Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати!
Микола Вороний, український письменник, перекладач, поет, режисер, актор

I знову сидіння на двох стільцях?

Ще раз про судове свавілля
5 березня, 2021 - 11:50

Радість патріотичної громадськості (зокрема й автора цих рядків) з приводу сміливих вчинків пана Зеленського щодо закриття антиукраїнських телеканалів, виявилася передчасною. Той, хто сказав «а» має сказати й «б». Чому досі на догоду міністру Авакову без доказів провини мучиться у СІЗО доброволець Андрій Антоненко? Скільки можна знущатися над законом і суспільством? Цілком очевидно, що доказів у звинувачення немає. Є така юридична формула: «виправданий за відсутністю доказів». Судова ганьба триває більш як рік і кінця їй не видно. Але владі цього мало,  вона влаштувала ще й обвинувальний вирок в Одесі українському активісту Сергію Стерненку. Ми справедливо обурювалися з приводу «павіанського правосуддя» в італійському місті Павія, жертвою якого став наш національний гвардієць Віталій Марків, який абсолютно ні за що відсидів у в’язниці понад три роки. А хіба Аваковське–Зеленське правосуддя чимось краще? Стерненко судять за те, що він насмілився чинити опір третьому замаху на його життя з боку антиукраїнської сволоти, тих, хто мріяв віддати Одесу Путіну, а тепер вони злобують, що у них не вийшло. Судячи з усього, цій публіці вельми симпатизує нинішня влада в Україні... Переслідування Стерненка показують, що в атмосфері терору проти українських активістів ніхто з них не має права на самозахист, а всі вони, на думку Банкової (де-факто), мусять покірно дозволяти себе калічити і вбивати.

А якщо український активіст дасть відсіч і переживе замах, його ще й посадять. Як посмів вижити?

Стерненко пред’явили ще й друге звинувачення, за яким уже винесено вирок — 7 років ув’язнення з конфіскацією половини майна. Звинувачення дике, абсурдне й фантастичне. Нібито Стерненко викрадав депутата якоїсь райради на Одещині. Навіщо це було потрібно Стерненку — абсолютно незрозуміло. Усе обвинувачення будується на заяві «потерпілого». Цікаво, якщо я напишу заяву на Зеленського, Єрмака та Авакова — їх теж заарештують, засудять і посадять? Тільки на підставі моєї заяви?

Сам Сергій Стерненко сказав: «Зе-команда тисне на суддю, щоб мені дали 8 років з конфіскацією майна». До речі, суддя там дуже екзотичний. Виходець з Донбасу з цікавими поглядами і політичними симпатіями. Журналіст Роман Чайка на «5-му» каналі показав бюсти Леніна і Сталіна, якими суддя прикрасив вхід до свого будинку. Що ж, Антимайдан, який переміг 2019 року, судить Майдан. Стерненко вважає, що вирок проти нього ініційовано Зеленським, Венедиктовою, Татаровим і Трухановим. Отже, українського активіста за грати, а от суддя Вовк спокійно ходить по Києву й демонстративно плює на Вищий антикорупційний суд, куди його безуспішно намагаються доставити. У численних інтерв’ю та заявах Вовк демонструє, що він сам одноосібно вирішує, яке судове рішення з приводу його персони законне, а яке ні. І взагалі, плював він на нас усіх... Здається, у нас в Україні закони на самих суддів не поширюються. Судове свавілля зашкалює. У наших умовах посилатися на закон і суд стає просто непристойно. Дедалі голосніше говорять про «судову мафію», до лап якої потрапила Україна. Я вважаю за краще поняття — судова контрреволюція (проти Революції Гідності).

Під прикриттям несподівано виявленого «патріотизму» Зеленського йде переслідування українських патріотів. Але хитрі політичні «вісімки» нашого головного «шоу-мена» призведуть до того, що його режим почнуть люто ненавидіти і зліва, і справа, і патріоти, і «вата». Зеленський де в чому поганому починає копіювати такого ненависного йому Порошенка, ми ж пам’ятаємо, до чого Петра Олексійовича довело сидіння на двох стільцях... «Вата» починає активно розчаровуватися — на «Прямому» брати Капранови розповіли, що у їхньому рідному Очакові, де більшість голосувала за Зеленського, тепер кажуть: «Він нас обдурив, у серіалі було не так»...

На телеканалі «1 + 1» у програмі «Право на владу» ведуча Наталя Мосійчук та ідейно близький їй міністр Олександр Ткаченко закликали взагалі відмовитися від поняття «5-та колона», оскільки 5-ту колону це ображає... Треба «обніматися й цілуватися» з підривними елементами, оскільки, мовляв, цього вимагають інтереси єдності країни. Мушу розчарувати поважних спікерів: примиритися з 5-ю колоною (хоч би як вона називалася) можна тільки ліквідувавши українську державу, на менше ця публіка не погодитися. Мосійчук активно маніпулювала, ставлячи на одну дошку патріотів України та її ворогів. Це спроба з непридатними засобами. Не можна об’єднувати необ’єднуване. Загравання з ворогом закінчиться загибеллю нашої країни. Особливо небезпечно не називати речі своїми іменами. Зрадник — це зрадник, агресор — це агресор.

Пан Турчинов запропонував якнайшвидше ухвалити закон про колабораціонізм. Щоб ті, хто виправдовує російську агресію проти України, хто ображає захисників країни, несли кримінальну відповідальність.

На «Еспресо-TV» нардеп — «слуга народу» Жмеренецький, людина, яка явно не подолала догм російської пропаганди, розповідав казки про те, що Росія не наважиться на повномасштабний наступ на Україну, тому що це для неї — «братній народ». Скільки можна розслабляти український народ такими безвідповідальними розмовами? Хіба мало РФ дала нам кривавих уроків? Від Росії після 2014 року ми повинні очікувати тільки найгіршого і, головне, бути до нього готовими. На політичному збіговиську «Русский Донбас» в окупованому Донецьку депутати російської Держдуми, які брали там участь, заявили, що до складу «ДНР» і «ЛНР» мають увійти всі території Донецької та Луганської областей. Це пряма вказівка, чого нам чекати. Наші керівники та депутати повинні нарешті позбутися ілюзій і зрозуміти, що в особі нинішньої Росії ми маємо справу з країною, яка абсолютно не відчуває себе зв’язаною міжнародним правом, яка здатна на все. Зупинити її може лише сила. Силу ж треба мати. А у нас Зеленський, який тепер виконує роль патріота, фактично зруйнував систему нашої оборони на сході відведенням військ, забороною розвідки і вогню у відповідь, створенням вигідної для агресора ситуації на лінії розмежування. Своїми діями Зеленський, який нічого не тямить у військовій справі (за 1,5 року він уже багато разів це демонстрував), але працює у нас верховним головнокомандувачем, фактично спокушає Путіна на новий наступ на Україну. Поведінка Зеленського і, нажаль, України під його керівництвом — віктимна, тобто вона провокує міжнародного бандита на агресію проти беззахисної жертви. Ми не маємо права бути беззахисною жертвою, якою нас робить «зелена» влада! Дуже здивувало повідомлення про те, що невідомі особи здійснили напад на українське консульство у Санкт-Петербурзі. Питання: чому у нас досі є консульства в країні, яка проти нас воює? Знову сидіння на двох стільцях?

І більш цікаве повідомлення з путінського «бункера»: громадянам РФ надаватимуть «продовольчі сертифікати» — так елегантно тепер називають банальні продуктові картки. Люди старшого покоління добре знають, що це таке... Мабуть, м’які західні санкції за міжнародний розбій усе-таки діють на «найдуховнішу країну»... Ну, а в цілому йде весна, і її не здатен скасувати своїм рішенням навіть всемогутній Окружний адміністративний суд міста Києа...

Iгор ЛОСЄВ
Газета: 
Рубрика: