Фатальні тижні

Несколько дней назад стало известно, что Google будет удалять рекламу «теорий заговоров» о происхождении коронавируса.  В «бан» пойдут рассказы о том, что COVID-19 был создан в китайской лаборатории как биологическое оружие, что вирус сделан по заказу соучредителя корпорации Microsoft Билла Гейтса или что вирус — это обман «мирового правительства».

Причем даже в странах Западной Европы многие распространяли версию о том, что «Билл Гейтс придумал коронавирус в своих лабораториях» и «хочет использовать COVID-19 для имплантации  «микрочипов» через вакцины для маркировки и геолокации населения или что появление новой болезни связано с сетью 5G.

Европейские медийные и исследовательские «антифейковые» организации утверждают: массив дезинформации, который распространяется в Интернете о коронавирусе, огромный. Такой вывод исследователи сделали на основании анализа информационного пространства Великобритании, Италии, Испании, Германии и Франции в марте и апреле. Отчет подкармливали независимые организации, которые проверяют факты — это Agence France-Presse во Франции, CORRECTIV в Германии, Pagella Politica / Facta в Италии, Maldita.es в Испании и Full Fact в Великобритании.

В Украине засилье фейков о коронавирусе в медиаполе можно увидеть «невооруженным глазом», без всяких исследований.  Последствия не замедлили — украинцы массово верят в различные коронавирусные фейки.

«Зашкварам» чинної влади не втомлюєшся дивуватися. Буквально днями СБУ затримала двох російських агентів, які прибули в Україну для організації терористичних актів. На професійному жаргоні КДБ це називалось «активні заходи»... Здавалося б, ось вона перемога Зеленського і його друга дитинства Баканова, який нині очолює СБУ. І це вже не «чорти» районного масштабу, які нешанобливо ставляться до президента, а досвідчені російські диверсанти. І чим же все закінчується?  Російських агентів-терористів ввічливо і доброзичливо відправляють до них додому, до Росії. То це ж зрада, а не перемога. А як щодо обміну їх на наших полонених, заручників, політв’язнів? За таких «діячів» із РФ ми могли отримати не одного-двох, а набагато більше наших. Це так Зеленський піклується про звільнення українців, чим він постійно прикриває свою капітуляцію перед Путіним, зокрема відхід української армії з цілого ряду територій Донбасу, відвойованих чималою кров’ю? Загалом влада вкотре показала, що національні інтереси України вона захищає погано, бездарно. Це схоже на антидержавний саботаж...

На каналі «Еспресо» Антон Борковський провів цікаву бесіду з професором Московського державного інституту міжнародних відносин Валерієм Соловйом. Його вже звільнили з цього вишу за нелояльність до Путіна. На думку професора, Зеленський давав Кремлю попередні обіцянки інтеграції України з Росією і забезпечення російських стратегічних інтересів в Україні. Але реалізація цих обіцянок може спровокувати в Україні повстання проти Зеленського, тому він зволікає, що спричиняє різке роздратування в Кремлі. Тому Москва готується до рішучих дій. До речі, виникає запитання, а чи не має Путін якогось серйозного компромату на Зеленського, настільки серйозного, що він перетворює нашого президента на маріонетку Путіна?

Професор Соловей вважає, що великомасштабне вторгнення російських військ в Україну може розпочатися вже в серпні 2020 року. За його даними, істеблішмент США за останній місяць прийняв рішення грати на повне знищення Путіна. Водночас, як вважає професор, Зеленський веде Україну до статусу держави, що не відбулася.  У Путіна ж є час тільки до кінця 2020 року. Якщо він не встигне вирішити питання про Україну до кінця поточного року, то наступного йому вже нічого не світить.

Якщо найближчим часом Україна зустріне нову російську агресію непідготовленою (як 2014 р.), то вся відповідальність за це ляже особисто, персонально на пана Зеленського. А вже потім на його оточення і всіх «зеленітів». Щодо останніх. Тут ось «зелений» нардеп (улюблений експерт Наталії Влащенко на каналі «ZIK») Макс Бужанський подав до ВР законопроект про українську мову.  Зрозуміло, що це за законопроект.  «Зеленітам», поки не пізно, треба подумати, чи варто їм набувати собі репутації «колективного Бужанського». У найближчі роки вона нічого доброго не обіцяє...

А на телеканалі «Прямий» пройшло повідомлення, що міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив публічно, що в Криму кримчани провели референдум, на який мають право. Під кулеметами загарбників? Може, Кернес думає про аналогічний референдум у Харкові?

Мати такого мера в прикордонному з Росією місті — смертельно небезпечно. Питання з Кернесом слід було вирішити ще П.О. Порошенку. Але наш «сеньйор договірняк» вирішив піти своїм улюбленим курсом. Позначилося бізнес-минуле, мовляв, усі питання можна «перетерти». Віддаючи належне тому доброму, що Порошенко зробив для України, ми не можемо забувати його колосальних провалів та антидержавних помилок, за які сьогодні повинна тяжко розплачуватися вся країна.  Але на каналі «Прямий» у панів Ганапольського, Вересня, Орловської питання про помилки Порошенка — абсолютне «табу». Порошенко у них «святий и божий», «білий і пухнастий». Але так він виглядає не взагалі, а тільки на тлі Зеленського і його феєрично бездарної команди. Достатньо згадати на 200% «свого генерального прокурора», доктора юридичних наук, яка не підозрює про існування презумпції невинуватості. Сподіваюся, що це тільки особисте, а не особливість усієї харківської юридичної школи...

Та й «зашкварів» у Порошенка було значно менше, ніж у Зеленського. Та й враження справжнього президента, а не актора провінційного театру, Порошенко справляв. Я ось думаю, а якщо раптом, унаслідок якихось подій, Порошенко знову стане президентом, він зробить висновки зі своїх колишніх помилок і провалів?

На «Прямому» якийсь радник Авакова «наїхав» на українських військових, що дозволяють собі публічні заяви. Думаю, що нікчемна політична роль військових у житті України — основа багатьох наших бід. Саме цей чинник дозволив низці українських президентів практично розкласти і позбавити боєздатності наші збройні сили.

До речі, щонайменше 70 років, у сусідній Туреччині прогресивний розвиток і боротьба з відсталістю, розпочаті великим Мустафою Кемалем Ататюрком, відбувалися за великої політичної ролі турецьких генералів.  Це дуже не подобалося західним політичним мудрецям, які морщили носи і говорили, що таке правління «недемократичне».  Хочеться у них запитати, чи повернеться у них язик сказати, що в нинішній Турецькій республіці, яка очевидно демонструє дрейф у бік політичного ісламізму, демократії і свободи стало більше, ніж за правління нею турецькими генералами? З великою епохою Ататюрка в Туреччині покінчено. Але ж він був символом цивілізованих перетворень для всіх мусульманських громад, які прагнули прогресу.  Мій севастопольський дід, Петро Михайлович, який заробляв собі на життя в молодості, працюючи в садах і виноградниках у кримських татар, часто наспівував почуту там пісеньку: «Аяша-біньяша Мустафа Кемаль — паша» — «Мільйон солдатів у генерала Мустафи Кемаля». Саме Ататюрк вивів мечеть з одного з найбільших храмів християнського світу Святої Софії і зробив його музеєм. А тепер президент Ердоган знову перетворює музей на мечеть. При цьому він заявляє про необхідність «звільнити» мечеть Аль-Акса в Єрусалимі.  Але араби-мусульмани як молилися в Аль-Акса, так і моляться. Ізраїльтяни ніколи не намагалися влаштувати там синагогу.

Можливо, Реджепу Таїпу Ердогану тісно в Туреччині і хочеться стати лідером арабського світу? Це дуже малоймовірно... Ердоган — турок. А араби добре пам’ятають більш ніж 500 років турецького панування над арабським світом на всій величезній території від Аравії на сході до Марокко на Заході, від Індійського океану до Атлантичного. А конфронтація з Ізраїлем може призвести до наслідків, вельми для Туреччини важких...