Всяка денаціоналізація зводиться до поганого виховання, до моральної недуги...
Олександр Потебня, видатний український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф

«Iнфодемія» та як з нею боротися

Поради для тих, хто не хоче «підхопити» «коронавірусний» фейк
28 лютого, 2020 - 12:05

Поряд із епідемією коронавірусу Covid-19 світом поширюється інше «-демія» — інформаційна. Це явище вже отримало власну назву — «інфодемія».

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вже попередила, що «інформаційна епідемія», поширюється швидше, ніж вірусна.

Зрозуміло, що дезінформація не є смертельною зброєю сама по собі — фейк безпосередньо не може вбити людину. Але отримання замість правдивої інформації фейкової здатне погіршити шанси людства в цілому та окремо взятої людини на подолання існуючої загрози у вигляді нової небезпечної хвороби.

«Ми виявили, що дезінформація під час епідемій інфекційних захворювань може зробити ці спалахи більш серйозними», — заявляють дослідники з Університету Східної Англії (UEA) (джерело). Під час двох досліджень дослідники зосередили увагу на деяких інших хворобах, які можуть викликати епідемію, але вони стверджують, що отримані результати також можуть бути корисними для боротьби зі спалахом коронавірусу COVID-19.

Учені стверджують, що зусилля, спрямовані на те, щоб зупинити людей, які поділяються фальшивими новинами, дезінформацією та шкідливими порадами в соціальних медіа, можуть врятувати життя.

«Інфодемію» — на відміну від поширення вірусу — можна побачити без спеціального лабораторного обладнання. Як зазначили британські дослідники, і як ми всі можемо побачити, в інтернеті циркулює багато спекуляцій, дезінформації та фальшивих новин про те, як виник вірус, що викликає його, як він поширюється і як його можна лікувати.

Найчастіше ми стикаємося з такими «симптомами» «інфодемії»:

* продукування вигаданих «теорій змов» про походження вірусу;

* розповсюдження відомостей про фейкові методи лікування;

* поширення дезінформації про реальний стан справ із рівнем захворювання;

* недостовірна інформація про методи профілактики;

* і, нарешті, надання екстремального емоційного забарвлення існуючої достовірної інформації.

Фейсбук уже почав боротися з навалою фейків про Covid-19.

Як пише MediaSapiens, в офіційному блозі цієї соціальної мережі представник компанії Кан-Сін Джин повідомив, що мережа фактчекерів активно перевіряє інформацію про коронавірус, і за наслідками перевірки адміністрація, при необхідності, оперативно реагує на виявлені проблеми. «Коли вони оцінюють інформацію як помилкову, ми обмежуємо її поширення у Фейсбуці та Інстаграмі, а ще показуємо людям точну інформацію від наших партнерів. Ми також надсилаємо сповіщення людям, які вже ділилися цим вмістом або намагаються поділитися, щоб попередити їх про проведену перевірку», — пише Кан-Сін Джин.

Крім того, Фейсбук оновив свої правила та розширив поняття «вмісту, який може спричинити фізичну шкоду» і тепер прибирає пости з конспирологічними теоріями про походження вірусу та фейкові методи лікування, коли провідні глобальні організації охорони здоров’я сигналізують про появу такого контексту.

Втім, небезпечне з точки зору забезпечення ефективної протидії епідемії вірусу становлять не тільки власне фейки, а і намагання медіа та користувачів соціальних мереж нагнітати паніку та істерику, перекручуючи та домислюючи достовірну інформацію. ВООЗ офіційно вважає дуже серйозною загрозою поширення взаємної недовіри тоді, коли людство потребує згуртованості та спільних дій за для подолання епідемії.

Ось яскравий приклад із сусідньої країни.

У вівторок, після того, як стало відомо, що в Італії госпіталізували з коронавірусом 71-річного чоловіка, який повернувся із Румунії, румуни почали масово спустошувати полиці супермаркетів. У соцмережах з’явилося безліч фотографій з порожніми полицями, де продавалися консерви, крупи та інші продукти тривалого зберігання. Оголошення влади про те, що запасів продуктів вистачає і не варто впадати в паніку, не заспокоїли людей. Більше того — саме ці заяви і стали поштовхом для «набігів» покупців на торговельні мережі. Після того як румунський міністр охорони здоров’я Віктор Костач заявив про відсутність проблем з харчами, наголосивши, що людям не потрібно запасатися їжею, в магазинах відразу утворилися величезні черги.

Очевидно, що коли люди не вірять офіційним джерелам інформації, будь-які заяви, спрямовані на стримування паніки, лише здатні її поширити.

На думку британських вчених, люди швидше діляться неправдивими історіями, ніж достовірною інформацією онлайн та більш схильні вірити в теорії змови у разі недовіри до органів влади. Таким чином, якщо влада країни не має авторитету, шанси на неадекватне реагування суспільства на епідемію збільшуються, і навпаки, якщо владі довіряють, до її аргументів будуть дослухатися і виконувати її рекомендації.

Варто зазначити, що британські медичні експерти вважають найбільшою загрозою життю і здоров’ю людства не паніку як таку, а трансляцію фейків, які можуть спровокувати т.зв. небезпечну поведінку. На прикладі кору це «антивакцинна» пропаганда. А щодо коронавірусу — це неправдиві відомості щодо правил поведінки під час епідемії. «Приклади ризикованої поведінки під час спалахів інфекційних захворювань включають не миття рук, обмін їжею з хворими людьми, не дезінфекцію потенційно забруднених поверхонь та невміння самостійно ізолюватися», — заявляють медичні експерти з Британії. Отже, найкращою відповіддю коронавірусу є антивірусна гігієна разом із гігієною інформаційною. І тоді ні епідемії, ні «інфодемії» нас не подолають.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 
Рубрика: