Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Правило обрання булочок

або Урок ірраціональності для політтехнологів та медійників
26 квітня, 2019 - 12:18

Більшість українських експертів за медіатемами і загалом із гуманітарних питань чомусь упевнена, що людина, як правило, вчиняє розумно та виважено, після оцінки ситуації, обмірковування можливих варіантів поведінки та їх наслідків. Їм здається, що людина за визначенням має діяти раціонально — зібрати всю інформацію про всі можливі варіанти дії, проаналізувати їх, ретельно прораховувати наслідки і вибирати найбільш корисне та вигідне для себе рішення, при цьому чітко розуміючи, що саме для неї є корисним або вигідним.

На цьому постулаті, наприклад, побудовані програми з підвищення медіаграмотності.

Однак насправді припущення про природну раціональність людини і визначення неосвіченості або непоінформованості як причин ірраціональних дій є в принципі неправильним. Річ у тім, що навіть обдумана, усвідомлена поведінка людини завжди є обмежено раціональною.

ЯК ВИ ОБИРАЛИ СВОЮ МАШИНУ?

У економіці існує теорія обмеженою, або зв’язаної раціональності, за розробку якої американському ученому Герберту Саймону 1978 року присуджено Нобелівську премію. Зміст теорії обмеженої раціональності в тому, що людина не може, не спроможна прийняти найвигідніше (найкорисніше) для себе рішення.

Ілюстрацією неповної раціональності, або, якщо хочете — доказом ірраціональності поведінки людини, є покупка автомобіля середньостатистичним покупцем.

Навряд чи ви самі, чи ваші знайомі при виборі автомобіля провели детальне вивчення абсолютно всіх характеристик двигуна, вивчивши особисто всі деталі двигуна; проаналізували результати креш-тестів для всіх аналогічних моделей; склали порівняльну таблицю витрати пального для вашого звичайного графіка поїздок для всіх машин подібного класу; відвідали та порівняли СТО різних автомобільних виробників і зробили ще масу інших, необхідних для 100% раціонального рішення, дій.

Насправді, за даними продавців автомобілів, серед першочергових критеріїв вибору автомобілів фігурують зовнішній вигляд та дизайн автомобіля. Це абсолютно ірраціональні критерії, які пов’язані з прагненням домогтися відповідності автомобіля своєму особистому іміджу, зробити авто символом свого успіху, отримати естетичне задоволення від машини.

Навіть раціональні за своєю сутністю вимоги, як безпека і надійність, визначаються покупцями не за допомогою особистого проведення або замовлення в спеціалістів складних технологічних досліджень, а шляхом вибору за суто зовнішніми характеристиками — марки автомобіля та країни виробника, які покупець вважає гарантією певного рівня якості. Це абсолютно суб’єктивний метод відбору, який, безумовно, не можна назвати раціональним.

Можна звернутися й до повсякденних покупок, наприклад, до придбання хлібу. Навряд чи відвідувачі супермаркетів або міні-пекарень проводять ретельний аналіз складу булочок перед придбанням, зважують їх, щоб вибрати хлібець із максимальною вагою за такою самою ціною або ж складають перед тим, як відправитися в магазин, порівняльну таблицю ціни на один і той самий сорт хлібобулочних виробів у різних магазинах свого населеного пункту.

НАСЛІДКИ ЕВОЛЮЦІЇ

Є три очевидні причини існування обмеження раціональності людської поведінки:

1. Дефіцит інформації, чи «інформаційна недостатність»: неможливість отримати абсолютно всі можливі відомості, дані та факти щодо ситуації, процесу або об’єкту.

2. «Профіцит інформації», або «інформаційного перевантаження» — коли людина тоне в потоках різноманітної, і, як правило, суперечливої інформації.

3. Дефіцит ресурсів для обробки наявної інформації: відсутність у людини часу та/або знань для повного і всебічного аналізу та синтезу всіх наявних даних. Теоретично проблему нестачі знань як раз і має вирішити підвищення медіаграмотності. Але неможливо осягнути неосяжне — апріорі не можна гарантовано навчитися розпізнавати фейки з усіх тем, на які пишуть у ЗМІ та соціальних мережах.

Парадокс, але обмежена раціональність поведінки зовсім не свідчить про її шкідливість для людини. Рефлекси, інстинкти та інтуїція можуть підказати оптимальне, найбільш корисне рішення в ситуації, коли необхідно приймати миттєве рішення, або якщо відсутня необхідна для усвідомленого прийняття рішення інформація. Завдяки цьому людина вижила в цьому світі.

ЕМОЦІЇ-ШВЕЙЦАРИ

Обмежена раціональність людської поведінки — це не всі погані новини для віруючих у розум людини як основу його діяльності.

З’ясувалося, інформація з зовнішнього світу потрапляє до людини не за допомогою раціо, а через емоціо.  

Первинну обробку інформації, що надходить на органи сприйняття людини, виконують... емоції, переправляючи потім свою оцінку ситуації в свідомість людини.

Емоції — це фільтр, або швейцар, який стоїть на вході до свідомості людини й сортує всі вхідні повідомлення.

Керрол Е. Ізард у книжці «Психологія емоцій» так описує цей процес: «Людська поведінка ґрунтується на емоціях, вони активізують і організують сприйняття, мислення та прагнення людини. Емоції безпосередньо впливають на перцептивні процеси, фільтрують інформацію, яку людина отримує за допомогою органів почуттів, активно втручаються в процес її подальшої обробки».

Виникнення емоційної реакції — зелене світло на вході — є сигналом для свідомості про важливість того, що відбувається навколо. Фактично, емоції сповіщають людину про те, що події зовнішнього світу мають значення для самої людини — загрожують її життю або, навпаки, обіцяють задоволення базових потреб.

Відсутність емоційної реакції свідчить про неважливість, незначущість того, що відбувається.

Відповідно, для того, щоб процес, предмет, інша людина або подія були оцінені людиною як щось важливе, необхідно спровокувати виникнення емоцій. Іншого шляху до свідомості людини, крім емоційного немає.

Шокуючі відомості для наших інтелектуалів. Ще більший шок може викликати знання про те, що вплив емоцій на життя людини останнім часом збільшується.

Ми знаємо, що головний мозок людини ділиться на дві півкулі — ліву та праву. Ліва півкуля відповідає за абстрактне мислення, логіку. Права півкуля — процесно-образне, відповідає за емоції та інтуїцію. Відповідно, здатність до творчості людини визначається діяльністю правої півкулі, а ліве працює з уже відомими даними та орієнтоване на прогнозування.

Раніше прийнято було вважати, що провідну роль в управлінні поведінкою homo sapiens відіграє ліва півкуля. Проте останнім часом учені все частіше говорять про те, що здебільшого управляє людиною права півкуля. Лунають навіть думки про те, що ми маємо справу зі зміною цивілізаційних підвалин — із раціональних на ірраціональні. Хоча, можливо, визнавши домінуючу роль «емоціо» над «раціо», люди просто перестали обманювати себе.

ПРО ВИБОРИ

Спеціалісти з соціальної психології давно знали, що саме емоції організовують діяльність людини, стимулюючи, коригуючи й направляючи її. «Рушійною силою всього, що ми робимо, є емоції, які ми відчуваємо в конкретній ситуації», — писав Марк Ерлс в книжці «Стадо».

Насамперед на маніпуляціях емоціями базується вся реклама в світі. І політична — не виключення.

Звідки взялося в українських політтехнологів та медійників ідея про розумність виборця — невідомо. Але вона за визначенням не могла спрацювати — і не спрацювала.

Характерний приклад — виборчі дебати. Насправді, під час теледискусій перемагає не той, чий виступ є більш аргументованим, а учасник, який є більш яскравим, більш енергійним, із більш швидкою реакцією, який говорить із глядачами на однієї, зрозумілій мові. Пояснення є дуже простим — такий оратор викликає більше емоцій і автоматично все, що він каже, стає більш важливим для аудиторії.

Або візьмемо формат представлення одним із кандидатів своєї програми — «Нового курсу» — в форматі науково-подібних форумів. Без подальшого розділення на прості та яскраві меседжі з емоційним забарвленням всі «курсові» напрацювання були приречені залишитися відомими та зрозумілими лише колу найближчих соратників. Так, зрештою, і вийшло.

І насамкінець — головна погана новина для «свідків керуючої ролі раціо». Захисту від маніпуляції емоціями не існує.

Як писав Роберт Антон Вілсон у «Психології еволюції», «найлегший спосіб піддатися промиванню мізків — з’явитися на цей світ».

Утім, і тут не все так погано. Виникнення емоцій — процес достатньо хаотичний, який неможливо передбачити з повною, гарантованою точністю. Саме тому можливості для впливу навіть за допомогою найбільш просунутих технологій, у свою чергу, також є вельми обмеженими.

Так що може й погано, що люди недостатньо раціональні, а може — і не дуже. Утім, справжні характеристики людської сутності все ж таки мають знати не лише соціальні психологи, а й політичні консультанти та медіаексперти. Щоб потім не дивуватися реальності.

При написанні тексту було використано матеріали з книжки «Правда про людину» (автор книжки є автором цієї статті)

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ