над Рамзаном Кадировим, а потім у паніці й переляку вибачався. Вони не посміють сміятися над Голокостом або геноцидом вірменського народу. Це до них уже дійшло. Треба зробити так, щоб вони зрозуміли, що не можна сміятися над бідами і трагедіями України.

Нещодавно влаштували нам чергову інформаційну розвагу, викривши «страшних ворогів» в особі двох ветеранів війни — Семена Семенченка та Євгена Шевченка. Представник контори лейтенанта Баканова (якось язик не повертається назвати їх СБУ) розповів про «страшні» гріхи фігурантів. Наскільки я зрозумів з поганої якості оперативного запису, ці люди нелегально ввозили з РФ до України гостро необхідні нашій військовій промисловості запчастини й прилади — у нас ще зберігається чимало військової техніки радянського і російського виробництва. А запчастини до неї (зокрема до зенітно-ракетних комплексів С-200, С-300 і т.д.) у РФ, яка наклала ембарго на будь-які постачання військового характеру до України, що цілком природно. Якщо це так, то Семенченку й Шевченку треба давати ордени, а не переслідувати. Згадаймо, як 2014 року волонтери контрабандним шляхом з Польщі доставляли в Україну гостро дефіцитні бронежилети, яких так потребувала наша армія.

Семенченка й Шевченка ще звинувачують у підготовці до участі у військових діях. Проти кого? Проти російського агресора? Ну, при нинішній владі це цілком можуть розглядати як злочин... Євген Шевченко стверджує, що переслідування проти нього почалися після того, як він дав інтерв’ю про провал операції з «вагнерівцями» Христо Грозєву з «Белінгкет».

До речі, нещодавно почув, що охоронна фірма Семенченка абсолютно легально була зареєстрована в США. Зеленський хоче й тут набрати штрафних очок у відносинах з Америкою? Довіра до нинішньої влади дедалі більше падає, «зелені» дискредитують Українську державу з усіма її інститутами...

Багато хто вже не вживає поняття СБУ, а кажуть «бакановці», не вживає поняття МВС, а кажуть «Аваковці», що свідчить про повну неповагу до цих структур. І в цьому для України немає нічого доброго...

Подивився ваш покірний слуга і канал «1 + 1», програму «Право на владу» з пані Мосійчук. Там говорили про події біля офісу Президента. Дуже сварили ветерана війни, письменника Влада Сорда (Стафійчука), якого звинувачують у тому, що він особисто розбив вікно на Банковій. Слід зазначити, що українські учасники протесту належать до числа наймирніших в Європі. Коли відбуваються протести у Франції, Італії, Греції, Німеччини, то все там навкруги горить, перевертають десятки поліцейських автомашин, сотні поранених, а трапляються і вбиті. Нещодавно під час виступів у Парижі «жовті жилети» розмалювали знизу до гори знамениту Тріумфальну арку, символ Франції, встановлену ще Наполеоном Бонапартом. І що? Вироки там були, але умовні й символічні. А у нас хочуть кинути людей до в’язниці на термін від 3 до 7 років. Зеленський явно йде шляхом Януковича, але з очевидним випередженням графіка.

До речі, «найкровожерливішим» виступом у студії «1 + 1» був виступ пана Арестовича. Ось як влада міняє людей. Хоча влада у Арестовича формальна й маленька. А якби була велика й реальна? Навіщо Банкова вперто й постійно провокує конфлікти з громадянським суспільством?

Дуже сумно, що замість концентрації всіх сил у протистоянні агресору влада веде війну проти українських патріотів. Йде масова зачистка всіх, хто здатен дати відсіч зовнішньому ворогу, українським патріотам доводиться займати кругову оборону. А на фронті чергове загострення «перемир’я» імені Зеленського. Знову гинуть наші військові. «Миротворчість» Банкової вже дуже дорого коштує Україні, а в недалекому майбутньому обійдеться набагато дорожче. Відбулася бесіда (всупереч принципу, якого раніше дотримувалися: «Нічого про Україну без України!») Меркель, Макрона і Путіна про події на Донбасі. Обійшлися без Зеленського.

Особливо тяжке враження справило засідання Верховної Ради, присвячене розбитому вікну та розмальованим стінам на Банковій. Атмосфера дуже нагадує ту, що була 16 січня 2014 року під час ухвалення репресивних законів Януковича. У реальній ситуації України такі спектаклі змушують замислитися про адекватність «монобільшості» й депутатів, що приєдналися до неї. Нардеп Княжицький повідомив, що російська преса пише, що у РФ великі складності з польовими роботами, оскільки військові мобілізували всю техніку... Таке буває тільки перед початком великої війни. А наші депутати, за вказівкою Банкової, займаються якимись ганебними дурницями!

Iгор ЛОСЄВ
Газета: 
Рубрика: