Керований хаос

Нереформовані суди в Україні нещодавно скасували Революцію Гідності, постановили прибрати зі шкільних підручників історії позитивні згадки про цю історичну подію. А потім скасували й новий (а реально традиційний) український правопис. Ці суди можуть усе, зокрема скасувати фізичні закони імені Ісаака Ньютона. Мабуть, скоро вони анулюють і результати референдуму 1 грудня 1991 року про державну незалежність України. Усе, що відбувається, є результатом стратегічно хибної політики попереднього періоду.

Не може країна успішно чинити опір агресії зовнішнього ворога без подолання ворога внутрішнього, який сьогодні перейшов у наступ по всьому фронту. Нинішньої судової контрреволюції не було б, якби раніше вжили заходів, без яких немислима перемога у війні. Йдеться про оголошення воєнного стану на всій території країни (щоб окремі регіони не думали, що це турбота лише прифронтових областей), оскільки Росія веде агресивну війну проти всієї України, а не якоїсь окремої її частини. Мова йде про закриття всіх ЗМІ, які працюють на інтереси агресора, підтримуючи його пропаганду. Необхідно передбачити кримінальне переслідування за проросійську пропаганду. Слід розпустити всі антиукраїнські політичні партії та організації. Боюся помилитися, але дещо, здається, вже почали в цьому напрямку робити...

Усі ці кроки цілком можна було здійснити в період 2014—2018 років. До речі, майже в усіх державах, які воювали у Другу світову війну, діяла смертна кара за державну зраду. Навіть у таких демократичних, як Велика Британія. Завдяки жорсткій політиці Туманний Альбіон вистояв і переміг. Хоча й там були прихильники того, щоб «зазирнути в очі Гітлеру й побачити у них мир», але вони були загнані в інформаційне та моральне «підпілля» і боялися висовуватися. А Францію, яка не хотіла так жорстко діяти, нацистська Німеччина розчавила...

А без жорстких заходів Україна не встоїть, її знищать і ніяка допомога Заходу не врятує. Це те, чого не зрозумів Порошенко, а порошенківці й сьогодні не розуміють...

На телеканалі «Еспресо-TV» Роман Безсмертний у черговий раз нагадав, що Росія готується до продовження агресії (шкода, що нинішня влада України реально нічого не робить для протистояння їй).

Не випадково ж Путін у Давосі знову залякував Захід можливими війнами. Чи треба уточнювати, що ми будемо першим об’єктом загострення агресії проти нас, що вже має місце?

До речі, прочитав у рухомому рядку цього ж телеканалу повідомлення: «СБУ викрила мережу проросійських агітаторів у чотирьох областях України». Чудово. СБУ почала діяти. Але як тоді бути з цілими легіонами проросійських агітаторів, які сидять на центральних телеканалах країни? Їх навіть не треба викривати, вони не ховаються, а демонстративно й нахабно лізуть на всі екрани. Невже тепер з ними почали розбиратися? Не віриться... А псевдоюридичні борці проти України, що курирують наші суди? А культуролог Олексій Панич справедливо зазначив: «Зеленський став Президентом тих, хто хотів «пропетляти» від війни». Але війна наздоганяє Зе і його прихильників. Тепер вони вирішили сховатися за всенародний референдум, закон про який уже ухвалили. Проводити будь-які вибори й референдуми під час війни — це національне самогубство. У країні, де громадська думка формується потужною п’ятою колоною олігархічних телеканалів, де вільно діють антиукраїнські партії й організації, де народ (як показав 2019 рік) зомбований і дезорієнтований, погнати його на референдум — це явний злочин влади, яка свідомо або не дуже штовхає країну у прірву. У нас є мільйони людей, мудрих на всю голову, які можуть легко проголосувати навіть за власний розстріл, не кажучи вже про ліквідацію власної держави...

«Гумористів», які взяли владу в країні, можна зрозуміти. Їхнє панування сиплеться, скорочується щодня, мов шагренева шкіра. Зеленський попросив нардепа Дубинського (щоб уникнути скандалу із США), звинуваченого американцями у роботі на Москву, покинути «зелену» фракцію. Дубинський продемонстрував усім неавторитетність Зеленського, відмовивши йому у його проханні в досить (як мені здалося) нешанобливій формі. Так з президентами не розмовляють... Ну, якщо Зеленського не поважають у його власній партії і фракції, то чого ж вимагати від інших? От і залишається штучно збуджувати країну скандальними референдумами, чреватими величезними неприємностями для України, викликаючи таким самогубним чином інтерес до згасаючої «зеленої справи»...

Останні дії влади щодо проросійських телеканалів навіюють обережний оптимізм. Невже наша держава стає нормальною, тобто такою, що здатна себе захищати й володіє інстинктом самозбереження? А що стосується захисників «свободи будь-якого слова», то нехай спробують цю «свободу» в нинішніх США захистити щодо расистських видань, а в Ізраїлі щодо антисемітських (якщо вони там раптом з’являться). Ці пани закликають звертатися до судів... Знайшли панацею. До корумпованих судів, що з півслова розуміють інтереси олігархів, до судів, що часто дивують нелогічними, абсурдними вироками? Доброволець Андрій Антоненко, вину якого обвинувачі вже дуже довго не можуть довести, сидить. За нашими законами людину не можна тримати в СІЗО більше року, а Антоненко сидить уже другий рік. Невже не можна його до винесення вироку відпустити під домашній арешт? Адже ці суди відпускали під домашній арешт «беркутів», які вбивали людей на Майдані, багато «беркутів» з-під арешту вже втекли до Росії. Закликати йти до суду можна там, де він (чесний, справедливий, об’єктивний неупереджений, незалежний від начальства й олігархів) є... Невже все ж почалися позитивні процеси? Питання лише в тому, як висловилася Наталя Лігачова, чи не відступить влада, чи не зробить крок назад...

А поки ми займаємося своїми справами, ворог, як то кажуть, не дрімає. В окупованому Донецьку відбулося збіговисько політичної «нечистої сили» під вивіскою «Русский Донбас». Прибув десант ключових російських «пропагандонів» — Маргарита Симоньян, її чоловік Тигран Кеосаян і Роман Бабаян. Симоньян виступила із закликом: «Росіє, матінко! Забери до себе Донбас!» А потім ця вірмено-російська трійця закликала приєднати до «ДНР» і «ЛНР» інші території Донецької та Луганської областей. Говорили також про бажаність ліквідації Української держави. Ці люди представляють цілком офіційні інформаційні структури. Знову спливла здавалося вже забута ідея «Новоросії». Цікаво, що під час вірмено-азербайджанської війни згадані вірмено-росіяни мовчали й до Путіна з публічним проханням допомогти Вірменії не зверталися. Може, дуже великі російські гроші змусили їх забути про історичну батьківщину, про «рани Вірменії», про які писав класик Хачатур Абовян? Ну, з їхнім вірменським «патріотизмом» усе зрозуміло. Думаю, що й ті, хто повірить у їхній «російський патріотизм» будуть теж дуже розчаровані... А тепер ось вони вирішили влізти в українські справи, а Кеосаян навіть обіцяв прибути до Києва (вочевидь на російському танку)...

Цікаве інтерв’ю «Еспресо-TV» дав колишній шеф СБУй і нині народний депутат від «Батьківщини» Валентин Наливайченко. Він висловив занепокоєння тим, що нинішнє керівництво СБУ не проводить контррозвідувальної перевірки осіб, що призначаються на високі посади у стратегічно важливих для країни сферах. А купівлю електроенергії в Росії та Білорусі назвав фінансуванням російської агресії. Розповів і дещо дуже цікаве з часів свого керівництва СБУ. Наприкінці лютого 2014 року Наливайченко оголосив мобілізацію всіх співробітників СБУ, з усього генералітету служби на його заклик з’явилися лише два генерали — Євген Марчук і Юрій Дрижчаний, не прийшли навіть колишні голови СБУ. Вони, за словами Наливайченка, боялися... Що ж, важкі історичні випробування розставляють усіх по своїх місцях і дають кожному об’єктивну оцінку...