Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

ОПИТУВАННЯ «Дня»

Сьогодні юнацькі «проби пера» дратують
19 травня, 00:00
— Чи можуть, на ваш погляд, сьогодні молоді телевізійники внести в наш інформаційний простір свіжі віяння нових ідей, нових рішень, нового бачення можливостей ТБ? Чи можлива, на вашу думку, найближчим часом експансія молодих у телевізійний простір, подібна до тієї, що ми спостерігали п’ять років тому?

Оксана КЛИМЕНКО, директор департаменту інформаційно- аналітичного мовлення телеканалу СТБ:

— Експансії молодих на телебаченні найближчим часом не може бути тільки тому, що телебачення зараз саме ще дуже молоде. І працюють на ньому здебільшого молоді люди, у яких ідей більше, ніж можливостей їх втілення. П’ять років тому був вакуум, який заповнили дуже молоді під керівництвом тих, хто трохи старший. Після природного відбору вийшло те, що всі бачать. П’ять років тому вибачалися юнацький максималізм і дитяча безпосередність, фактичні помилки і проби пера. Сьогодні це дратує. І масової появи «юних» ніхто не допустить — хоча б для того, щоб утримати досягнутий рівень.

Нові можливості ТБ? Спершу треба освоїти наявні. Я за нові ідеї, від кого б вони не йшли, і я підтримаю будь-яку цікаву ініціативу, однак, повірте, їх не так уже й багато. І друге: п’ять років тому в телебачення приходили легкі гроші, гранти. На них можна було експериментувати «по-багатому», помилятися; зрештою, на них можна було вчитися. Тепер на ці пошуки значно менше коштів. І, як скрізь, частка дуже молодих зберігатиметься на допустимому рівні.

Василь ЗОРЯ, керівник аналітичної служби «Нового каналу»:

— Молоді можуть внести до нашого інформаційного простору, перш за все, свою незашореність і вільність від стереотипів, бо вони не пам’ятають суворих вказівок, як саме треба робити, не знають, що таке, наприклад, «знімати паркет». Вони на все дивляться інакше — і в цьому їх неоціненний внесок. Телеканали, які думають про своє майбутнє, дають «зелену дорогу» молодим, радо використовують їхнiй потенціал.

А якщо говорити про можливу зміну поколінь, то я особисто вже зараз буквально відчуваю, як молодь «дихає в потилицю». І вважаю, що цілком нормально, якщо через кілька років хтось із молодих робитиме мою роботу краще за мене. І я тільки радий допомогти їм у цьому зростанні.

Моя особиста надія — на ту частину молоді, яка налаштована самокритично, співвідносить свої амбіції та можливості, жадібна до світового досвіду.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати