Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

«Погані хлопці» та «дівчата легкої поведінки»

або Дещо про реалії українського медіаринку
21 червня, 2019 - 12:13

14 червня стало відомо, що новим власником медіахолдингу ZIK став соратник Віктора Медведчука — Тарас Козак. ZIK об’єднали з NewsOne і «112» в один холдинг «Новини», яким поставили керувати відомого телепродюсера Олексія Семенова.

Медіаспільноту «накрила» хвиля обурення. Зірки каналу почали масово заявляти на Фейсбуці про припинення співпраці з «новим ZIK-ом». Закрили свої програми Сергій Рахманін та Вахтанг Кіпіані, призупинив вихід передачі Остап Дроздов, оголосила про свій останній ефір на каналі ZIK Тетяна Даниленко, звільнився шеф-редактор новин телеканала Роман Недзельський...

ОБУРЕННЯ

«Дорогою на презентацію книги «Справа Василя Стуса» дізнався новину, що адвокат Стуса Медведчук купив телеканал, на якому понад 6 років виходила програма «Історична правда-ZIK». Ми зробили близько 500 випусків. Як автор і ведучий програми повідомляю, що передача закривається». «Чотири записані програми «Історична правда-ZIK» не вийдуть в ефір. Історія іноді закінчується. Нічого доброго попереду не бачу. Замість півтори години ефіру буде покищо нуль. Вдаваний оптимізм і лайки у фб — ніщо порівняно з розумінням, що класні журналісти опиняються на вулиці», — підсумував на «Фейсбуці» свої відчуття Вахтанг Кіпіані, автор та ведучий «Історичної правди».

Тетяна Даниленко в блозі на «Українській правді» 17 червня написала: «Сьогодні о 21.30 мій останній ефір на ZIK». Причину свого звільнення вона виклала коротко: «Я відмовляюся стріляти людям в голови», маючи на увазі, очевидно, гібридну війну проти України та роль, яка відводиться в цьому протистоянні її рядовим — працівникам «гібридних» медіа.

Тетяна наголошує, що хоче «залишатися журналістом, телеведучою»  і «за інших обставин раділа б можливості попрацювати в команді професіоналів, приведених новим власником». Вона прогнозує: «Рейтинги ZIK виростуть, а картинка виглядатиме нарешті дорого». Але констатує: «Жаль, що команди крутих професіоналів працюють лише на поганих хлопців», — і зауважує — «є різні погані».

Обурені пости і блоги колишніх працівників ZIK транслюють дві важливі тези: раніше на каналі було все добре, але тепер раптом все змінилося, але ми принципові і тому звільняємося.

Але правда полягає в тому, що зміни на ZIK-у сталися не зараз, а вже певний час тому.

НЕСПОДІВАНКА? НЕВЖЕ?

На початку минулого (!) року колишній керівник департаменту інформаційного мовлення каналу ZIK Роксана Руно розповіла в «Фейсбуці» про те, що керівництво каналу вимагало від неї запросити в ефір або організувати включення по телефону Віктора Медведчука з метою підкреслити позитивний внесок українського політика в процес обміну заручників.

У розмові з «Детектором медіа» Руно розповіла, що і раніше у неї виникали суперечки з керівництвом у зв’язку з Медведчуком: «У нас була історія з рядком, що біжить. У ній була згадано прізвище цього пана у зв’язку з можливими американськими санкціями на його адресу, наскільки я пам’ятаю. І мене попросили прибрати цю інформацію «. За словами журналістки, це зробив «один з керівників телеканала».

Екс-генеральний продюсер каналу Гайгисиз Гелдієв тоді запустив хештег #вимагайправду і просив кожного гостя в ефірі телеканала озвучувати якийсь відомий йому факт про Медведчука або як мінімум — ставити питання про його роль на телеканалі.

У коментарі «ДМ» колишній генпродюсер ZIK-у заявив: «Я закликаю всіх вимагати відповідь на питання про роль Медведчука на каналі! Це ж може бути реальною інформаційною експансією кума Путіна — це дуже серйозне і важливе питання!»

Тобто зв’язок Медведчука із ZIK-ом обговорювався ще півтора роки тому. В медіатусовці давно вже віднесли цей канал до віртуального «кремлівського пулу» ЗМІ — через наративи, які він поширював. Але, як пише політолог Михайло Басараб, «раніше багато поважних людей, які працювали на цьому телеканалі, ображалися, коли їм казали, що ZIK входить до мережі прокремлівських телеканалів в Україні», «адже було досить підстав стверджувати, що інформаційна політика телеканала один до одного нагадує 112 і NewsOne». «Тепер, шановні колеги, маєте переконатися, що вас використовували як благородну ширму для кремлівських темників», — констатує експерт.

«ПОГАНІ» І... «ПОГАНІ»

Тепер щодо другої тези тих, хто обурювався купівлею ZIK-у «людиною Медведчука»           — про тих, що в українських медіа є «погані» та дуже «погані хлопці».

Подивимося, хто ж є власником або хто має вплив на найбільш популярні канали країни:

•  ТРК «Україна» належить до групи Ріната Ахметова.

•  «1+1» — до бізнесів Ігоря Коломойського.

•  До «Інтера» має стосунок Сергій Льовочкін.

•  ICTV, «Новий» та СТБ — Віктор Пінчук.

•  Лідерами в ніші інформаційних каналів є 112 та NewsOne, які тепер разом із ZIK входять до медіахолдингу, який пов’язують із Медведчуком.

Хто тут є «хорошим хлопцем»?

ХТО ОБІДАЄ ДІВЧИНУ...

«Мас-медіа можуть володіти тільки ті, у кого є гроші, найчастіше [політичні]. Сьогодні неможливо [без грошей] створити повноцінне мас-медіа, для цього необхідні великі вкладення». Це цитата з виступу Олексія Семенова 15 червня, на зборах співробітників і керівництва каналу (аудіозапис є у theБабель).

13 червня, напередодні новини про перехід на ZIK з «Прямого», на 4-му каналі в програмі «Четверта влада» вийшло інтерв’ю Олексія Семенова.

«Моя робота — зробити якісний продукт і задовольнити замовника, — заявив він. — Я не хочу себе порівнювати з дівчиною легкої поведінки, але, по відчуттях, мені чомусь здається, що це схоже: я повинен задовольнити ту людину, яка витрачає величезні гроші і має отримати за них той продукт, який вона хоче».

Медіаспільнота дуже обурювалася цією заявою. Але вона чесно і правдиво описує ситуацію в українських медіа: якщо ЗМІ не заробляє коштів, є дотаційною «утриманкою», то не має нікого дивувати бажання домогтися відпрацювання витрачених грошей у вигляді надання інших послуг          — інформаційних, піарівських, політтехнологічних, гібридних.

Те, що це відбувається не в інтересах суспільства та країни, зрозуміло. Але в мене тільки одне питання — скільки громадян готові платити власні кошти за якісний інформаційний продукт? Хто з бізнесменів-патріотів не пошкодував своїх коштів, створив якісний телеканал, вивів його в лідери рейтингу та продовжував його розвиток для збереження лідерських позицій? Яка на сьогодні існує державна підтримка проукраїнських патріотичних медіа?

Думайте над відповідями кожного разу, коли хтось поруч з вами буде обурюватися наступом «руского міра» на український телепростір.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments