Про правила і норми

Цікаво все-таки виходить — на телеекрані наші начальники, зокрема міністр охорони здоров’я, скаржаться на те, що народ не хоче вакцинуватися. Автор цих рядків належить до тієї частини народу, яка хоче. Але от б’юся вже два тижні й не можу зробити щеплення. Чи не щодня МОЗ надсилає мені SMS із закликом: «Знайдіть найближчий до вас пункт вакцинації і зверніться туди». Шукаю й не можу знайти. За місцем проживання вже багато днів перебуваю у списку на цей захід, але місцевій владі поспішати нікуди. Усе тихо й без найменшого просування. Навіть це «зелена» влада не здатна організувати ефективно.

Є ще «гаряча лінія МОЗ». Але на практиці вона виявилася холодною й навіть замерзлою, заледенілою. Додзвонитися неможливо, стандартна відповідь: «Лінія перевантажена, зателефонуйте пізніше». Пізніше те саме... Що ж, іще раз переконуюся, що користі від цієї влади немає, дай Боже, щоб не було шкоди. Конгеніальним (тобто близьким по духу) цій владі є наш мудрий народ. Я вже боюся разом зі співвітчизниками заходити в громадський транспорт — щонайменше половина пасажирів без масок. Якщо знайдеться такий політик чи державний діяч, який зможе хоч трохи привчити наших людей до порядку, то йому треба буде встановити золотий пам’ятник у центрі Києва... «Анархія — мати порядку», — як стверджував наш земляк Нестор Іванович Махно?

Тільки штрафи, тільки покарання змусять нашу «степову вольницю» дотримуватися правил і норм. Утім, і в тих країнах, які ми звикли вважати цивілізованішими, мають місце антивакцинаторські рухи. Виявляється, варварство може охопити й «просунуте» суспільство, яке навіть не помітить, як зануриться в середньовіччя. І тут, звичайно, дуже багато чого залежить від ефективних дій влади, але це не наш випадок...

Влада «зелених» дуже своєрідно готує країну до зими та опалювального сезону. Газу явно на зиму не вистачить, тому що провалили закачування до сховищ, коли газ був дешевим. З вугіллям — біда. Шахтарські лідери цілий рік скаржилися, що вугілля у своїх гірників не закуповують, переорієнтовуються на зовнішні джерела. Роман Безсмертний на каналі «Україна-24» у бесіді з ведучим Тиграном Мартиросяном заявив, що в Україні закривають свої шахти й збільшують закупівлі в Росії.

На 5-му каналі на цю ж тему давав інтерв’ю відомий фахівець з енергетичних проблем Іван Плачков. Ця людина завжди виступає дуже стримано й обережно. Але якщо перевести його коректні фрази звичайною мовою, то стає страшно, «зелені» можуть заморозити Україну. І зроблять це як завжди весело, з гумором... Якщо вірити невиправному оптимісту Шмигалю, який працює у нас прем’єром, нічого страшного не відбувається, все під контролем, усе в штатному режимі... Але фахівці не просто так б’ють на сполох. Уряд сподівається, що зима буде теплою. А якщо ні, чим тоді зігріватимемося, виступами «95-го кварталу»?

Ця вражаюча легковажність керівних осіб — випадковість чи закономірність? Чи не робиться все для того, щоб замерзлий народ почав вимагати від влади піти на будь-які поступки Кремлю, щоб отримати дешевий російський газ? Цілком може бути, зважаючи на перенасиченість Банкової путінською агентурою...

До речі, дешевизна російського газу — це окреме питання. Політична його ціна — вельми оманлива. Це як у разі продажу душі дияволу — спочатку умови угоди видаються вельми вигідними. А потім усе виявляється зовсім іншим...

Словом, зиму нам організують веселу.

На каналі «Україна-24» знову розважав публіку незрівнянний Дмитро Співак. Цей одесит найбезжальнішим чином таврував і проклинав «зелену» владу за всю її неправду, за всі її гріхи. Причому справедливо. Але тут є одна цікава деталь. За його власним визнанням, Співак в Одесі зробив усе, що було йому під силу, щоб забезпечити перемогу Зеленського на виборах 2019 року. А тепер Співак розчарувався у своєму вчорашньому кумирі, про що й заявив. Мабуть, не дочекався Дмитро солодких «булочок» від переможців і смертельно образився.

Співаку треба тепер не проклинати «зелених», а власну голову посипати попелом. Хотів перетворення країни на «95-й квартал»? Хотів. От і отримав. І ми всі разом з ним. Але, на відміну від Співака, ми «95-й квартал» до політичної перемоги не вели...

Канал «Еспресо» транслював заяву спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова про те, що нібито в уряді за голоси нардепів на користь його відсторонення від посади пропонують народним обранцям від 50 до 100 тисяч доларів.

Де ж пан Малюська з його «поліграфом»? От би перевірити, чи правду каже Разумков... Той же «Еспресо» поставив запитання своїм глядачам: «Чи вірите ви, що частина нардепів продають свої голоси?» 98% глядачів відповіли, що вірять.

На «Прямому» відбулася цікава бесіда ведучого Тараса Березовця та відомого письменника, дипломата і громадського діяча Юрія Щербака. Говорили про військову загрозу Україні, яка лише посилилася після того, як Білорусь Лукашенка остаточно скорилася Путіну. Навчання «Захід-2021» показали, що Росія інтенсивно готується до великої війни. Пан Щербак сказав, що РФ має 140 батальйонних тактичних груп, а НАТО в Польщі всього 4. Батальйонна тактична група — це військовий підрозділ, збалансований за кількістю особового складу, за вогневою потужністю та мобільністю та призначений для ведення активних бойових дій, зокрема для прориву оборони противника. Юрій Щербак розповів, що фінансові органи російської армії на навчаннях «Захід-2021» тренувалися в оперативному забезпеченні своїх військових іноземною валютою. Це необхідно лише при підготовці вторгнення до іншої держави...

Юрій Щербак розповів про те, яке величезне значення у країні, де триває війна, має офіцерський корпус, і послався на досвід Ізраїлю, де він був послом України. В Ізраїлі майже всі провідні політики та державні діячі мають у минулому досвід армії, роботу в спецслужбах і часто генеральські або полковницькі погони на плечах. Нещодавній прем’єр Беньямін Нетаньягу — генерал спецназу, прем’єр Іцхак Рабин — генерал, прем’єр Ехуд Барак — генерал, прем’єр Аріель Шарон — генерал (до речі, видатний ізраїльський полководець, під час війни Судного дня — Йом Кіпур  1973 р. його танки прорвалися на західний берег Суецького каналу і були на відстані одного кидка до Каїра, перетворивши початкову поразку Ізраїлю на перемогу).

Французький філософ Андре Мальро писав: «Тільки особисто пережита істина має значення». Ізраїльські політики-офіцери на власній шкурі пережили, що таке національні інтереси країни і як їх слід захищати.

Цей згуртований прошарок є становим хребтом не лише ЦАХАЛ (Армії оборони Ізраїлю), а й усього ізраїльського суспільства, яке офіцери консолідують і цементують. Багато хто з них, виходячи у відставку, стає топ-менеджером провідної фірми або керівником важливих державних структур. Юрій Щербак висловив жаль, що у нас нічого подібного не спостерігається. Так, у нас і у Верховній Раді практично немає військових (дуже мало), зате дуже багато сумнівних політиків і парламентських патякалів. У нас смертельно бояться «бонапартизму», посилення політичної ролі військових, що у країні, що перебуває у стані війни, є явищем цілком нормальним.

Торкнувся Юрій Щербак і наших тимчасових слідчих комісій. На його думку, їхня роль досить незначна. Він порівняв їх зі слідчими комісіями Конгресу США, у цій країні пан Щербак теж був нашим послом. Пам’ятаю рік, коли мені з делегацією українських політичних партій довелося побувати в Демократичному Інституті США. Тоді ми відвідали у Вашингтоні і посольство України, де нас зустріли як рідних, організували фуршет, спілкування з дипломатами, словом, зустріли як дорогих співвітчизників. Думаю, що така українська атмосфера у посольстві сформувалася не без участі пана посла Юрія Щербака. А представники російської делегації, які перебували разом з нами в Демократичному Інституті, розповідали нам, що коли вони відвідали російське посольство, то їх там з порога приголомшили запитанням: «Ви хто такі і чого сюди прийшли?» За словами пана Щербака, американські парламентські комісії можуть викликати в ролі свідка будь-якого громадянина США, за неявку може бути ув’язнення. Свідчення дають під присягою, а брехня під присягою — це в Америці теж в’язниця».

А у нас «маємо те, що маємо»...