Накришити батон

Експерти радять на ніч не читати новин, не «скролити» стрічку в соцмережах, й загалом вимикати всі гаджети за годину-дві до сну. Але Президент Зеленський не дослухався до порад спеціалістів і вирішив дізнатися про події в Україні та світі пізно ввечері, або навіть вночі.  «Вчора я зробив велику дурницю: вирішив перед сном почитати новини в інтернеті», — зізнався глава держави у зверненні до громадян України кілька днів тому. Результатом цього порушення стандартів здорового способу життя стала поява чергового непорозуміння між Зеленським та журналістами.

На це епізод можна було не звертати уваги, як би не одне велике «але» — сварки президента з медіа, здається, стали звичною практикою. І це шкодить як українським засобам масової інформації, так і самому Президенту.

ПРО ЖІНОЧОК НА ЛАВОЧЦІ

Місяць тому спеціаліст із комунікацій з Офісу президента повідомив, що в ОП планують повернути спілкування глави держави та громадян за допомогою відео. Але на цей раз замість «відосиків», які використовував Зеленський на початку своєї політичної кар’єри, в ОП хочуть започаткувати серію «іменних відеоблогів» Президента.

«Він готовий йти не на відосікі, я вважаю, що відосікі — це мало. Він — більше, ніж відосікі. Він Президент країни.

Але ось іменний відеоблог, який президент буде вести регулярно, який буде дуже жорстко структурований — це саме те.

Чому? Я пояснюю. Тому що він готовий відкрито говорити на будь-які питання.

Я хочу повернутися у іншого формату відеоблогів, тому що йому потрібно говорити десь, що він робить.

У нас мало тих синхронів, які потрапляють в телеканали», — пояснив тоді радник керівника ОП Михайло Подоляк в інтерв’ю «УП».

Невдовзі Зеленський дійсно почав записувати короткі відеозвернення. Черговий президентський влог (відеоблог) від 4 грудні був присвячений різним темам, але почав він його із претензій до українських медіа.

«Вчора я зробив велику дурницю: вирішив перед сном почитати новини в інтернеті. Ні, я чудово знаю, що відбувається, але хотів подивитися, як саме про це пишуть деякі сайти. І вони нагадали мені двір, де я виріс, та лавочку біля мого під’їзду. Ну таку, знаєте, типову, в кожному дворі України така є. Там цілодобово сидять жіночки. У них, здається, немає імен, тільки по батькові. І всі вони є носіями ексклюзивних сенсаційних новин.

Я нікого не хочу образити, але інколи здається, що деякі засоби масової інформації взяли цих жіночок на роботу, при чому на керівні посади.  Гучні заголовки сенсації, скандали... Факти, докази — ні. Лише одне: «Так повідомляє наше надійне джерело». Це дуже зручно, якщо що можна сказати: «Ми не винні, ми — поважне ЗМІ, просто наше надійне джерело виявилося не таким надійним», — заявив глава держави.

Про які сенсації та скандали йдеться, Зеленський не пояснив. Але ЗМІ, які розповіли про президентське відозвернення, нагадали, що як раз нещодавно, 3 грудня, журналісти-розслідувачі проекту Bihus.Info розповіли деякі деталі про нібито отримання землі від Київради тестем заступника голови Офісу президента Олега Татарова.

ВЖЕ ЗВИКЛИ?

Образливі слова Зеленського на адресу як неназваних журналістів та редакцій, так і абстрактних жіночок не стали приводом для масштабної дискусії. Деякі медіаексперти та журналісти все ж такі відповіли на закиди глави держави — але це були поодинокі випадки.

Можливо заяви Президента не стали резонансними, тому що він сварить медійників різними словами чи не в кожному своєму відеозверненні, і до цього вже звикли. Наприклад, кілька днів тому Зеленський заявив, що журналісти «мовчать про хороше, бо впадуть рейтинги», та «продають» «жахіття, зраду та ненависть». А ще раніше, коли він тільки захворів на ковід, глава держави радів, що відсутність можливості відчути запахи — це добре, бо тоді можна не відчувати запахи від «продуктів життєдіяльності» «деяких телеканалів та експертів».

Нагадаю, що з самого початку медійною стратегією президентської команди було спілкування із народом без посередників у вигляді засобів масової інформації. Від радикального ігнорування ЗМІ потім відмовилися. Монологи за кермом чи симулякр інтерв’ю у вигляді бесіди із артистом — відійшли в минуле. Глава держави почав проводити прес-конференції — спочатку в інноваційному форматі, у вигляді марафону в кафе, а потім як зазвичай, хоча і на галявині в парку. Але тепер знов в Офісі президента вирішили повернутися — хоча б частково — до формату «Зеленський напряму звертається до народу».

НЕДОВІРА ТА ІГНОР

Нагадаємо, що ще минулого року «День» вже писав на тему медіарілейшнз президента. В статті «ЗЕ! Комунікації» в номері від 13 вересня 2019 р. пояснювалося, чому команда нинішнього українського Президента вирішила зосередитися саме на постановочних форматах та форматах прямих звернень до людей, замість традиційних контактів з медіа.

По-перше, прямі комунікації влада-народ дають можливість політикам «віщати», не отримуючи гострих запитань професійних журналістів та перетворюючи своє спілкування «з народними масами» виключно на просування свого бачення.

Окрім того, однією з головних причин називався, зокрема, низький рівень довіри до ЗМІ з боку суспільства.

Інша причина — недовіра та несприйняття медіа та журналістів з боку політиків — вони «нічого не розуміють», «перекручують», «відпрацьовують замовлення».

Судячи з останніх виступів Зеленського, наразі в його комунікаційної команді головною мотивацією є саме третій варіант — недовіра та несприйняття ЗМІ та журналістів.

Проблем з українськими медіа дуже багато. Тут і кремлівський вплив, і олігархічні холдинги, і низький рівень продукту, що іноді виробляють наші медійники, і засилля «джинси»...

Можна зрозуміти обурення Зеленського матеріалами, де його та членів його команди безпідставно           — як він вважає — в чомусь звинувачують. Але чи допоможуть вирішити всі ці системні та застаріли проблеми «наїзди» Президента? Однозначно ні.

«ПОНЯТТЯ» НЕ ПІДХОДЯТЬ

«Змішування всіх українських медіа в купу і хейтерство їх, постійний, системний підрив довіри до БУДЬ-ЯКИМ медіа в Україні з боку першої особи в державі, та ще й політика з високим рейтингом довіри — це абсолютна безвідповідальність. Тому що таким чином руйнується довіра громадян до одного з фундаментів демократії — незалежній пресі», — пише в своєму Фейсбуці шеф-редактор видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова.

Справедливе та аргументоване незадоволення та обурення матеріалами ЗМІ треба формулювати як позив до суду, як доведення до відому громадськості ґрунтовного спростування та оприлюднення своєї версії подій. Робить це доцільно не просто звертаючись до окремого конкретного засобу масової інформації, а ще і до конкретного матеріалу цього ЗМІ. Тоді це буде ефективно, цивілізовано і демократично.

Все інше виглядає... по-іншому. Як «пред’ява» за те, що хтось «накришив» на вас «батон». І це ще більше занурює медійний простір країни в якусь атмосферу «лихих 90-х».

Медійна система України точно потребує змін та реформ. Але саме змін та реформ за для забезпечення прозорості фінансування, за для дотримання журналістських стандартів та дотримання журналістської етики, а не заради наведення порядку «за поняттями». Бо жити за такими правилами в 21-му столітті буде незручно та важко всім — і самім журналістам, і громадянам, навіть першій особі держави.