Безлад не створює порядку. Якщо око зодчого — хаос, будівля буде Вавилонською вежею.
Віктор Гюго, французький письменник

Красиві історії про улюблені пісні

17 грудня, 2004 - 00:00
ВОЛОДИМИР ГРИШКО

Без старих пісень про головне не обходиться жоден Новий рік. Уже декілька років триває мода на старі шлягери в сучасному аранжуванні. Пишуться все нові й нові мелодії, а сучасні співаки збирають плоди з пісень двадцятирічної, тридцятирічної, сорокарічної давнини, і, що найдивніше, глядачі віддають перевагу саме цим «переробкам» над новими піснями. Але навіть недосвідчений глядач устиг помітити, що серед усіх цих новорічних подарунків майже не зустрічається українських шлягерів. Канал «1+1» пропонує принципово новий підхід до сталої традиції. Спільно зі студією «Контакт» він представляє проект за назвою «Пісні серця».

Ідея шестисерійного циклу, що оповідає про найвідоміші українські пісні післявоєнних років, належала продюсеру Ларисі Роднянській (1938—2004), яка понад 10 років очолювала студію документального фільму «Контакт». Цикл «Пісні серця» — найбільш поетичний проект «Контакту». Автори зупинилися на класичних популярних піснях і про кожну з них зробили відеоесе. «Рідна мати моя» (муз. Платона Майбороди на слова Андрія Малишка), «Два кольори» (муз. Олександра Білаша на слова Дмитра Павличка), «Марічка» (муз. Степана Сабадаша на слова Михайла Ткача), «Черемшина» (муз. Василя Михайлюка на слова Миколи Юрійчука), «Києве мій» (муз. Ігоря Шамо на слова Дмитра Луценка), «Червона рута» (музика і слова Володимира Івасюка) стали епізодами своєрідного документального серіалу режисера Юлії Лазаревської.

Кожній пісні присвячено окремий фільм, який розповідає про її створення і пропонує глядачам живе, цікаве інтерв’ю з родичами, друзями українських поетів і композиторів. Багато які з пісень, що ввійшли до циклу сприймаються сьогодні, як народні — їх співають на весіллях, на Новий рік, у День народження. І метою творців проекту було повернути цим пісням імена їхніх творців, зробити їх надбанням публіки так, як уже давно стали її надбанням слова і мелодії. Кожна пісня народжувалася у певний період часу, і цьому чинникові творці циклу приділяють велику увагу. Наприклад, 1962 року коли з’явилася пісня «Києве мій», в житті Києва відбувся цілий ряд яскравих культурних подій — того року місто відвідали балет Баланчина з Америки, французький філософ Жан-Поль Сартр зі своєю дружиною. 1965-ий рік було ознаменовано святкуванням двадцятиріччя Перемоги у Великій Вітчизняній війні і виходом наших космонавтів у космос. З деякими піснями, виявляється, пов’язані долі людей. Так було, наприклад, з «Піснею про рушник», яка з’єднала дві нитки двох доль, що загубилися... Детальніше про це — в одному з фільмів циклу «Пісні серця».

Для того, щоб зняти фільм про кожну пісню, режисерові Юлії Лазаревській потрібно було проробити велику роботу з пошуку матеріалів, людей, документальних кадрів. І найбільша трудність, за словами Юлії, полягала в тому, щоб зробити добір і відмовитися від величезного зібраного матеріалу. «Головна цінність витвору мистецтва, — говорить Юлія, — саме в тому житті, яке він набуває надалі, в наступних поколіннях. У цьому — ключ до творчості людей, про яких створено фільм».

Але ми не сказали про ще одну, «найсмачнішу» «родзинку», яку приготував канал «1+1» своїм глядачам у цьому проекті: виконавцем усіх вибраних українських пісень у сучасному аранжуванні буде Володимир Гришко — український оперний співак, який виступає на таких престижних сценах, як «Метрополітен Опера», «Опера Канади», «Опера де Бастіль», «Опера Нью- Орлеана», «Мічіган Опера», «Вашингтон Опера». І це — не повний перелік. У Володимира це перший досвід виконання естрадних пісень, і співак не приховує вдячності телеканалу і студії «Контакт» за надану можливість.

Цим проектом телеканал логічно продовжує давно розпочату роботу зі збереження для майбутніх поколінь українських культурних цінностей. Саме в цьому бачать головне призначення фільму його творці. Фільм створювався за участю Національного академічного симфонічного оркестру України, його диригента Володимира Сіренка, а також композиторів Ганни Гаврилець, Ігоря Щербакова, які робили аранжування. Проте новий фільм зможуть оцінити як знавці і фахівці в музиці, так і прості люди, які добре знають ці пісні. Глядачі зможуть побачити (по суботах і неділях) інтерв’ю з Дмитром Павличком, Тетяною Майбородою і Тетяною Луценко, з дочкою легендарного київського композитора Ігоря Шамо, з Михайлом Ткачем і Степаном Сабадашем — авторами пісні «Марічка», якій цього року виповниться вже півсторіччя! І чимало інших найцікавіших зустрічей з найцікавішими людьми чекає глядачів у новому документальному музичному фільмі «Пісні серця».

Вероніка ФРАНКО
Газета: 
Рубрика: