Інколи здається, що історія нічого не вчить. Але це не так. Вона таки вчить — якщо в цієї вчительки життя НАВЧАЮТЬСЯ
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник

Камера в новинах існує не тільки для того, щоб знімати чиновників

19 травня, 2000 - 00:00

Тетяна Трощинська в свої 27 років — шеф-редактор (випусковий редактор) ТСН («1+1»). У ТСН вона фактично з моменту створення програми. Її професійний досвід включає також інтенсивну працю на радіо — три ефіри на тиждень. Втім, щодо ЗМІ — вона справжній трудоголік: працювати почала ще на II курсі факультету журналістики Київського університету. Без такої якості, як повна віддача в роботі, на переконання Тетяни, в хороших новинах просто немає чого робити. «Те, що я трудоголік», — сміється вона, — «особливо ясно розумію в суботу ввечері». Вільних днів у неї дійсно мало: адже, крім ТСН, своє ремесло Тетяна продовжує освоювати і на теоретичному рівні. Її дослідження як аспіранта Інституту журналістики також присвячене телевізійним новинам.

Щодо практики, то тут, «якщо день починається з події, інколи навіть катастрофічної, то це радує, нехай і звучить трохи цинічно, адже тоді всій праці дається хороший імпульс».

— Чим, по-вашому, відрізняється нинішня конкуренція новин на нашому медіа-ринку від тієї, що була років із п’ять тому?

— На жаль, як тоді, так і тепер реальної конкуренції не виходить. Канали нерівнозначні за вкладеними коштами, фаховою підготовкою співробітників, врешті, вимогами до самих себе. До того ж, інтереси засновників різних каналів часто збігаються, тому нерідко одні й ті ж теми та ракурс їх висвітлення кочують із каналу на канал. Однак ТСН змагається за глядацьку любов — може, іноді з уявним противником. Важливо не втратити навичок до того часу, коли доведеться конкурувати по-справжньому.

— У чому зросла професійність новин? У чому вона і сьогодні не дотягує до найкращих зразків?

— Новини зросли в технічному забезпеченні. Багато буденних речей сьогодні (прямі включення, перегони з-за кордону, якісний дизайн) колись були лише мрією. Проте навіть це в Україні часто не дотягує до рівня найближчих східних сусідів. Більшість каналів мають слабкі кореспондентські мережі в регіонах (тому ТСН пишається, наприклад, своїм львівським корпунктом). Інші недоліки: нехтування законами жанру, недооцінка глядача — він таки дивиться не все, що йому запропонують, а те, що якісніше. І конфлікт інтересів: часто замість того, щоб думати про якість, журналіст думає про те, як його слово відгукнеться.

— Які, на ваш погляд, ознаки професійно виконаного новинного телесюжету? Наскільки вміють наші телевізійники відділяти факти від коментарів?

— Головна ознака професійного телесюжету — телевізійність. Зовсім спрощуючи, глядач може вимкнути звук і при цьому може розуміти, що відбувається на екрані. Українські новини часто забувають, що камера існує не лише для того, щоб знімати широкоплечих посадовців. Телевізійники, напевне, вміють відділяти факти від коментарів, але у глядача не завжди є шанс про це дізнатися: в Україні заведено частіше коментувати, замість того щоб просто повідомляти.

— Порівняно з минулими роками сьогодні важче чи легше добувати інформацію щодо відомчих інтересів? Які методи застосовують ті, хто дає інформацію дуже неохоче?

— З кожним роком діставати інформацію з відомств стає дедалі складніше. У мене таке враження, що прес-служби створюють для того, щоб вони перешкоджали, а не допомагали журналістам. Порівняймо, наприклад, російські та українські теленовини. Російські журналісти зазвичай будують свої сюжети на мереживі інтерв’ю, які не бояться та вміють давати речники, чиновники або пересічні росіяни. Українські відомства досить закриті, тому нашим тележурналістам доводиться переказувати за кадром те, що з великими труднощами вдалося випитати телефоном. Спроби записати інтерв’ю з чиновниками середньої ланки (які, врешті, зобов’язані звітувати громадськості про свою роботу) наштовхуються на нічим не регламентовані офіційні запити, попередній перелік запитань тощо. І ще величезна проблема — мова. Може, хоч би вдома зрідка розмовляли українською мовою — для практики?

— Наскільки вас задовольняє режисура вітчизняних новин, спроби шукати образне вирішення інформаційних тем?

— У новинах важливим є не так образ, як оперативність, об’єктивність і реальна присутність оператора та журналіста на місці події. Інше питання: чи завжди вони можуть правильно використати свою присутність. Часто дивишся новини, і складається враження, ніби показують минулорічні архіви. Однак це проблема не тільки режисури, це проблема школи новинних журналістів. В Україні стало модним рівнятися на новини НТВ. Ми з цього приводу часто жартуємо, що в Україні професіоналів вистачить якраз на одну таку програму... Мені здається, більше як половина з них працює в ТСН.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ