Ані багатство, ані влада, ані могутність і сила не окупить глупоти й не заступить мудрости; без мудрости сила чи значення буде в найліпшім разі робити враження якогось фізичного рідкісного явища, а лише мудрість буде імпонуючим духовним людським явищем.
Андрей Шептицький, предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський

Дискусія над прірвою

Наші військові, які воюють на сході, піддають себе невимірно жорсткішим обмеженням, ніж ті, хто прохолоджується в тилу й нав’язує суспільству надумані проблеми
26 травня, 2017 - 14:01

О, який рев і виття прокотилися серед представників псевдо-ліберальної громадськості в Україні, коли стало відомо про закриття низки російських веб-сервер-ресурсів і соціальних мереж. Кінець світу. Апокаліпсис, руйнування основ...

А що, власне, сталося? Держава, проти якої країна цих інтернет-ресурсів веде війну на знищення, потурбувалася про свою безпеку, позбавивши спецслужби РФ приємної можливості просвічувати Україну вздовж і поперек, запускати в мізки українських громадян свою спецпропаганду. Деякі колеги навіть занепокоїлися збереженням свободи слова в Україні для працівників Луб’янки і Ясеньово. Луб’янка — це ФСБ, а Ясеньово — Служба зовнішньої розвідки РФ. Наші корисні ідіоти Кремля ніяк не можуть зрозуміти, що в нинішній Росії ніяких неконтрольованих ЗМІ й інтернет-ресурсів немає й не може бути за визначенням. Усі вони діляться на три категорії: ті, що на короткому повідку у спецслужб, які на середньому і які на довгому. Ті, що бігають на довгому, вважаються там «незалежними».

ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ І СВОБОД?

На «Еспресо-TV» у «Політклубі» Віталія Портникова цілий вечір присвятили обговоренню хвилюючої теми. Предводитель інтернет-провайдерів України пан Ольшанський довго, плутано й незрозуміло пояснював, чому заборона луб’янського інтернету — це погано. Головним аргументом було, що, мовляв, усе одно заблокувати не вдасться, це, мовляв, технічно неможливо. Ну, якщо так, то чи варто нервувати й обурюватися? Отже, все буде так, як і було. Але гнівні філіпіки пана Ольшанського нагадували заяви Кремля про те, що західні санкції РФ аніскільки не шкодять, з одночасними істеричними вимогами до того ж Заходу санкції неодмінно скасувати.

Наша країна перебуває в украй тяжкому становищі, над прірвою, й усі дискусії про свободу слова зараз — це бенкет під час чуми. Якщо не дай Бог Україна ляже, то нашим «вільнодумцям» покажуть свободу слова за повною луб’янською програмою з творчим використанням досвіду північнокорейських товаришів.  На війні, як на війні, тут завжди мають місце обмеження прав і свобод, цілком природні й зрозумілі обмеження. Наші військові, які воюють на сході, піддають себе невимірно жорсткішим обмеженням, ніж ті, хто прохолоджується в тилу і нав’язує суспільству надумані дискусії. А кому зовсім несила через «хунту», можна вирушити до Росії, Північної Кореї й інших місць на планеті, де  демократія й свобода буяють пишним і ароматним квітом...

УКРАЇНА ПОЧАЛА ЗАХИЩАТИСЯ

Ось, зокрема, на каналі «112 Україна» ведучий Павло Кужеєв у компанії з Євгенієм Кисельовим обурювався тим, що у Львові суд дав молодому чоловікові 2,5 роки позбавлення волі умовно за поширення комуністичної символіки в інтернеті. Нехай Кужеєв і Кисельов поцікавиться, скільки дають за нацистську символіку у ФРН, і обуряться.

У РФ теж дуже обурені забороною своїх інтернет-ресурсів в Україні. Хоча в Росії за «публічне» вираження симпатій до України в інтернеті можуть запросто дати реальний тюремний термін, а сайтів там заборонили й заблокували величезну кількість. Нарешті й Україна почала захищатися, слабо, невпевнено, але почала.

Але особливо розпалював інтернет-пристрасті на «112 Україна» прибулий до нас з Росії на ПМЖ народний депутат Новінський. Там був озвучений черговий набір «боротьби з інакомисленням», «утиски свободи слова» тощо. А в програмі «Настоящее время», що кочує багатьма нашими телеканалами, російські журналісти Тимур Олевський і Сакен Аймурзаєв влаштували «плач Ярославни» за потерпілими ФСБешними інтернетресурсами. Акція української влади вельми корисна, але не замінює собою запровадження воєнного стану в Україні.

БЕЗ ГАЛЬМ

А на NewsOne знову без гальм мчав гірським серпантином Автогонщик Євген Червоненко. Він таврував українських націоналістів у найкращих традиціях радянських «органів» і присягався у своїй любові до «Безсмертного полку». Зважаючи на те, що в Москві «безсмертні» на параді несли портрети своїх «героїв» — Гіві й Мотороли, виникають питання до товариша Червоненка. Це і його «герої»? Українських націоналістів, які захищали Україну 2014 року на сході, він ототожнював з нацистами. Традиційний український військовий головний убір Червоненко називав нацистським, нібито належним німецьким військам СС-«Едельвейс». Узагалі, альпійські стрілки належали до вермахту, а не СС. Ну, а про українську «мазепинку» «українознавець» Червоненко мабуть нічого не чув. Тим часом, «мазепинка» бере свій початок ще від українських гетьманів, і стилізовані під неї головні убори носили й українські січові стрілки, і воїни Карпатської України і воїни УПА. Червоненко вимагав притягти до відповідальності націоналістів за «нацистську символіку». Цікаво, що спортсмен, автогонщик і бізнесмен вважає «нацистською символікою», чи не тризуб з синьо-жовтим прапором? З пафосом фігурант заявив, що Шухевич «був есесівцем». Проте батальйонами «Нахтігаль» і «Роланд», до яких він мав стосунок, займався вермахт, його військова розвідка й контррозвідка, «Абвер», що був з СС у вельми недобрих відносинах. До речі, у повоєнній ФРН багато офіцерів «Абверу» (як страчені після невдалого замаху на Гітлера, так і ті, хто вижив) було визнано учасниками антинацистського опору. Червоненко примудрився навіть Олену Телігу звинуватити в «нацизмі» й «антисемітизмі». Він заявив, що «Хатинь спалили українці». Безглузда й провокаційна заява. Які українці? Нерідко можна почути про «українську поліцію» на окупованій території в роки Другої світової війни. Українська поліція — це поліція Української держави, якої тоді не було. Маріонеткова поліція, створена окупантами, такою вважатися не може. І навіть якщо там служила якась кількість українців, це не дає підстав для таких визначень. Велика кількість грузинів-реформаторів у нашому сучасному МВС не дає підстав називати відомство грузинським (навіть якщо б там синів і дочок Сакартвело було в тисячу разів більше). А чимала кількість латишів і євреїв у більшовицькій НК не дає підстав називати цю структуру латисько-єврейською. У таких визначеннях слід бути дуже акуратним.

Червоненко відроджував старі КДБістські міфи про ОУН, вимагав боротьби не на життя, а на смерть проти українського націоналізму, погрожуючи тим, що інакше «у Путіна буде підстава увійти до України для захисту росіян». Це нагадувало сором’язливу форму відомих закликів: «Путін, прийди! і «Путін, введи війська!» Євген Альфредович дуже полюбляє хвалитися. В одному зі своїх спічів на NewsOne він похвалився, що є керівним діячем міжнародного єврейського конгресу, куди збирається найближчим часом поїхати на засідання. Там, за його словами, зустрічаються «багаті і впливові» й обговорюють долю світу, зокрема й України. Те, що так яскраво описав Червоненко, антисеміти називають «світовою єврейською змовою». То навіщо Євген Альфредович, цей «великий борець за єврейське щастя», ллє воду на їхній млин і додає їм аргументів? До речі, після його заяв не так просто буде спростовувати «достовірність» сумнозвісних «Протоколів сіонських мудреців», фальшивки, виготовленої царською поліцією Російської імперії, яку потім почне активно поширювати серед нацистської верхівки колишній російський підданий (уродженець Прибалтики й вихованець Санкт-Петербурзького університету) Альфред Розенберг. На нацистських бонз фальшивка справила глибоке враження й стала однією з ідейних основ Голокосту.

Червоненко сидів у студії в українській вишиванці. Кілька років тому автор цих рядків у рідному Севастополі відвідав місцевий єврейський добродійний центр. Де гостям пропонували кіпи (кіпа — іудейський релігійний головний убір). Мушу сказати, що на моїй православно-християнській голові кіпа виглядала набагато натуральнішою, ніж вишиванка на товариші Червоненкові, тим паче що вона йому абсолютно не заважала бризкати жовчю в людей, яких Євген Альфредович зневажливо називав «ці, які у вишиванках»...

Вочевидь, йому українці глибоко несимпатичні. Що ж, ми не зробимо всіх наших людей моральними геніями, що стоять над національними забобонами. Але є суспільна пристойність у сфері міжнаціональних відносин і її слід дотримуватися, щоб уникнути конфліктів і потрясінь. У єврейській общині України є люди, які багато років ведуть благородну роботу для досягнення міжнаціонального взаєморозуміння й згоди. Вони відомі своєю мудрістю й відповідальністю. А товаришеві Червоненку не слід влізати в ці тонкі матерії, оскільки в надделікатній сфері він поводиться, мов слон у посудній лавці... І останнє. Не можу зрозуміти, навіщо йому знадобилося в прямому ефірі NewsOne показувати українцям дулю? Що це мало означати? Сподіваюся, ми не діждемося від нього більш непристойних жестів, наприклад у стилі скандального екстремала на сцені Євробачення...

Ігор ЛОСЄВ
Газета: 
Рубрика: