Надмірна спрага влади призвела до падіння ангелів; надмірна спрага знання призводить до падіння людини; але милосердя не може бути надмірним і не заподіє шкоди ні ангелу, ні людині.
Френсіс Бекон, англійський політик, державний діяч, вчений, філософ і есеїст

Щит та перо

На інформаційному фронті українська оборона виглядає дуже впевнено
17 квітня, 2021 - 10:54

Загроза поновлення гарячої фази війни на Сході України, або навіть російського вторгнення, змусила військове керівництво країни, усіх, хто долучений до організації оборони держави, а також військових експертів та журналістів, що пишуть про війну, зробити ревізію готовності України до загострення ситуації аж до повномасштаб-ного конфлікту. Висновки, скажімо так, були різними. Але є сфера, в якій Україна за останні 7 років дуже сильно просунулася вперед, і де зміни найкраще відбулися не на папері чи в уявленні бюрократів, а в реальності.

Це інформаційна безпека та готовність країни до гібридного протистояння саме в комунікаційної площині.

Хоча і тут багато провалів та «недобудов», лінія оборони саме на інформаційному фронті виглядає як найбільш підготовлена до протистояння із кремлівськими гібридними військами.

Ось кілька основних аргументів на захист такої позитивної оцінки.

Підготовка професійних прес-офіцерів та сучасна організація роботи прес-центрів військових підрозділів.

У 2014 році українські військові вимушені були захищатися, не маючі адекватного комунікаційного забезпечення - а ні в плані підготовки кадрів, ані в плані технічного оснащення. І це не теоретичне зауваження, а висновок на підставі тодішніх багатьох контактів із представниками відповідних служб та спостережень за роботою військових журналістів.

Армійські підрозділи розпочали війну із дуже, дуже обмеженою кількістю вмотивованих, патріотичних та професійних працівників, що відповідали за комунікації. Сьогодні можна вже говорити про власну українську школу прес-офіцерів.

І, якщо на інших рівнях до організації комунікаційної роботи все ж таки залишається багато питань з точки зору і форми, і змісту, саме на першої лінії інформаційної оборони в нас працю- 1 ють найбільш підготовлені та віданні справі бійці.

Щоб краще зрозуміти, про що йдеться, раджу підписатися на сторінки «топових» бойових частин Збройних Сил в соціальних мережах і простежити за їхньої роботою. А потім порівняти із випусками «Народної армії» зразка літа 2014-го. Різниця є просто гігантською. За останні 7 років в комунікаціях «на першій лінії» вдалося позбавитися «совку» і побудувати систему сучасних і ефективних комунікацій.

Досягти такого результату вдалося завдяки готовності Збройних Сил до реформ та «осучаснення» комунікацій, готовності військових журналістів до професійної трансформації, зміни «традиційних» підходів на сучасні та готовності цивільних журналістів та комунікаційників доєднуватися до лав ЗСУ.

Наприклад, Надія Замрига, начальник пресслужби 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, до війни працювала журналістом.

Олексій Годзенко, пресофіцер 503-го Окремого батальйону морської піхоти, був кореспондентом на телебаченні.

Ірина Рибакова, пресофіцер 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», в мирний час обіймала посаду комунікаційного менеджера в міжнародній компанії.

Олександр Савченко пресофіцер 24-ї Окремої механізована бригада імені короля Данила, свого часу був позаштатним кореспондентом газети «День»...
Насправді, провідні українські пресофіцери нараз можуть вже проводити власні мастеркласи для провідних армій світу — і колись це таки точно відбудеться.

Багато в чому саме завдяки першій лінії оборони нинішні «обстріли фейками» з боку кремлівських пропагандистів отримують швидку відсіч.

Але і в тилу фактчекінг не дає російської пропаганді «розгорнутися». Наразі в Україні працює кілька ефективних проектів, які відстежують та спростовують буквально всі фейки Кремля.

Дуже яскраво ефективність цієї роботи продемонстрував недавній провал спроби російських пропагандистів «розігнати» вигадку щодо вбивства хлопця на Донбасі українським безпілотником. Росіяни діяли за лекалами 2014 року, коли фейк про «розп’ятого хлопчика» дуже довго без перешкод транслювався ЗМІ РФ і на Україну, і на весь світ. Але тепер ця схема не спрацювала.

Окрім оперативного та аргументованого спростування в українському інформаційному просторі, так ж швидке викриття фейку зробили і європейські фактчекери.

Створення проекту EUvsDisinfo Оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій (East StratCom Task Force) Європейської Служби Зовнішніх Зв’язків в 2015 році для більш ефективного реагування на поточні кампанії Російської Федерації по дезінформації, що зачіпають Європейський Союз, його держави-члени і сусідні країни також є вагомим
фактором посилення стійкості і Європи, і України перед російськими дезінформаційними атаками.

Окремо варто визначити і суто адміністративні рішення, ухвалені як минулою, так і нинішньою українсько владою. Це заборона російських соціальних мереж, російських та проросійських пропагандистських телеканалів. Ці кроки під час їхнього ухвалення багатьом — особливо з середовища медіаекспертів та правозахисників — здавалися дуже спірними та неоднозначними. Але в нинішній період загострення всім зрозуміло — заборона була життєво необхідною.

З інших факторів посилення українського захисту від російських гібридних атак хотілось би відзначити інше відношення Заходу до спроб України захистити себе в інформаційній сфері. Західні гранти, які на початку війни переважно спрямовувалися на подолання «мови ненависті», тепер вже йдуть, наприклад, і на дуже важливий та потрібний моніторинг, викриття та дослідження російських пропагандистських наративів.

Відбулися зміни і в державній політиці. Почали працювати центри протидії дезінформації та пропаганди при Раді національної безпеки та оборони та Міністерстві культури та інформаційної політики — погано, що тільки зараз, але добре, що це нарешті сталося. Бо ніякі волонтери, навіть найбільш віддані та запеклі, не можуть замінити державу в оборонних питаннях — навіть якщо йдеться «лише» про інформаційний сектор оборони.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 
Рубрика: