Наші батьки були на півслові обірваним поколінням. Весь цей огром несказаного і набріханого зверху, накопичившись за століття, тепер криком кричить. Країні потрібні письменники для психологічної санації.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка

Геополітичні «вібрації» на Банковій...

Тільки сила, тільки сильна політика і сильна армія нас врятують
30 липня, 2021 - 12:58

У нас продовжують обговорювати статтю, підписану Володимиром Путіним. Деякі вже охрестили її «путінським Майн кампф». Так, ця офіційна заява, яку вже наказали вивчати в російській армії, спрямована на те, щоб узаконити і виправдати псевдоісторичними аргументами спроби знищення України. Московський диктатор ще раз показав, що ніякого миру з Україною йому не потрібно, потрібна капітуляція нашої країни і демонтаж незалежної української державності, ліквідація української нації й усіх її атрибутів, тобто «остаточне вирішення» українського питання. Тому всі дипломатичні «танці» Зеленського навколо Кремля з пальмової гілкою миру абсолютно безглузді й не приносять користі. Більше того, вони шкідливі, оскільки дають імпульс проросійським настроям і діям політичних лобістських груп у західних столицях.

Авторитет Зеленського там і раніше був невисокий, а тепер і поготів... До речі, раніше Путін не дозволяв собі таких публічних маніфестів, а нині його презирство до Зе та їхньої команди зашкалює. Путін вірить, що таку владу в Україні він «дожмёт». А як інакше ставитися до політика, який весь час демонструє боягузтво, невпевненість у своїй країні та бажання догодити «старшому товаришу»? Давно відомо, що до кожної людини ставляться так, як вона сама себе показала. Зеленський сам «коваль» своєї репутації...

Тільки сила, тільки сильна політика і сильна армія нас врятують. Але влада Зе має кардинально змінити своє ставлення до оборони й безпеки. Зокрема, припинити саботувати створення ракетного щита України. А за Путіним: ніякої України не було, немає й бути не може. Путін готовий зробити все, щоб нинішня Україна була знищена. Чи дійде це до мас українських виборців? Чи дійде це до нашого правлячого класу, передусім тих, хто сидить на Банковій? Росія обов’язково накинеться на нас, а в Україні «зелена» влада провалює державне оборонне замовлення... На армію грошей нема, зате «зеленіти» списують борг у 100 мільярдів гривень облгазам, які належать олігархам...

На телеканалі «Прямий» виступив російський опозиціонер Леонід Гозман, на думку якого, стаття Путіна є обгрунтуванням «права» РФ на анексію України. Москва каже українцям: «Значна частина вашої землі належить нам».

Після такого тексту йдуть танки. Путін виходить з того, що все вирішує сила, а зовсім не право. Якщо є можливість щось захопити, чому б не захопити?

Путін відновлює Російську імперію, а не СРСР, ту саму імперію, яку Ленін справедливо називав «в’язницею народів».

До речі, чимало років, починаючи з 20-го з’їзду КПРС, московська ліберальна тусовка розробляла «вчення» про хорошого Леніна та поганого Сталіна. Мовляв, за Ілліча все було чудово, «ленінська гвардія» не допускала перегинів, а потім прийшов цей грузин і все зіпсував. Нині Путін виступає з протилежною концепцією: хороший Сталін, поганий Ленін. Ленін завдав удару по національно-територіальній єдності російського народу, дозволив розколоти «єдину й неподільну Росію» на союзні республіки, і тільки «незламний» Сталін призупинив відцентрові процеси й поставив на місце «знахабнілих» націоналів. Тільки навряд чи ідея «єдиної і неподільної» допоможе Путіну знайти підтримку неросійських народів. Власне, історія вже показала, чим підтримка «єдинонеподільності» закінчилося для білогвардійських генералів. Генерал Юденич, армія якого дислокувалася в Естонії й мала шанс взяти Петроград, відмовився визнати незалежність естонської держави. А потім ще дуже дивувався, що естонська армія його не підтримала. Естонці не хотіли тягати каштани з вогню для російських імперських шовіністів. Вони виконали своє національне завдання, викинули з країни Червону армію, взяли російське місто Псков і підписали мирний договір з РРФСР, за яким переможені росіяни заплатили переможцям-естонцям контрибуцію — 16 тонн золота.

Генерал Денікін відмовився від запропонованої поляками спільної боротьби проти більшовиків, оскільки треба було визнати незалежність Польщі. Він гордо заявив, що «батьківщиною не торгує». Адмірал Колчак, який будував плани на підтримку Маннергеймом, відмовився визнати незалежність Фінляндії. А в Україні білогвардійці забороняли українську мову, закривали українські школи та бібліотеки, переслідували українських патріотів. Зате більшовики висунули гасло «про право націй на самовизначення». Вони виявилися хитрішими й розумнішими за своїх білих опонентів і в кінцевому підсумку виграли війну. А для білих офіцерів усе закінчилося вигнанням і роботою, переважно таксистами, в іноземних містах...

Дуже своєрідна ідея Путіна (який у цьому посилається на свого вчителя Анатолія Собчака) про те, що всі республіки мали вийти з СРСР з тими територіями, з якими прийшли. Так ніхто добровільно в СРСР не приходив, туди заганяли палицями і багнетами. До речі, ніяких референдумів на цю тему не було. Ціла низка незалежних держав була знищена червоною імперією, їхні території окуповані, на них створені маріонеткові промосковські режими, повністю контрольовані Росією. Ось вони за наказом своїх господарів щось там підписали. Червона армія знищила незалежний Азербайджан, потім увірвалися до незалежної Вірменії, а потім захопила незалежну Грузію. На руїнах цих держав агресори й окупанти зліпили так звану ЗСФСР — Закавказскую радянську федеративну соціалістичну республіку, яку і «вступили» в СРСР. Ми знаємо, як це було в Україні після знищення Росією УНР. Так, коли РРФСР вступала до Радянського Союзу, в її складі не було Туви, яка до 1994 року була формально незалежною державою, Тувинською народно-демократичною республікою. Її очолював президент. 1944 р. Туву зробили радянською та російською автономною республікою, а її президента — Перший секретарем тувинського обкому КПРС. У складі радянської Росії в момент вступу не було Калінінградської області (колишня східна Пруссія з містом Кенігсбергом), не було Карельського перешийка з містом Вііпурі (Виборг) і багато іншого не було, зокрема українських міст Таганрога, Шахт і т.д. Путін чомусь нічого не сказав про ці території... Не було деяких шматків територій, відібраних Росією у Естонії й Латвії. А президент Зеленський продовжує демонструвати своє нерозуміння геополітичної ситуації. Нещодавно він заявив, що агресія Росії спрямована на гальмування вступу України до Європейського Союзу. Ні, агресія спрямована на ліквідацію України як незалежної держави...

Ігор ЛОСЄВ
Газета: 
Рубрика: